Показники діяльності банківської системи України

Грошовий мультиплікатор за першим методом:

Грошовий мультиплікатор за другим методом:

(раза).

Результати розрахунків за двома методами майже однакові, і k _Г завжди більший від одиниці. Але грошовий мультиплікатор малозначущий порівняно з іншими країнами [4], що віддзеркалює фінансові проблеми банківської системи України.

Відповідно, пропозиція грошей (M) така:

· 1996 рік –– М ₀ = k _Г0 · Г_б = 1,92 · 4882 = 9373 (млн грн),

· 1999 рік –– М ₁ = k _Г1 · Г_б = 1,84 · 11988 = 22 058 (млн грн).

Пропозиція грошей має відповідати двом стратегічним цілям: підтримувати економічне зростання і підвищувати реальний рівень заробітної плати.

Взаємовплив економік різних країн здійснюється передусім через гроші. Стан світової економіки накладає певні обмеження на внутрішню монетарну політику, які виявляються у вигляді трьох цінових параметрів:

а) світової ціни на експортні та імпортні товари та послуги;

б) відсоткової ставки міжнародного капіталу на світових фінансових ринках;

в) обмінного валютного курсу, тобто ціни одиниці іноземної валюти.

В економіці, яка значною мірою інтегрована у світові економічні процеси, не може відбутись значного відносного зростання внутрішніх цін, оскільки на них безпосередньо впливають світові ціни. Тому навіть незначне підвищення внутрішніх цін одразу порушить умови торгівлі в країні та призведе до орієнтації внутрішніх споживачів на імпорт. Через це надлишок грошової маси витрачатиметься на додатковий імпорт і “вийде” за межі країни.

3.4. Попит на гроші і кредитний мультиплікатор

Гроші, як вважається, “товар товарів”, пропонує держава, а попит формується економічними агентами, тобто господарюючими суб’єктами [7, с. 38]. В економічній літературі зазначається, що динаміка грошової пропозиції досить чітко відстежується статистичним обліком [3]. “Однак, попит на гроші не є суто статистичним, а скоріше, аналітичним показником. Визначити, скільки необхідно грошей, який справжній попит на гроші, можливо лише непрямими методами” [7, с. 47—48]. Тому на основі використання кредитного мультиплікатора пропонується розрахунковий метод визначення попиту на гроші.

Кредитний мультиплікатор — це коефіцієнт, який характеризує зв’язок між збільшенням (скороченням) надлишкових резервів банківської системи і сумою нових кредитних грошей, яку вона може створити. Ефект кредитного мультиплікатора ґрунтується на тому, що резерви, втрачені одним комерційним банком, внаслідок кредитування стають набутком іншого й використовуються ним також для кредитування. Отже, кожна грошова одиниця, випущена в обіг одним із комерційних банків, створює кредитні резерви для другого, другий — для третього і т. д. Іншими словами, ефект мультиплікатора виникає тому, що резерви, які втрачають окремі банки, надаючи позики, не втрачає банківська система загалом. Завдяки цьому вона здатна створювати кредитні гроші в розмірах, значно більших за її надлишкові резерви. Але така здатність банківської системи не є безмежною. Вона обмежується, зокрема, необхідністю формування комерційними банками обов’язкових резервів, розмір яких визначається резервною нормою, яка регулюється в законодавчому порядку. Формування обов’язкових резервів робить джерелом кредитування лише надлишкові резерви. Саме тому кредитний мультиплікатор розкриває зв’язок грошоутворюючої здатності банківської системи з її надлишковими резервами. Обов’язкові резерви забезпечують банківській системі певну захищеність (ліквідність) у періоди несприятливої кон’юнктури, дають змогу державі через зміну резервної норми впливати на кредитоспроможність комерційних банків, а отже, регулювати масу грошей в обігу. Тому кредитний мультиплікатор перебуває в обернено пропорційній залежності від резервної норми, тобто являє собою обернену до цієї норми величину. Величина, обернена до будь-якого числа, є часткою від ділення одиниці на це число. Звідси випливає, що кредитний мультиплікатор (М_k) має такий вигляд:

де Р_н –– резервна норма в частках одиниці або у відсотках до загальної суми коштів, залучених банком.

Чим менша норма резервування, тим більше кредитних грошей і навпаки. Отже маємо:

Обчислимо попит на гроші, скориставшись даними табл.3.4.

Таблиця 3.4