Економічний зміст виробництва

1. Сторони суспільного виробництва

Економічна наука розглядає виробництво як єдність природних і суспільних відносин. З одного боку, у межах будь-якого засобу виробництва відбувається взаємодія людини з природою, з іншого — люди ніколи не працюють відокремлено одне від одного. Так чи інакше вони пов’язані у своїй виробничій діяльності. Навіть Робінзон на безлюдному острові користувався знаряддями праці (сокира, рушниця, лопата тощо), перенесеними із затопленого корабля, тобто виготовленими іншими людьми. Як дотепно зазначив німецький письменник минулого століття Карл Берне, багато без чого людина може обійтися, але не без собі подібних. Тому створення матеріальних благ завжди є суспільним процесом. Отже, будь-яке виробництво має суспільний характер, а це означає, що в процесі виробництва люди вступають у відносини не лише з природою, але й між собою. І ці відносини дістали назву виробничих, або економічних, відносин.

Із розвитком виробництва одночасно відбувається й ускладнення та урізноманітнення виробничих відносин. Так, із першим вагомим суспільним поділом праці виник і перший значний поділ суспільства на класи, а з появою рабовласницького ладу на основі подальшого прогресу виробництва набув розвитку другий великий суспільний поділ праці відокремлення ремесла від землеробства.

Третій суспільний поділ праці характеризувався виокремленням торгівлі від виробництва та формуванням класу купців тощо.

2. Основні елементи процесу виробництва.

Завдання.

Відомо, що головним експортним товаром нашої країни є сталь та прокат. В Україні поширені металургійні комбінати повного циклу. Назвіть елементи виробництва, які необхідні для створення кінцевого продукту в цій галузі.

Узагальнимо відповідь у вигляді схеми:

3. Технологічні засоби виробництва

Зміст технологічного засобу виробництва (ТЗВ) становлять засоби праці в поєднанні з матеріалами, технологіями, енергією, інформацією та організацією виробництва.

Розрізняють такі технологічні засоби виробництва:

- інструментальний. До машинний засіб виробництва, за якого знаряддя праці були недосконалими, вимагали важкої ручної праці. Найвищою формою організації виробництва виступала мануфактура.

- індустріальний. Машинне виробництво, що базується на триланковій системі машин (машина—знаряддя, машина двигун, передавальний механізм). Основна організаційна форма — фабрика.

- постіндустріальний. Сучасне автоматизоване виробництво на основі чотириланкової системи машин, основна сутність якого полягає в тому, що до триланкової системи машин долучилася керуюча машина — комп’ютер, який виконує функції контролю триланкової системи машин.

На сучасному етапі розвитку людства триває процес розгортання технологічної революції. Значення її виходить далеко за суто технологічні межі. Підготовка й освоєння нової технічної бази це не тільки технічна й навіть не суто економічна проблема, а проблема насамперед соціальна, оскільки вона визначає долю людства на перспективу.

Революційна форма означає перехід від використання у виробництві якісно нових науково-технічних принципів до запровадження принципово нових технологічних систем. Це дає можливість забезпечувати кардинальне зростання ефективності виробництва, яке вимірюється не відсотками, а разами.

Сучасні виробничі технології характеризуються:

- електронізацією господарських процесів — забезпеченням усіх сфер виробництва ефективними засобами обчислювальної техніки;

- комплексною автоматизацією — упровадженням гнучких виробничих систем, промислових роботів;

- створенням і використанням матеріалів із новими властивостями (надпровідність, радіаційна стійкість тощо);

- освоєнням нових технологій виробництва — мембранної, лазерної, плазмової, вакуумної, детонаційної;

- розвитком біотехнологій — використанням живих організмів і біологічних процесів у виробництві (біологічні методи для 13 боротьби із забрудненням навколишнього середовища, захист рослин від шкідників та хвороб, виробництво антибіотиків,ферментів, гормональних препаратів та ін.).

Запитання.

На якому технологічному етапі розвитку виробництва, на вашу думку, перебуває Україна?

Україна поки що перебуває на другому етапі технічного розвитку (індустріальному), перехід до постіндустріального ТЗВ — це справа майбутнього.

4. Організаційні форми виробництва.

Завдання.

1) Уявіть, що вашому колективу запропонували відкрити власне виробництво, наприклад із виготовлення пиріжків для учнів школи. Із яких організаційних заходів ви почнете роботу?

Узагальнимо пропозиції. До основних організаційних форм виробництва належать:

- поділ праці (спеціалізація);

- обмін діяльністю (кооперація);

- управління.

5. Структури виробництва

Існує кілька підходів у структуруванні виробництва. По-перше, це поділ виробництва на матеріальне та нематеріальне.

Структуру виробництва можна розглядати також із позиції того, що одні види виробничої діяльності є похідними від інших. Відповідно до цього виділяють:

- первинне, що базується на використанні готових природних ресурсів (сільське господарство, гірничовидобувна промисловість, лісництво, рибальство);

- вторинне, яке охоплює галузі переробної промисловості, де створюють засоби виробництва та продукти споживання, а також будівництво;

- третинне виробництво — створення різноманітних послуг, які задовольняють потреби виробництва й особисті потреби.