Концепції походження грошей

Проблеми з прямим обміном товарів наштовхнули людей на думку, що варто обмінювати свій товар на товар, який потрібен кожному, і вже потім цей товар обмінювати на потрібний собі. Так виникла ідея грошей і розпочалися пошуки того, що могло б стати цим універсальним товаром. Людство випробувало на роль грошей чимало товарів, відшукуючи такий, котрий би найкраще відповідав своєму призначенню. Такі гроші отримали назву товарні гроші. Наприклад, у давнину на Русі як гроші певний час застосовували хутро соболя. Фізично стійкішою була така грошова одиниця, як гривня. У Північній Європі роль потрібного всім товару відігравали сокира та стріли, в Африці — худоба, в американських індіанців — намисто з черепашок і бісеру, ескімосів — кістки риби. Упродовж століть люди зробили чимало експериментів, відхиляючи один за одним можливих претендентів на роль грошей. Це пов'язано з тим, що гроші повинні мати певні властивості для реалізації своїх основних функцій.

В економічній теорії виділяють дві основні концепції походження грошей:
Раціоналістична — гроші виникли як наслідок певної раціональної угоди між людьми через необхідність виділення спеціального інструменту для обслуговування сфери товарного обігу. Представники: Арістотель, П. Самуельсон.
Еволюційна — гроші виділяють із загальної товарної маси, оскільки вони найпридатніші для виконання функціональної ролі грошового товару. Той чи інший товар стає грішми лише в межах певної особливої суспільної форми, товарного виробництва й обігу.Ця концепція наголошує на об'єктивному характері виникнення грошей. Представники: А. Сміт, Д. Рікардо, К. Маркс.

Аргументами об'єктивності походження грошей є:
1. Саме ринок спричиняє об'єктивну потребу в грошах, з якою держава повинна рахуватися.
2. Ринок висуває жорсткі вимоги до носія грошових функцій, і держава повинна вибрати носія, здатного найповніше задовольнити ці вимоги.
3. Кількість грошей в обігу визначається об'єктивними закономірностями, які повинна зауважувати держава в її регулятивних діях.

Потреба в обміні виникла в епоху розпаду первіснообщинного ладу. В той час люди жили замкнутими общинами, в межах яких спільно працювали і результатами праці задовольняли потреби своїх членів. У середині общини не було обміну і тому не було потреби у грошах. Але з розвитком виробництва і виготовленням надлишкових продуктів праці виникла потреба у обміні між общинами. Це зумовило появу грошей і водночас започаткувало процес руйнування самої общини.
На найнижчих етапах економічного розвитку з виготовленням надлишкових продуктів праці їх обмін відбувався досить складно. Поступово учасники обміну виявили серед продуктів обміну такий, котрий користувався найбільшим попитом серед споживачів. Тобто вони виявляли товар, що мав найвищу споживчу вартість. Цей продукт можна було відносно легко обміняти в певний час на будь-який інший продукт. Таким продуктом у певному регіоні (місцевості) могли бути сіль, в іншому — хутра звірів, худоба, різноманітні черепашки тощо. Якщо на місці обміну власник, наприклад, зерна не міг безпосередньо його обміняти на сокиру, то він обмінював зерно на сіль, а потім сіль — на сокиру. У цьому випадку сіль для власника зерна слугувала не як споживча вартість, а як засіб обміну. Сіль у цьому випадку виконувала найпростішу функцію грошей — засобу обміну.
З розвитком і ускладненням обміну продукти, що виконували засіб обміну, набували нової споживчої вартості — властивості бути загальним товарним еквівалентом. У ролі загального еквівалента різнінароди використовували худобу, тютюн, рибу, метали, хутра, сіль, зерно, черепашки тощо.
У міру розвитку товарного виробництва, із зростанням продуктивності праці, ускладненням і розширенням територіальних меж обміну підвищувалися вимоги до товару, як загального еквівалента — грошей. Підвищувалися вимоги щодо портативності, здатності легкого поділу, тривалості зберігання, фізичних якостей, мати свою споживчу вартість. Формування таких вимог привело до заміни в ролі загального еквівалента таких товарів, як худоба, сіль, зерно і деяких інших, такими товарами, що виконували роль оздоблень, як перли, черепашки, хутро, а потім кусочки металів. Спочатку це були звичайне олово, залізо, мідь, а потім — срібло, золото — благородні метали.
Потреби ринку у забезпеченні ефективного обміну та його вимоги до грошей поступово набули настільки важливого значення, що відбулося розмежування природної споживчої вартості грошового товару, тобто здатності задовольняти певну потребу людини, і його специфічної споживчої вартості, як грошей. Грошовий товар повинен мати здатність задовольняти потреби ринку в засобах обігу, тобто зберігання вартості.
Отже, виникнення грошей — це тривалий еволюційний процес. Він зумовлений стихійним розвитком товарного виробництва і обміну. Таке трактування походження грошей отримало назву еволюційної концепції. Вона вважається найбільш достовірною і створює основу для з’ясування сутності грошей.