Бібліографічний список. Тема 8. Фінансові посередники грошового ринку Мета роботи: засвоєння, закріплення, поглиблення та систематизація знань про організацію і принципи

[6; 7; 8; 9; 10; 18; 19; 24; 25; 26; 27]

Тема 8. Фінансові посередники грошового ринку

План вивчення теми

1. Міжбанківські об’єднання.

2. Розвиток спеціалізованих фінансово-кредитних установ в Україні.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

При розгляді першого питання зазначимо, що міжбанківські об'єднання відіграють усе помітнішу роль у діяльності банківської та кредитної систем. Вони утворюються банками (іншими установами за участю банків) з метою координації та узгодження дій, підвищення ефективності своєї політики, для захисту своїх професійних інтересів і т.п.

Далі слід прочитати про перші міжбанківські об'єднання, що виникли як наслідок становлення величезних промислових монополій (концентрації промислового капіталу) та конкурентної боротьби між банками. Основними способами створення міжбанківських об'єднань стали:

а) добровільне об'єднання (злиття) самостійних банків;

б) примусове підпорядкування (поглинання) одним банком своїх конкурентів.

Зверніть увагу, за якими критеріями поділяються міжбанківські об'єднання, охарактеризуйте кожне з них.

Розглядаючи друге питання студентам треба засвоїти, що спеціалізовані кредитно-фінансові установи являють собою різноманітні установи, які акумулюють тимчасово вільні грошові кошти і розміщують їх у формі кредиту.

До системи небанківських кредитних установ належать інвестиційні фонди, кредитні спілки, пенсійні фонди, страхові компанії, довірчі товариства і деякі інші установи. Поява цих інститутів обумовлена низкою причин, серед яких можна назвати і деякі загальні, котрі визначили розвиток усієї системи небанківських кредитних установ:

- по-перше, на початку 20 ст. виникла як явище і постійно посилюється інвестиційна активність населення, що, у свою чергу, обумовлено зростанням його доходів і постійним перетворенням частини цих доходів на заощадження;

- по-друге, з боку суб’єктів господарювання помітно зростає потреба в інвестиціях, що викликано високим динамізмом сучасного суспільного виробництва;

- по-третє, залучення заощаджень населення характеризується дорожнечею, і водночас зростає складність організації ефективного управління ними.

В Україні така ланка кредитної системи розвинена ще досить слабо. Це підтверджується фактом дуже незначної величини їх активів у сукупному ВВП. Так, за даними звіту, зробленого Світовим банком на 2007р., активи позабанківських кредитних установ в Україні складали тільки 1,5% від ВВП, а в 2008р. – 1,8%.

Становлення ринкової економіки в Україні й гострота проблеми інвестиційних ресурсів обумовлюють необхідність розвитку інвестиційних інститутів. В Україні вони виникли ще до того, як з’явились перші законодавчі акти, що регламентували їх діяльність. Відставання нормативної бази від реального процесу ліквідовано тільки на початку 1994р., коли Президент України підписав указ «Про інвестиційні фонди і інвестиційні компанії». Згодом у 2001р., прийнято Закон України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди». Як свідчить досвід високо розвинутих країн Заходу, подальше вдосконалення інвестиційного бізнесу відбувається через посилення тієї ланки, яка забезпечує саме колективну організацію інвестування. Така перспектива означає загальний напрям розвитку вітчизняних інвестиційних фондів. В 1993 р. в Україні було прийнято Декрет «Про довірчі товариства». Відповідно до нього предметом діяльності довірчого товариства є представницька діяльність з грошовими коштами, цінними паперами та іншими документами. Але оскільки за часів Радянського Союзу насаджувався певний стереотип поведінки індивіда, який обмежував накопичення майна, не говорячи вже про цінні папери, населення не мало великої кількості цінностей. В цих умовах були поширені операції щодо залучення в управління грошових коштів населення.

Перспектива розвитку трастових компаній у нашій країні, безумовно, є. Потреба в трастових компаніях пов’язана також із вступом України до СОТ, адже це помітно посилює конкуренцію, а наші підприємства дуже часто ще не готові до цих нових викликів часу.

Щодо пенсійних фондів, то вони відіграють величезну роль у забезпеченні процесу інвестування, що забезпечується великою часткою їх активів у ВВП. Але якщо взяти Україну, то перш за все слід констатувати, що наявна солідарна система пенсійного забезпечення, яка дісталась нам у спадщину від СРСР, практично повністю вичерпала свої можливості. Студентам рекомендується розглянути основи розбудови нової пенсійної системи в Україні.

Можна зробити висновок, що цей сектор фінансових посередників грошового ринку тільки почав розвиватись і на шляху свого становлення має суттєві перешкоди, бо значна частина структурних елементів даної системи (кредитні спілки, інвестиційні та трастові компанії) взагалі були відсутні в нашій державі в період її існування в складі СРСР. Тому сьогодні держава повинна докласти всіх зусиль, щоб створити й використовувати для вирішення своїх економічних і соціальних завдань потужну систему небанківських фінансово-кредитних установ.

Питання для самоконтролю

1. Яку роль відіграють небанківські кредитно-фінансові установи?

2. Чим відрізняється діяльність інвестиційних і фінансових компаній?

3. Які існують проблеми розвитку небанківських кредитно-фінансових установ?

4. Які операції здійснюють небанківські кредитно-фінансові установи?

5. Які спільні та відмінні риси діяльності парабанківських установ та комерційних банків?

6. Які функції парабанківських установ?

7. Яку роль відіграють парабанківьскі інститути на фінансовому ринку?

8. Що таке міжбанківські об’єднання?

9. Чим відрізняються асоціативні і корпоративні банківські об’єднання?

10. Яким чином розподіляються ризики, пов’язані зі зміною вартості активів і пасивів у небанківських кредитно-фінансових інститутах?

11. Як поділяються міжбанківські об’єднання, виходячи із різних критеріїв класифікації?

12. Які основні шляхи створення міжбанківських об’єднань?

13. Що собою являє банківський консорціум?

14. У чому полягає головна мета діяльності консорціуму?

15. Що собою являє банківський картель?

16. Які структурні підрозділи можуть входити до складу банківського концерну крім банків?

17. Що собою являє банківський трест?

18. Що є джерелом грошових ресурсів фінансових компаній?

19. Які операції виконують факторингові компанії?

20. Яким чином формується капітал кредитних товариств?