Сталий розвиток. Ключові зустрічі

Ø 1972, Стокгольм – Конференція ООН «Людина і навколишнє середовище»: затвердження плану дій щодо екологічної діяльності та діяльності на міжнародному рівні

Ø 1982, Найробі – Декларація Асамблеї ООН акцентує увагу на основних екологічних проблемах, які необхідно розглянути UNEP (Програма ООН по навколишньому середовищу) у наступні 10 років.

Ø 1987 – Доповідь міжнародної комісії з навколишнього середовища і розвитку «Наше спільне майбутнє» (Комісія Брундтланд) популяризувало поняття сталого розвитку.

Ø 1992 Стокгольм – Конференція ООН по навколишньому середовищу визначила необхідність прийняття термінових дій для вирішення проблем деградації навколишнього середовища.

Ø 1992, Ріо-де- Жанейро - Конференція ООН по навколишньому середовищу та розвитку (UNCED, Зустріч на вищому рівні «Планета Земля») пов’язує процес економічного і соціального розвитку з діяльністю по охороні навколишнього середовища та приймає глобальну програму «Порядок денний на 21 століття» (Agenda 21) і Принципи Ріо.

Ø 1992 – Генеральна Асамблея ООН приймає рішення про заснування комісії по сталому розвитку (КСР ООН) для забезпечення ефективного здійснення рішень UNCED.

Ø 1997, Нью-Йорк – Спеціальна сесія Генеральної Асамблеї (Зустріч на вищому рівні «Планета Земля+5») приймає Програму подальшого виконання «Порядок денний на 21 століття».

Ø 2002 - Резолюція Генеральної Асамблеї ООН 55/2: прийняття Цілей розвитку тисячоліття (MDG), які передбачають гарантії задоволення потреб найбідніших шарів населення світу.

Ø 2002, Йоганнесбург – Всесвітня зустріч на вищому рівні по сталому розвитку («Саміт Землі – 2002»): Прийняття Йоганнесбургскої декларації по сталому розвитку та Плану виконання рішень (JPol).

Міжнародної комісії з навколишнього середовища і розвитку (Комісія Брундтланд) Доповідь «Наше спільне майбутнє», 1987 р.

Основні висновки комісії:

· За останнє десятиріччя взаємини між людиною і планетою, що забезпечує її життєдіяльність, докорінно змінилися, - виникла загроза існування цивілізації і життя на Землі;

· За останні 100 років темпи споживання, а, отже, економічне зростання, різко збільшились. У виробництво було залучено стільки ресурсів, скільки за всі минулі століття існування людини;

· Процеси економічного росту, не узгоджені з можливостями природного середовища, стали причиною виникнення тенденцій, впливу яких на планета не зможе довго витримати;

· Економічне зростання руйнує природне середовище, приводить до екологічної деградації, а це у свою чергу підриває процес економічного росту;

· У наш час регіони світу зіштовхуються з ризиком незворотного руйнування навколишнього середовища, що загрожує знищенням основ цивілізації та зникненням живої природи Землі;

· Мова йде не про окремі глобальні кризи (екологічну, економічну, продовольчу), а про єдину кризу глобальної світової системи «людина-природне середовище»;

· Швидкість руйнування навколишнього середовища перевищує можливості сучасної науки в їх осмисленні й не дозволяє власно оцінити що відбувається, і внести відповідні рекомендації;

· Якщо такий економічний ріст збережеться, то через кілька десятиліть неминуча деградація природного середовища, а це, у свою чергу, приведе до підриву всієї економіки. Всієї системи життєзабезпечення Землі.

· Визначила взаємозв’язок криз, з якими зіштовхується планета, як елементів єдиної кризи та життєву необхідність активної участі усього суспільства у її подолання на шляху до сталого розвитку;

· І натепер є одним з найважливіших документів у сфері сталого розвитку.

Конференція ООН по навколишньому середовищу та розвитку UNCED, Ріо-де- Жанейро, 1992.

Документи підписані на UNCED:

- Декларація Ріо-де- Жанейро по навколишньому середовищу та розвитку;

- Рамкова конвенція про зміну клімату;

- Конвенція по біоріноманіття;

- Заява щодо лісових принципів

- Порядок денний на 21 століття.

Всесвітня зустріч на вищому рівні по сталому розвитку Саміт Землі – 2002, Йоганнесбург

Основні документи:

- Йоганнесбурзька Політична Декларація

- План виконання рішень

- Партнерські угоди.