Робоча програма 1 page

Протокол від «28» січня 2013 року № 6

Завідувач кафедри українознавства

д.держ.упр., проф. В.І. Токарева

Схвалена на засіданні вченої ради факультету _________________________ _________________________________________________________________

Протокол від “____”________________20__ року № ___

Голова вченої ради

факультету __________ _________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

ЗМІСТ

1. Опис навчальної дисципліни ……………………………………………….

2. Мета та завдання дисципліни, її місце у навчальному процесі …………

3. Розподіл дисципліни на змістові модулі, її обсяг і форми контролю.….

4. Розподіл балів за рейтинговою системою оцінювання за видами діяльності ………………..... ……………………………………………….

5. Плани проведення семінарських/ практичних занять з кожної теми …..

6. Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів ……………..

7. Методичні рекомендації до виконання індивідуальних завдань ………..

8. Методи навчання ……………………………………………………...……

9. Форми та засоби контролю знань студентів …………………………...…

10. Перелік питань до підсумкового контролю знань студентів……………

11. Шкала оцінювання: національна та ECTS …………………………...….

12. Методичне забезпечення (навчально-методичні матеріали) ………...…

13. Рекомендована література ……………………………………………..…

14. Інформаційні ресурси ……………………………………………………..

1. Опис навчальної дисципліни

2. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета навчальної дисципліни «Історія української культури» – ознайомлення з історією та сучасним станом української культури, як інтегральної культурологічної дисципліни, досягти якої можливо з огляду на те, що складові частини курсу органічно поєднують в собі як історичні аспекти української культури, так і окремі її специфічні галузі та напрямки, зокрема, мистецтво, науку, освіту, релігію тощо.

Завдання:

– дати студентам необхідний мінімум теоретичних знань про українську культуру як систему потенційних та актуальних цінностей, їх зміст і функціонально-рольове призначення у системі суспільних відносин;

– допомогти гармонійному поєднанню спеціальних і гуманітарних знань, сприяти формуванню професійної етики і моральності;

– виробити здатність до творчого, критичного, свідомого сприйняття різноманітних напрямів та течій в українській культурі;

– виробити свідоме сприйняття соціально-перетворюючих функцій культури;

– сприяти підвищенню національного виховання у студентської молоді.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

– предмет, об’єкт, структуру історії української культури;

– досягнення українського народу на кожному історичному етапі з часів первісної доби і до наших днів;

– специфіку української культури як складової частини світового культурного процесу;

– закономірності розвитку вітчизняної культури, ураховуючи у своїй діяльності сучасні проблеми збереження та ефективного використання культурної спадщини;

– досягнення провідних наукових концепцій українських культурологів, оскільки цим характеризуються етапи розвитку національної історії;

– різноманітність художніх течій;

– надбання української культури.

вміти:

– вільно орієнтуватися в процесах розвитку української культури як оригінальної гілки слов’янської та світової культури;

– орієнтуватися в культурному середовищі сучасного українського суспільства;

– розвивати свої творчі здібності на основі духовних цінностей національної культури;

– уміти орієнтуватися в художньо-естетичній і моральній проблематиці, вміти застосовувати їх у своїй практичній діяльності. Що визначатиме фахівця як інтелігентну, освічену особистість.

– збагачувати власну духовну культуру через самоосвіту.

Розподіл дисципліни за змістовими модулями,

її обсяг і форми контролю

Розподіл дисципліни за змістовими модулями,

її обсяг і форми контролю

3. Розподіл балів за рейтинговою системою оцінювання

за видами діяльності (денна форма навчання)

3.Розподіл балів за рейтинговою системою оцінювання

за видами діяльності (заочна форма навчання)

5. Плани проведення семінарських занять з кожної теми

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. Українська культура в давні часи та в добу Середньовіччя

Тема 1. Генеза української культури

(4 години)

1.1. Історія культури як наука, її сутність та структура

1.2. Періодизація розвитку української культури

1.3. Культурно-історична своєрідність регіонів України

1.4. Поняття світової та національної культури

1.5. Розвиток української культурологічної думки

Запитання і завдання для самостійної роботи

1. Що таке культура?

2. Які є підходи до визначення культури?

3. Які головні риси культури?

4. В чому виявляється гуманістичний характер культури?

5. Що таке матеріальна і духовна культура?

6. В чому полягає і як виявляється співвідношення та взаємозв’язок матеріальної і духовної культури?

7. Чому поділ на матеріальну і духовну культуру в якійсь мірі умовний?

8. Що є основою єдності і що є основою багатоманітності культур?

9. У чому виявляється діалектика національного та загальнолюдського в культурі?

10. Який зв’язок своєрідного, специфічного, унікального в кожній культурі із загальним?

11. Який зв’язок культури і спадковості?

12. Яка роль держави в розвитку культури?

13. Який зв’язок культури і економіки?

14. Яка різниця між культурою і натурою?

15. Що таке культура топоса?

16. Що таке інтелігенція?

17. Що таке антикультура?

18. З’ясуйте особливості культурологічних концепцій українських учених (Г.Сковороди, М.Костомарова, П.Куліша, Т.Шевченка, М.Драгоманова, О.Потебні, І.Франка, І.Дзюби, І.Драча, Б.Олійника та ін.).

Тестові завдання

1.Що важливіше для культури?

а) відмінність;

б) подібність;

в) своєрідність;

г)унікальність;

д)специфічність.

2. Що основне в змісті культури?

а) речі;

б) людина;

в) суспільство.

3. Для успішного розвитку будь-якої національної культури потрібні:

а) замкненість;

б)відкритість;

в) толерантне ставлення до інших;

г) взаємодія з максимальною кількістю інших культур;

д) ізоляція;

е) відрубність.

Теми рефератів

1. Історія людства – історія культури.

2. Гуманістичний характер культури.

3. Культура і цивілізація.

4. Природа і культура.

5. Релігія як форма культури.

6. Сучасний світ - сплав східних та західних культур.

7. Матеріальна культура.

8. Духовна культура.

9. Художня культура.

10. Наука – важливий елемент культури.

11. Значення спадковості і культурного генофонду у формуванні і розвитку культури.

12. Історичність культури. Спадкоємність, традиції і новаторство в культурі.

13. Взаємодія культур і національна самобутність народів.

14. Національний характер, свідомість і самосвідомість як феномен культури.

15. Національне та загальнолюдське в культурі.

16. Єдність і взаємозалежність світової та національної культур.

17. Теоретичні узагальнення історико-культурного розвитку української культури в працях М.Костомарова, П.Куліша, І.Нечуя-Левицького, М.Драгоманова, С.Єфремова, Д.Чижевського.

18. Національна культура в сучасній Україні.

Література

1. Бокань В. Культурологія: Навч. посібник. К.: МАУП, 2000. – С. 68-79.

2.Культурологія: українська та зарубіжна культура: Навч.посіб./ М.М.Закович, І.Я.Зязюн, О.М.Семашко та ін.-К.: Знання, 2007. – 567 с.

3. Європейська та українська культура в нарисах: Навч. посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 320 с.

4. Кордон М.В. Українська та зарубіжна культура: Підручник. 3-є видання. – Київ: Центр учбової літератури, 2010. – 584 с.

5. Культурология. История мировой культуры / Под ред. Г.В.Драча. – Ростов н/Д.: Феникс, 2000. –С. 5-117.

6. Лекції з історії світової та вітчизняної культури/ За ред. А.В.Яртися. – Львів: Світ, 1994. – 170 с.

7.Чорненький Я.Я. Культурологія: теоретико-практичний курс. Навч.-метод. посіб – К.: ВД «Професіонал», 2007. - 416 с.

Тема 2. Витоки української культури. Культура протослов’янських і слов’янських племен

(4 години)

2.1. Періодизація та загальна характеристика первісного періоду розвитку української культури

2.2. Культурні засади перших скотарів і землеробів

2.3. Культура раннього залізного віку

2.4. Культура стародавніх слов’ян

Запитання і завдання для самостійної роботи

1. Охарактеризуйте основні епохи, які справили вплив на формування української культури.

2. Які етнокультурні етапи в історії України ви знаєте?

3. Які функції виконували твори мистецтва в доісторичні часи?

4. Назвіть характерні ознаки трипільської культури.

5. Схарактеризуйте українську культуру на перехресті скіфо-сарматського та античного світів.

6. У чому полягають особливості мистецтва скіфів? Що таке «звіриний стиль»?

7. Яким чином давньогрецька культура вплинула на скіфську?

8. Охарактеризуйте давньослов’янський пантеон богів і його культи.

9. Схарактеризуйте слов’янське мистецтво дохристиянського періоду.

10. Збруцький ідол: у чому особливості цієї пам’ятки язичницької слов’янської культури?

11. Що означає слово «синкретизм» щодо фольклору?

12. Які жанри календарно-обрядових пісень характерні для слов’ян?

13. Дати рецензію на монографію Рибакова Б. «Язичництво давних сло’вян» (Рыбаков Б.А. Язычество древних славян. – М.: Наука, 1981. – 606 с).

Теми рефератів

1. Особливості релігії та язичницьких вірувань слов’ян.

2. Літописець Нестор і його «Повість минулих літ» про стародавніх слов’ян.

3. Черняхівська культура та її місце у культурному надбанні слов’ян.

4. Слов’янська міфологія і сучасність.

5. Старослов’янський пантеон богів і його культи.

6. Міфомодель слов’янського світу.

7. Трипільська спадщина в скарбниці української культури.

8. Мальована кераміка трипільської культури.

Тестові завдання

1. Установіть відповідність між племенами та часом їх перебування на території України.

а) Скіфи; 1. Кінець V – середина III тис. до н. е.;

б) готи; 2. III ст. до н. е.- II ст. н. е.;

в) кіммерійці; 3. II – IV ст.;

г) трипільська культура. 4. IX – VII ст. до н. е.;

5. VII – III ст. до н. е.

2. «Звіриний стиль» у мистецтві створили племена:

а) слов’ян;

в) кіммерійців;

б) скіфів;

г) гунів.

3.Хто умовно розподілив усіх скіфів на скіфів-хліборобів, скіфів кочівників та царських скіфів:

а) Аристотель;

б) Геродот;

в) Грушевський;

г) Вишенський.

4. Одна з форм ранньої релігії, пов'язана з вірою в здібності людини особливим таємним способом завдавати шкоди іншій людині:

а) фетишизм;

б) магія;

в) тотемізм;

г) анімізм.

5. Кіїк-Коба, Холодний Грот, Молодово, Мурзак-Коба, Фатьма-Коба – це

а) назви скіфських курганів;

б) назви стоянок первісних людей на території України;

в) назви обрядів первісної людини.

6. Рештки трипільської культури були знайдені:

а) М. Грушевським;

б) Г. Сковородою;

в) В. Хвойкою;

г) Костомаровим.

7. Назвіть одну з ранніх форм релігії, пов'язану з поклонінням якійсь тварині або з вірою в походження від них:

а) фетишизм;

б) тотемізм;

в) магія;

г) анімізм.

Література

1.Бокань В. Польовий Л. Історія культури України. – К.: МАУП, 1998. – С. 4-25.

2.Грушевський М. Історія України-Русы: У 10 т. – К., 1990–1996.

3.Енциклопедія українознавства: У 6 т. – Л., 1996.

4.Знойко О. П. Міфи Київської землі та події стародавні. – К., 1989.

5. Історія української культури. Т. 1 / За ред. П. Толочка. – К., 2002.

6. История мировой и зарубежной культуры / Под ред. К.В. Заблоцкой. – Донецк: УКЦ, 1999. – С. 224-229.

7. Мицик В. Хто заснував трипільську культуру? // Українська культура. – 2002. – № 2.

Тема 3. Культура Київської Русі

( 4 години)

3.1. Значення християнства для розвитку культури Київської Русі

3.2. Архітектура Київської Русі

3.3. Живопис Київської Русі

3.4. Розвиток літератури Київської Русі

Запитання і завдання для самостійної роботи

1. Дайте характеристику основних рис періоду Київської Русі історії української культури.

2.Який вплив справило християнство на процеси розвитку культури Київської Русі?

4.Що нового було привнесено в архітектуру за період Київської Русі?

5.Які ви знаєте провідні жанри оригінальної літератури Київської Русі?

6.Коротко охарактеризуйте основні жанри образотворчого мистецтва Київської Русі.

7.Що становлять собою мозаїки та фрески?

8.У чому полягала зміна світоглядної системи в період Київської Русі?

9.Який внесок у культурний процес Київської Русі зробили Володимир Великий та Ярослав Мудрий?

10. Які пам’ятки Київської Русі дійшли до наших часів? Назвіть їх особливості.

Тестові завдання

1. Твори, що не визнавалися церквою канонічними й заборонялися нею, називалися:

а) апокрифи;

б) агіографи;

в) афоризми;

г) патерики;

ґ) житія.

2. Найдавнішим кам’яним храмом Київської Русі був:

а) Церква Успіня Пресвятої Богородиці (Десятинна);

б) Михайлівський собор;

в) Успенський собор;

г) Софійський собор;

ґ) Покровський собор.

3. Церковне свято Іоанна Хрестителя в народній уяві злилося з язичницьким:

а) святом Перуна;

б) святом Купала;

в) святом Велеса;

г) Зеленими святами;

ґ) святом Коляди.

4. У своєму первісному вигляді Софійський собор у Києві – це п’ятинефний двоповерховий храм з

а) дев’ятьма куполами;

б) одним куполом;

в) тринадцятьма куполами;

г) п’ятьма куполами;

ґ) дванадцятьма куполами.

5. Знаменний розспів – це

а) церковний одноголосий спів;

б) церковний багатоголосий спів;

в) хор скоморохів;

г) військовий спів князівських дружинників;

ґ) билинний спів.

6. Зображення Богородиці на повний зріст із піднесеними в молитві руками має назву:

а) Одигітрія;

б) Пантократор;

в) Влахернітіса;

г) Оранта;

ґ) Елеуса.

7. Автором «Слова про Закон і благодать» є:

а) Нестор;

б) Іларіон;

в) Кирило Туровський;

г) Володимир Мономах;

ґ) невідомий.

8. Храм Київської Русі з ознаками давньоруського і романського стилів:

а) Софійський собор у Києві;

б) Успенський собор у Володимирі-Волинському;

в) П’ятницька церква в Чернігові;

г) Борисоглібський собор у Чергігові;

ґ) Михайлівський собор у Києві.

9. Першим давньоруським іконописцем був:

а) Аліпій;

б) Петро Милонєг;

в) Никон;

г) Кирило Туровський;

ґ) Георгій Амартол.

10. Розпис водяними фарбами по сирій штукатурці:

а) мозаїка;

б) іконопис;

в) фреска;

г) гравюра;

ґ) мініатюра.

Теми рефератів

1. Витоки культурного процесу Київської Русі.

2. Ісіхазм – естетика пізньовізантійського образотворчого мистецтва в культурі Київської Русі.

3. Кирило та Мефодій – просвітники слов’ян.

4. Ярослав Мудрий і культурний розвиток Київської Русі.

5. Володимир Великий у культурному розвитку.

6. Зв’язок культури Київської Русі з античністю.

Література

1. Асєєв Ю.С. Мистецтво стародавнього Києва. – К.: Наук. думка, 2002. – 172 с.

2.Брайчевський М.Ю. Утвердження християнства на Русі. – К.: Либідь, 1998. – 189 с.

3.Горовий А.В. Перший іконописець Київської Русі. – К.: Факт, 2008. -140с.

4.Логвін Г. Софія Київська. –К.: Наук. думка, 2001. – 208 с.

5.Соболь В.О. З глибини віків (давня українська література). – Донецьк: БАО, 1998. – С.15-35.

6.Степовик Д. Історія української ікони Х-ХХ століть. – К.: Наук. думка, 1996. – 198 с.