Предмет, ціна та наслідки порушення кредитного договору

Тема 19. Кредитний договір. Договір факторингу

1. Характеристика кредитного договору

2. Предмет, ціна та наслідки порушення кредитного договору

3. Поняття та види факторингу

4. Характеристика договору факторингу

Характеристика кредитного договору

З економічного погляду кредитні відносини виникають завжди, коли існує розбіжність у часі моменту надання грошей, товарів, робіт, послуг та зустрічного задоволення. Кредит є виявом довіри, яка ґрунтується на платіжній здатності позичальника, переконаності в його сумлінності до платежу; можливості примусу до платежу тощо. У правовому розумінні кредит може надавати тільки фінансова установа.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір є різновидом договору позики.

Кредитний договір є консенсуальним, двостороннім і відплатним, є договором приєднання, фінансовою послугою. Особливістю договору є те, що сторони можуть відмовитися від надання або одержання кредиту (ст. 1056 ЦК), тому консенсуальний характер цього договору наближений до реального. У ролі кредитодавця може виступати тільки фінансова установа, яка має ліцензію НБУ.

Нормативна база: ст. 1054-1057 ЦК, ст. 345-349 ГК, ЗУ від 12.07.2001 р. «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг», ЗУ від 7.12.2000 р. «Про банки та банківську діяльність», ЗУ від 19.06.2003 р. «Про іпотечне кредитування», ЗУ від 5.06.2003 р. «Про іпотеку», ЗУ від 19.06.2003 р. «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю».

Форма договору – письмова, недотримання форми тягне нікчемність кредитного договору.

Предмет, ціна та наслідки порушення кредитного договору

Предмет договору про надання кредитної послуги – це результат діяльності фінансової установи, результат здійснення дій, операцій з банківським рахунком, внаслідок яких у позичальника з'являється можливість користування грошовими коштами, як правило, у безготівковій формі, тому предметом кредитних відносин стають відповідні права вимоги, що не мають матеріалізованої форми, але не гроші (як грошові купюри). Ці права вимоги виникають при безготівкових розрахунках та ґрунтуються на зобов’язальних відносинах щодо коштів, які записані на банківському рахунку. Така конструкція дозволяє усунути потрійне право власності на безготівкові грошові кошти як вкладника, так і банку, і позичальника. Як виняток, якщо предметом договору позики або кредиту, або депозиту є готівкові кошти, то у процесі здійснення фінансових операцій набувач готівки набуває на них право власності.

Ціна є суттєвою умовою договору, ціна є розміром плати за наданий кредит, та визначається у процентах річних, тобто нараховується з урахуванням користування чужими коштами за рік. Проценти річні як плату за правомірне користування запозиченими коштами треба відмежовувати від процентів річних, що встановлені законом або договором як спеціальна форма (міра) відповідальності за порушення грошових зобов’язань.

Наслідки порушення договору. Кредитодавець має право відмовитися від надання позичальникові передбаченого договором кредиту частково або в повному обсязі у разі порушення процедури визнання позичальника банкрутом або за наявності інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий позичальникові кредит своєчасно не буде повернений.

Позичальник має право відмовитися від одержання кредиту частково або в повному обсязі, повідомивши про це кредитодавця до встановленого договором строку його надання, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі порушення позичальником встановленого кредитним договором обов'язку цільового використання кредиту кредитодавець має право також відмовитися від подальшого кредитування позичальника за договором.

У разі порушення строків повернення кредиту позичальник сплачує кредитодавцю проценти річні за користування чужими грошовими коштами відповідно до умов договору. Позичальник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ст. 625 ЦК), тобто несе відповідальність без вини.