Р о з п и с к а

про отримання копій обвинувального акта, цивільного позову та реєстру матеріалів досудового розслідування

Я, підозрюваний Бистрицький Р.В., відповідно до ст. 293 КПК України даю цю розписку слідчому Іванову І.І. в тому, що я отримав копії обвинувального акта у кримінальному провадженні, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 100016 від 19 листопада 2012 року на _____ арк. в одному примірнику, цивільного позову на ___ арк. в одному примірнику, а також копію реєстру матеріалів досудового розслідування на _____ арк. в одному примірнику.

Підпис 16 грудня 2012 року

[1] Вирішуючи питання про те, в рамках якої слідчої дій можливо законно вилучити мобільний телефон після встановлення його місцезнаходження, в новому КПК України існує проблема, сутність якої полягає у наступному.

Так, вилучати телефон в рамках процедури “Тимчасового вилучення майна” не можна, оскільки ч. 1 ст. 167 КПК України чітко визначає, що тимчасово майно може бути вилучено лише у підозрюваного. В нашій ситуації відсутні підстави надати статус підозрюваного, оскільки підготовка повідомлення про підозру вимагає додаткових витрат часу, а затримати особу, у якої знаходиться мобільний телефон, немає підстав, оскільки цю особу не застали під час вчинення кримінального правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 208 КПК України). Так само немає підстави для затримання, що передбачена п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України, оскільки проведене встановлення місцезнаходження телефону після спливу цілої доби з моменту вчинення кримінального правопорушення не дозволяє вести мову про згадану в п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України обставину, як “безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення”.

Хоча й запропонована нами процедура вилучення мобільного телефону в порядку передбаченому Главою 15 “Тимчасовий доступ до речей і документів” також є дискусійною, оскільки на момент вирішення питання про надання дозволу на проведення цієї процесуальної дії відсутні передбачені п. 4 ч. 2 ст. 160 КПК України відомості про фізичну/юридичну особу, у володінні якої перебуває мобільний телефон.

Однак, пропонуючи цю процедуру, ми виходимо з передбаченого ч. 6 ст. 9 КПК України положення, відповідно до якого: “У випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України”. Такими засадами ми вважаємо передбачені п. 5 та п. 9 ч. 1 ст. 7 КПК України засади “забезпечення права на свободу та особисту недоторканість” та “недоторканість права власності”.

[2] Під час складання цього процесуального документу та подальшого його зберігання в матеріалах кримінального провадження слід враховувати положення відомчих нормативно-правових актів, які будуть регламентувати порядок проведення негласних слідчих (розшукових) дій та зберігання отриманих результатів відповідно до режиму таємності.

[3] З 01 січня 2013 року почнуть функціонувати центри з надання вторинної правової допомоги, котрі відповідно до п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року 1363 “Про затвердження Порядку інформування центрів з надання безоплатної правової допомоги про випадки затримання осіб” зобов’язані забезпечити прибуття призначеного Центом адвоката протягом однієї години (а у виняткових випадках – не пізніше ніж протягом шести годин) з моменту отримання відповідного доручення.

[4] Відповідно до ч. 1 Прикінцевих положень КПК України ч. 1 ст. 45 КПК України вводиться в дію через рік після створення Єдиного реєстру адвокатів України.

[5] Під час застосування електронного засобу контролю слідчий згідно з Положенням про порядок застосування електронних засобів контролю зобов’язаний скласти відповідний пакет процесуальних документів з метою роз’яснення: правил користування пристроєм, техніки безпеки поводження з ним та наслідками його зняття або неправомірного втручання в його роботу; роз’яснити підозрюваному обов’язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України та вручити пам’ятку з експлуатації електронних засобів контролю. Представник уповноваженого підрозділу МВС реєструє особу, яка зобов’язана носити ЕЗК, вносить відомості до журналу обліку осіб, до яких застосовуються ЕКЗ.

[6] Також складаються інші процесуальні документи, передбачені Положенням про порядок застосування електронних засобів контролю, а саме: додаток 1-6.