Тема 5.1. Класифікація порушень навколишнього природного середовища

Стрімке вторгнення людини у природні процеси та вплив на навколишнє середовище в ході науково-технічного прогресу набули глобального характеру і можуть призвести до незворотних наслідків, якщо не вживати заходів щодо їх знешкодження та ліквідації причин порушень навколишнього природного середовища. Розв’язуючи конкретні виробничі завдання із задоволенням своїх матеріальних і духовних потреб, людина активно змінює природу, в більшості випадків негативно впливає на її рівновагу, допускає надто багато порушень вимог і норм охорони довкілля. Проте і сама природа може негативно впливати на рівновагу компонентів навколишнього природного середовища, справляє зворотну дію, призводить до порушення стану еколого-економічних систем. Масштаби впливу досягли таких розмірів, що під загрозу поставлене саме життя на планеті.

Отже, за способом впливу на природу порушення навколишнього природного середовища можна класифікувати як:

• природні (природничі);
• антропогенні, техногенні.

Особливо небезпечні порушення — антропогенні. Небезпека антропогенного впливу на стан навколишнього природного середовища полягає не стільки в масштабах цього впливу, скільки у концентрації діяльності, а відповідно, і тих порушень, що виникають в навколишньому середовищі на обмеженій території з великою щільністю населення.

За масштабами впливу порушення навколишнього природного середовища поділяються на:

• глобальні;
• регіональні;
• локальні.

За типом діяльності людини (антропогенний чинник) порушення навколишнього природного середовища класифікуються на:

• організаційні недоліки;
• технологічні недоліки;
• експлуатаційні недоліки.

Приклади:

• недисциплінованість, безвідповідальність керівників, спеціалістів та працівників підприємств різних галузей;
• недосконалість технологій виробництва, відсутність захисних приладів та обладнання;
• втрати при транспортуванні та переробці, низький коефіцієнт використання добутих матеріалів і продуктів.

Основні причини порушень:

• безгосподарне використання природних ресурсів (надр землі, ґрунтів, лісових, водних, атмосферних);
• забруднення ґрунтів і водойм стоками, атмосфери — викидами, розміщенням виробничих відходів у навколишньому середовищі;
• безграмотне застосування мінеральних добрив і пестицидів;
• надзвичайно велике антропогенне навантаження на окремі території (зростання населення, невиправдана концентрація забруднюючих підприємств та інше), а також фактори, що наведені вище в прикладах.

Основні джерела порушень навколишнього природного середовища:

• автомобільний транспорт;
• підприємства чорної і кольорової промисловості;
• ТЕЦ, атомна енергетика;
• нафто-, газопереробна, та хімічна промисловість;
• сільське та лісове господарство (меліорація, хімізація, застосування енергоємної техніки);
• промислові та комунально-побутові відходи.

Так, наприклад, обсяги забруднення атмосферного повітря від пересувних джерел (автотранспорт, залізничний транспорт тощо) сягають 34—67%; решта викидів поділяються таким чином:

• енергетика — 33%;
• металургія — 28%;
• вугільна промисловість — 18%;
• хімічна промисловість — 3%;
• інші галузі — 18%.

Споживацьке ставлення до природи дедалі більше переростає в нераціональне витрачання природних ресурсів, посилення надзвичайно негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Класифікація економічних збитків

Збитки виникають внаслідок:

• зміни кількості та якості природних ресурсів та інших зовнішніх умов технологічних процесів і, як наслідок, — зменшення обсягів використання природних факторів у виробництві — екологічні збитки;
• погіршення здоров’я фізичних осіб (громадян) або умов ведення особистого господарства при забрудненні навколишнього природного середовища чи інших несприятливих змін його стану — соціальні збитки;
• наявністю витрат на запобігання та ліквідацію негативних наслідків — економічні збитки. Економічні збитки складають екологічні витрати виробника.

За характером дії, ступенем визначеності, проявом у часі еколого-економічні збитки поділяються на:

• фактичні;
• прогнозні;
• попереджені.

Збитки, яких зазнає суспільство від порушень навколишнього природного середовища, можна класифікувати:

• за галузями народного господарства;
• збитки промисловості;
• збитки сільського господарства;
• збитки комунальних підприємств;
• збитки оздоровчих закладів та інші.

За компонентами навколишнього природного середовища — водними, земельними, атмосферними, лісовими ресурсами.

За елементами процесу праці (предмети праці, знаряддя праці, самі робітники — трудові ресурси).

Межі між економічними збитками та їх формами дуже умовні. Проте в кінцевому підсумку будь-якій формі порушень навколишнього природного середовища можна дати вартісну або принаймні матеріальну оцінку. Наприклад, втрати сільського господарства від забруднення навколишнього природного середовища можуть проявлятися в зниженні урожайності, продуктивності худоби тощо. На землях, забруднених пилом, урожайність основних сільськогосподарських культур знижується на 15—30%, а термін служби устаткування (техніки) скорочується на 20—30%.