Операції банків

1) активні – операції банків щодо розміщення тимчасово вільних коштів, які є в їхньому розпорядженні шляхом видачі кредитів та купівлі цінних паперів та іншого майна;

2) пасивні – операції щодо залучення коштів за рахунок збільшення вкладів та випуску банківських ресурсів;

3) довірчі (комісійно-посередницькі) – операції банків щодо управління майном і виконання інших послуг в інтересах та за дорученням клієнтів

ІПОТЕЧНИЙ БАНК - банк, що спеціалізується на наданні іпотечного кредиту, перепродажу іпотек і інших послуг, пов'язаних з операціями іпотеки.

БАНКІВСЬКИЙ КРЕДИТ - засоби, надані банком у борг клієнту для цільового використання на встановлений термін під визначений відсоток. В даний час він є основною формою наданого підприємству фінансового кредиту. Комерційні банки представляють його в наступних основних видах:

а) бланковий (незабезпечений) кредит. Як правило, він надається комерційним банком, що здійснює розрахунково-касове обслуговування підприємства. Хоча формально він і носить незабезпечений характер, але фактично забезпечується розміром дебіторської заборгованості підприємства і його засобів на поточному та інших рахунках у цьому ж банку. Цей кредит надається на короткостроковий період;

б) контокоррентний кредит ("овердрафт"). Цей вид кредиту надається банком звичайно під забезпечення, але ця вимога не є обов'язковою. При наданні цього кредиту банк відкриває підприємству контокоррентний рахунок, на якому враховуються як кредитні, так і розрахункові його операції. Контокоррентний рахунок використовується в якості джерела кредиту в обсязі, що не перевищує встановлене в кредитному договорі максимальне негативне сальдо. Сальдування надходжень і виплат по контокоррентному рахунку підприємства відбувається через встановлені договором проміжки часу з розрахунками кредитних платежів;

в) відкриття кредитної лінії. Оскільки потреба в короткостроковому банківському кредиті не завжди може бути передбачена з прив’язкой до конкретних термінів його використання, договір про нього підприємство може оформити з банком попередньо у формі відкриття кредитної лінії. У цьому договорі обумовлюються терміни, умови і гранична сума надання банківського кредиту, коли в ньому виникне реальна потреба. Звичайно кредитна лінія відкривається на термін до одного року. Особливістю цього виду банківського кредиту є те, що він не носить характер безумовного контрактного зобов'язання і може бути анульований банком при погіршенні фінансового стану підприємства - позичальника;

г) ломбардний кредит. Такий кредит може бути отриманий підприємством під заставу високоліквідних активів (векселів, державних короткострокових облігацій і т.п.), що на період кредитування передаються банку. Розмір кредиту в цьому випадку відповідає визначеній (але не всій) частині вартості переданих у заставу активів. Як правило, цей вид кредиту носить короткостроковий характер;

д) іпотечний кредит. Такий кредит може бути отриманий від банків, що спеціалізуються на видачі довгострокових позик під заставу основних засобів або майнового комплексу підприємства в цілому (іпотеки). При цьому закладене в банку майно продовжує використовуватися підприємством. З припиненням видачі підприємствам незабезпечених банківських позик, іпотечний кредит стає основною формою довгострокового їхнього кредитування;

е) ролловерний кредит. Він являє собою одну з форм довгострокового банківського кредиту з періодично переглядуваною процентною ставкою (тобто з перманентним "перекредитуванням" у зв'язку зі зміною кон'юнктури фінансового ринку). У європейській практиці надання ролловерних кредитів перегляд процентної ставки здійснюється один раз у квартал або півріччя (в умовах високої інфляції періодичність перегляду процентних ставок за кредит може бути більш частою);

ж) консорціумний (консорціальний) кредит. Кредитна політика банку або високий рівень ризику іноді не дозволяють йому повною мірою задовольнити високу потребу підприємства-клієнта в кредиті. У цьому випадку банк, що обслуговує підприємство, може залучити до кредитування свого клієнта інші банки (союз банків для здійснення таких кредитних операцій зветься "консорціум"). Після укладання з підприємством-клієнтом кредитного договору банк акумулює засоби інших банків і передає їхньому позичальнику, відповідно розподіляючи суму відсотків при обслуговуванні боргу. За організацію консорціумного кредиту головний банк одержує визначена комісійна винагорода; з) інші види банківського кредиту.

РЕСУРСИ БАНКІВСЬКІ – кошти, що є в розпорядженні банків і використовуються ними для кредитних, інвестиційних та інших активних операцій. Поділяються на власні та залучені. До власних належать – статутний, резервний та інші фонди банку, емісійні різниці та нерозподілені прибутки, субординований борг. Залучені ресурси банку складаються з залишків коштів на поточних, депозитних та інших рахунках в банку, міжбанківських кредитів отриманих тощо.

УНІВЕРСАЛЬНИЙ БАНК – фінансово-кредитна установа, що здійснює всі основні види банківських операцій та надає банківські послуги

УПОВНОВАЖЕНИЙ БАНК – комерційний банк чи інша фінансово-кредитна установа, що має дозвіл урядових органів на проведення банківських операцій за дорученням цих органів, а також представляє інтереси Уряду у міжнародних фінансово-кредитних організація.

ФОРФЕЙТИНГ - фінансова операція по рефінансуванню дебіторської заборгованості по товарному (комерційному) кредиту шляхом передачі (індосаменту) перевідного векселя на користь банку (із сплатою банку відповідної комісійної винагороди). У результаті форфетування заборгованість покупця по товарному (комерційному) кредиту трансформується в заборгованість фінансову (на користь банку). Форфейтинг найбільше поширення одержав при здійсненні зовнішньоекономічних операцій. По своїй суті форфейтинг з'єднує в собі елементи факторинга (але тільки по наданому товарному кредиті, а не по розрахунках за поточне постачання продукції) і обліку векселів (але з їхнім індосаментом тільки на користь банку).