Архітектура. Архітектурні стилі цього часу історики поділяють на дві групи: стиль оборонних споруд та церков

Архітектурні стилі цього часу історики поділяють на дві групи: стиль оборонних споруд та церков. Постійні військові дії, які відбувалися на те­ренах України, сприяли появі великої кількості замків та фортець. Стра­тегія й тактика ведення війн з часів раннього середньовіччя значно зміни­лася. Якщо раніше велике значення мала тривала облога міста, то після монголо-татарської навали переважав штурм з використанням муролом­ної техніки. Тому у фортифікаційному будівництві на зміну дерев'яним прийшли могутні кам'яні стіни, потужні мури, велика кількість башт. Спеціальні міцні башти, які називають баштами-донжон, були побудо­вані на випадок, якщо ворогу вдасться захопити частину укріплень. Такі форми споруд використовувалися в архітектурі фортець ХІ-ХІІ ст.

До мурованих кам'яних фортечних споруд нале­жить замок у м. Кременці, який був побудований на високій горі. Його три могутні башти овальної форми давали можливість вести фланговий обстріл нападни­ка. Подібні замки зведені в м. Білгороді (Дністровському) та Луцьку.

Цікаво, що військовий архітектурний стиль знач­ною мірою вплинув і на церковне будівництво. Церк­ви й монастирі нагадували собою укріплений замок, а їхні дзвіниці нерідко виконували функції сторо­жових веж. Побудовані з дерева чи каміння церкви зберігали традиції Київської Русі, віддзеркалювали складний історичний розвиток пізньо­го середньовіччя. Тільки на початку XVI ст. в Україні знаходить відоб­раження європейський ренесансний стиль. Символом тієї епохи можна назвати кам'яні церкви — оборонні споруди Києво-Печерської лаври та церкви замку в с. Сутківцях на Поділлі. Такого ж типу були: Петропавлівська церква на Поділлі (XV ст.) та церква в Рогатині (XІV-ХУ ст.).

У ХІУ-ХУ ст. панував церковний стиль перехідного періоду, у якому поєдналися попередні зразки візантійського стилю та нові європейські наливи готичної культури. Такі церкви збудували в Галичі (Різдва Хрис­тового, XIV ст.), у Межиріччі на Волині (XV ст.), у Лаврівському монас­тирі на Бойківщині (ХІУ-ХУ ст..)