Реакція аудиторії

Аналіз нинішньої соціальної реальності дозволяє виділити п'ять основних типів реакцій на масову інформацію:

Реакції, пов'язані з особливостями діяльності індивідів у соціальних спільнотах: когнітивні (зміна інформованості, стимуляція інтелектуальної діяльності, активізація пізнавальної діяльності, підвищення інтересу до інформації та створення нової інформації з елементами отриманої); ціннісні (створення нових ідей і установок, а також нових ціннісних систем, зміну або закріплення вже сформованих цінностей, спонукання до вираження особистих поглядів і до дискусій); організаційні (утилітарні) (практичні дії відповідно до отриманої інформації в суспільно-політичної, економічної та інших сферах життєдіяльності); тонізуючі (зміна або підтримання психофізіологічного стану індивідів і мас); комунікативні (розповсюдження та обговорення отриманої інформації, встановлення зворотного зв'язку з джерелами інформації);

Явні (доступні безпосередньому спостереженню) і приховані (обмежені областю свідомості індивідів і зовні не виявляються);

Бажані і небажані; основні та побічні; передбачені і несподівані;

Характеризують зміни у свідомості і діяльності індивідів;

Пов'язані з часовими параметрами змін, що відбуваються в поведінці та свідомості аудиторії: ближні, далекі, короткострокові і тривалі.

Широкий діапазон смислової інформації та можливості передачі оцінної інформації роблять ЗМІ вельми привабливими для масової аудиторії і підвищують його вмотивованість. Зміст масової комунікації дуже впливає на аудиторію в найрізноманітніших формах. Це може бути навчання, переконання, навіювання.

Вплив інформації залежить від того, наскільки вона відповідає соціальним запитам аудиторії і наскільки регулярна. Поряд із соціальною актуальністю смислової інформації велике значення має оцінна інформація. Одержувач інформації вільно або мимоволі «чекає» від ЗМІ оціночну інформацію, оскільки вони як соціальні інститути мають статус офіційного джерела інформації, до якого масова аудиторія живить довіру. Істинність смислової інформації важко перевірити, і тому аудиторія настільки чуйно прислухається до оцінної інформації, яка відображає домінуючі тенденції в суспільстві. Саме оцінна інформація в значній мірі сприяє формуванню громадської думки. А це вже важіль, яким користуються політичні сили суспільства для досягнення своїх цілей. Відомо, що інформація, яка тиражується за допомогою ЗМІ, які перебувають або під протекторатом держави, або у володінні приватних монополій, відображає інтереси господарів та їх світогляд.