Мінерально - сировинні ресурси

За різноманітністю та багатством мінерально-сировинних ресурсів Україна випереджає такі розвинути країни світу як США, Канада, Англія, Франція, Китай та інші. В Україні виробляється близько 5% світового обсягу мінерально-сировинних ресурсів.

На території України виявлено близько 8 тис. родовищ, понад 90 видів корисних копалин, з яких 20 мають важливе економічне значення. Серед них нафта, газ, залізні, марганцеві, титанові, уранові руди, вугілля, сірка, ртуть, графіт та ін.

До промислового освоєння залучено від 40 до 75% розвіданих запасів основних видів корисних копалин.

Подальший розвиток мінерально-сировинного комплексу України потребує розв'язання проблем, які гальмують розширення мінерально-сировинної бази та її раціональне використання.

Основними заходами по розширенню мінерально-сировинної бази являються:

- геологорозвідувальні роботи;

- глибоке розвідувальне буріння;

- механічне колонкове буріння;

- гірничі підземні роботи;

- геолого-зйомочні роботи;

- гідрогеологічна зйомка;

- геофізичні роботи;

- використання відходів гірничого виробництва, збагачення.

У 1998 р. на охорону надр і раціональне використання мінеральних ресурсів витрачено капітальних вкладень 30,7 млн. грн. (13% від загальної суми).

За методикою ООН природні ресурси підрозділяються на:

1) розвідані ресурси – виявлені сучасними методами розвідки або обстеження, технічно доступні й економічно рентабельні;

2) попередньо оцінені – установлені на основі теоретичних розрахунків і обстежень, включають точно встановлені запаси сировини, що витягаються технічно, або резервів, а також ту їхню частину, що у даний час освоїти не можна з технічних або економічних причин;

3) прогнозні (вірогідністні) – кількісна і якісна оцінка яких ґрунтується на приблизному знанні геологічних особливостей родовища.

Сучасні технології та технічний рівень дозволяють людині істотно міняти геологічне середовище. Величезні за масштабами впливу на природне середовище виявляються порівнянними з геологічними процесами. Саме обсяги виконуваних робіт і ті зміни, які зазнає геологічна середу в результаті господарського освоєння, дали підстави академіку В. І. Вернадському визнати дії людини «величезною геологічною силою».

Техногенними, або антропогенними, впливами називають різні за своєю природою, механізмом, тривалості і інтенсивності впливу, що надаються діяльністю людини на об’єкти літосфери в процесі його життєдіяльності та господарського виробництва. Антропогенний вплив на геологічне середовище за своєю суттю є геологічним процесом, оскільки воно за розмірами і масштабами прояви цілком порівнянно з природними процесами екзогенної геодинаміки. Різниця полягає тільки у швидкості перебігу процесу. Якщо геологічні процеси протікають повільно і розтягуються на сотні тисяч і мільйони років, то швидкість впливу людини на середу укладається в роки. Ще одна відмінна риса, характерна для антропогенної діяльності, — стрімке наростання процесів впливу.

Точно так само, як і природні екзогенні процеси, антропогенний вплив на геологічне середовище характеризується комплексністю прояви. У ньому виділяють:

1) техногенне руйнування (дезінтеграція) товщ гірських порід, що складають геологічну середу. Ця дія в природних умовах здійснюють процеси вивітрювання, поверхневі і підземні води і вітер;

2) переміщення дезінтегрірованного матеріалу. Це аналог денудації і транспортування в процесах екзогенної геодинаміки;

3) накопичення переміщеного матеріалу (дамби, греблі, транспортні артерії, населені пункти і промислові підприємства). Це аналог акумуляції опадів, їх діа-і катагенеза.

У процесі видобутку твердих (різноманітні руди), рідких (підземні води і нафта) і газоподібних корисних копалин виробляються різні за характером та обсягом гірничо-геологічні роботи. У процесі видобутку твердих корисних копалин проводять як відкриті гірничі виробки — шурфи і кар’єри, так і підземні гірничі виробки — шахти, штольні і штреки. Геологопоісковие та геологорозвідувальні роботи, а також видобуток рідких і газоподібних корисних копалин здійснюються бурінням численних пошукових, розвідувальних та експлуатаційних свердловин, які впроваджуються в приповерхневих частину літосфери на різні глибини — від декількох десятків метрів до декількох кілометрів. При проведенні гірничо-геологічних робіт товщі гірських порід дезінтегруються і видаляються із земних надр. Такі ж дії проводяться при спорудженні котлованів під житлові будівлі і промислові підприємства, під час виїмок при спорудженні транспортних магістралей, під час сільськогосподарських робіт, в процесі будівництва гідро-і теплових електростанцій та інших робіт.

Антропогенна діяльність, звана інженерно-господарської, немислима без впливу на саму верхню частину земної кори. В результаті руйнується тверда речовина верхнього шару геологічного розрізу і порушується зв’язність його складових частин. При цьому дробляться і подрібнюються колись тверді гірські породи. При витяганні гірських порід і корисних копалин на глибині виникають наземні і підземні пустоти.