Зимові явища в природі

За календарем зима починається 1 грудня. Астрономічним початком зими вважається 21 або 22 грудня - день зимового сонцестояння. У цей час внаслідок відхилення осі землі від площини орбіти на північну півкулю потрапляє менше сонячної радіації. Приблизно 22 – 23 грудня встановлюється найдовша ніч і найкоротший день. Кінцем зими вважається день весняного рівнодення – 22 березня.
Фенологи вважають, що зима настає із замерзанням водойм і встановленням міцного снігового покриву, а кінець її – з появою таловин. Зиму умовно поділяють на два періоди:

Перший період – м’яка зима – характеризується тим, що морози й снігопади чергуються з відлигами (особливо наприкінці грудня і в першій половині січня).
Другий період – холодна зима – починається із середини січня. В цей час помітно збільшуються дні, яскраво світить, але мало гріє сонце, стоять сильні морози.
Найхарактерніша ознака зими – випадання снігу. Сніжинки – шестикутні кристали льоду з променями, які утворилися з водяної пари. Величина й форма сніжинок залежить від вологості й температури повітря, через яке вони проходять. Якщо в нижніх шарах атмосфери повітря тепле, вони підтають, злипаються й утворюють пластівці (лапатий сніг).

За умов високої вологості повітря випадає сніжна крупа. В сильний мороз при ясному небі випадають кристали у вигляді голок.
Досить часто можна спостерігати з дітьми взимку іній і рідше паморозь. Іній - це твердий білий шар, що утворюється з водяної пари при температурі нижче 0. Паморозь – це льодяні кристали, що наростають з навітряного боку предметів: на гілках дерев, проводах. Паморозь осідає з повітря, насиченого вологою, при температурі нижче – 15. Кристалічна паморозь дуже гарна, але легко осипається. Дивовижні візерунки на склі – це також льодяні кристали, які утворюються з водяної пари.

Часто в сильний мороз ми чуємо, як під ногами рипить сніг. Це ламаються сніжинки. Взимку небо найчастіше вкрити низькими шаруватими хмарами. Ніколи не можна побачити легких купчастих хмарок. Сильні вітри спричиняють завірюхи, утворюють намети. Тимчасові зниження температури, які спостерігаються в другій половині лютого – на початку березня, призводять до утворення ожеледі, снігової кори, або насту.