Роль держави у створенні грошей. Специфіка, особливість грошей. Купівельна спроможність, як виразник вартості грошей

З розвитком форм грошей змінювався механізм визначення носіїв грошових функцій та роль держави в цьому механізмі. На перших порах сам ринок виявляв потребу в грошах, висував певні вимоги до грошового товару і сам стихійно висував на цю роль один з найбільш ходових і здатних до її виконання товарів. Втручання ззовні в цей процес було мінімальним. Лише із закріпленням ролі грошей за золотом втручання держави помітно посилилося. Вона взяла на себе зобов'язання надавати грошам точно визначену форму (монета), встановила контроль за їх створенням (чеканка, фіксація проби металу, вмісту металу в грошовій одиниці), запровадила контроль за повноцінністю грошей (боротьба з фальшуванням монет) тощо.

Ще більш значною стала роль держави, коли гроші перестали бути повноцінними. Вона почала визначати не тільки форму грошей (вид та форму грошових знаків), а й їх вартість, регулюючи масу грошей в обігу. Завдяки зусиллям держави в особі її центрального банку звичайні клаптики паперу чи прості записи в бухгалтерських книгах банків набули здатності виконувати функції і роль грошей. Держава насамперед надає паперовим грошам силу законного платіжного засобу та приймає такі гроші в платежі по всіх своїх вимогах. Крім того, вона реалізує цілу систему заходів щодо підтримання маси грошей на рівні потреб обігу за умови збереження сталості цін.

Проте це не значить, що держава — творець грошей, що її роль в цьому процесі визначальна, а самі гроші — виключно продукт, створений державою.

По-перше, сам ринок спричиняє об'єктивну потребу в грошах, з якою держава повинна рахуватися.
По-друге, ринок висуває жорсткі вимоги до носія грошових функцій, і держава повинна вибрати носія, який здатний найповніше задовольнити ці вимоги.
По-третє, кількість грошей в обігу визначається певними об'єктивними закономірностями, які повинні враховуватися державою в її регулятивних діях.
Тільки при врахуванні всіх трьох обставин випущені (створені) державою грошові знаки будуть визнані ринком і зможуть виконувати функції грошей. Інакше вони знеціняться і країну буде трясти інфляція.
Отже, гроші не декретуються державою, а спричинюються самою ринковою економікою. Роль держави в їх створенні не визначальна, а коригувальна.

На підтвердження цього положення можна навести той факт, що функції грошей виконують не тільки випущені державою грошові знаки, а й знаки — боргові зобов'язання інших емітентів, зокрема чеки та векселі.

Специфічні особливості грошей:
1. Портативність
2. Здатність ділитися і відновлювати потрібну форму
3. Придатні для тривалого зберігання
4. Висока питома вартість та здатність тривалий час утримувати її на незмінному рівні

Гроші як гроші використовуються для особистого споживання і забезпечення купівлі товарів та послуг.
Гроші як капітал використовують для забезпечення зростання наявної вартості при їх нагромадженні, зберіганні та продажу на грошовому ринку.

Мінова вартість грошей – це їх відносне товарне відображення або купівельна спроможність.
Купівельна спроможність грошей – кількість товарів та послуг, які можна отримати за одну грошову одиницю. Вона обернено пропорційно залежить від рівня цін і визначається за формулою (D=1/I_ц)
Внутрішня і мінова вартість грошей пов'язані між собою. На мінову вартість впливають не тільки ринкові відносини, а й держава.

Зміна вартості грошей – надзвичайно важливий економічний показник, що відчутно впливає на всі сфери життя суспільства. Рівень вартості грошей, як і ті економічні процеси, що його визначають, не можуть залишатися незмінними.