Система комерційних банків,їх функції та завдання

Банки є головними елементами кредитної системи, тобто системи кредитно – фінансових установ, які акумулюють вільні грошові засоби на кредитному ринку і надають їх в позику.
Кредитна система – як система фінансових посередників, що діють на кредитному ринку, є однією із суттєвих елементів ринкової інфраструктури.
Сучасна кредитна система включає такі основні компоненти:
1) центральний (емісійний) банк;
2) комерційні, інвестиційні і спеціальні банки;
3) страхові компанії і пенсійні фонди;
4) спеціалізовані небанківські кредитно – фінансові установи (фінансові компанії, інвестиційні фонди, кредитні системи, благодійні фонди тощо).

Центральний банк – це банк, який регулює кредитну систему. Він володіє монопольним правом випуску (емісії) банкнот в обіг і здійснює кредитно – грошову політику в інтересах національної економіки.
Другим рівнем банківської системи виступають комерційні банки. Це – кредитні установи, призначені для залучення грошових засобів та їх розміщення від свого імені на умовах поверненості, строковості, платності.
Основне призначення комерційних банків – посередництво у переміщенні грошових засобів від кредиторів до позичальників і від продавців до покупців.
Комерційні банки здійснюють банківські операції у найширшому діапазоні:
? концентрують тимчасово вільні грошові кошти, перетворюючи їх у позичковий капітал;
? надають кредити підприємствам і організаціям;
? здійснюють посередництво у розрахунках і платежах;
? здійснюють кредитну емісію, випуск в обіг безготівкових грошей;
? здійснюють операції з цінними паперами і товарними документами;
? надають консультаційні послуги тощо.
Усі операції що виконуються комерційними банками поділяються на три групи: 1) пасивні; 2) активні; 3) комісійні.
Пасивні спрямовані на залучення коштів. За цими операціями банк має зобов’язання перед іншими суб’єктами, і здійснює витрати.
Активні спрямовані на використання ресурсів банку (надання позичок). За цими операціями банк одержує доходи.
Комісійні операції – це посередницька діяльність: обслуговування платежів клієнтів, отримання грошей за борговими зобов’язаннями (векселями, чеками) за дорученням своїх клієнтів, зберігання цінних паперів, тощо.
В цілому, інші операції, що виконують комерційні банки, поділяють на:
?Фондові операції – це операції з цінними паперами (придбанні цінних паперів для банків, первинне розміщення випущених паперів, вторинний обіг цінних паперів, розміщення державних позик і операції з облігаціями).
? Комерційно посередницькі операції – це операції за допомогою яких банк за дорученням своїх клієнтів отримує гроші. Приймаються чеки, векселі, цінні папери, іноземна валюта. Найбільш поширені інкасові операції з чеками та акцептами банку.
? Довірчі операції – тимчасове управління майном приватних осіб, збереження цінностей у сейфах банку.
? Лізингові операції – придбання банком машин і устаткування для надання їх в оренду.
? Факторингові операції – підприємство-постачальник передає вимогу банку на оплату відправлених товарів, які банк негайно оплачує, утримуючи певний відсоток (кредитує постачальника), а сам має справу з платником, отримуючи суми, що підлягають оплаті.
Як і для всіх видів підприємницької діяльності, ціллю діяльності комерційних банків є отримання прибутку. Джерелом доходу банків є позичковий процент, а також комісійні за різноманітні послуги. За здійснення активних операцій (кредитування, купівля цінних паперів тощо) банк стягує процент по кредитах, а по пасивних операціях (відкриття рахунків, продаж цінних паперів тощо) банк сам сплачує проценти. Отже, банк одержує дохід лише тоді, коли процент по кредиту буде вищим процента по вкладах. Ця різниця й пояснює перетворення позичкового проценту у банківський прибуток.