Управління банківським кредитом

Процес управління банківським кредитом складається з наступних етапів.

1. Встановлення потреб щодо залучення банківського кредиту.

2. Визначення співвідношення між різними формами банківського кредиту. В основі такого співвідношення – потреби підприємства у довго- і короткостроковому кредитуванні та альтернативні можливості їх задоволення з інших джерел: спонтанне кредитування, випуск облігацій тощо. Вивчення й оцінка комерційних банків, потенційних кредиторів підприємства. Діяльність банку принципово може бути оцінена з чотирьох позицій фінансової взаємодії з підприємством:

а) привабливість банку як емітента цінних паперів;

б) привабливість банку для розміщення депозитних внесків;

в) привабливість банку з позицій спектра послуг, що надаються;

г) привабливість банку щодо форм і умов надання кредиту.

3. Порівняння умов можливого залучення різних форм банківського кредиту. До числа найважливіших із цих умов належать а) ставка відсотка за кредит; б) умови виплати процентів за кредит; в) умови повернення основної суми боргу; г) інші умови, пов'язані з одержанням кредиту.

Ставка відсотка за кредит характеризується трьома основними параметрами: 1) її формою; 2) видом і 3) величиною. За формами розрізняють процентну ставку (нарощування суми боргу) і облікову ставку (дисконтування суми боргу). Якщо розмір цих ставок однаковий, то підприємству варто віддати перевагу процентній ставці.

Варто згадати, що процентна ставка визначається по відношенню до теперішньої вартості грошей, а облікова ставка розраховується по відношенню до майбутньої вартості грошей за антисипативним методом нарахування відсотків, коли відсотки нараховуються на початку кожного періоду.

Приклад. Підприємство надало товарний кредит за простою дисконтною ставкою d=20% річних терміном на півроку. Розрахувати суму, що одержить це підприємство у разі обліку векселю в банку і величину дисконту, якщо сума за векселем (що буде в майбутньому сплачена при його погашенні) S=30 000 грн.

Розв’язання:

Звідси величина дисконту на користь банку становитиме:

D= S´ 0,5 d/ 100. D= 0,2×0,5×30 000=3 000 грн., а сума облікового кредиту для підприємства визначається як: Р = S – D. Р= 30 000–3 000=27 000 грн.

Розрізняють фіксовану на весь строк кредиту й плаваючу ставку відсотка. В умовах інфляції для підприємства привабливіша фіксована ставка або плаваюча з високим процентним періодом. Розмір ставки за кредит є визначальною умовою.

Умови виплати відсотків зводяться до трьох принципових варіантів: 1) виплата всієї суми відсотків у момент надання позички; 2) виплати суми відсотків рівномірними частинами; 3) виплати суми відсотків у момент сплати основної суми боргу (при погашенні кредиту). За інших рівних умов для підприємства привабливіше третій варіант.

Умови виплати основної суми боргу зводяться до наступних варіантів: а) повернення основної суми боргу рівними частинами протягом періоду використання кредиту; б) повного поверненню основної суми боргу після закінчення строку надання кредиту; в) повернення основної суми боргу з наданням пільгового періоду після закінчення строку корисного використання кредиту. За інших рівних умов найкращим є третій варіант

5. Вимоги щодо ефективного використання банківського кредиту означають:

- задовільну швидкість обороту залученого кредиту;

- високу рентабельність використання банківського кредиту (рівень рентабельності власних коштів не менше вартості залучення банківського кредиту).

Оформлення кредитного договору передбачає наступні етапи:

Ø розрахунок розміру кредиту й строків його повернення.

Ø визначення банку й подача заяви про надання кредиту.

Ø передача в банк разом із заявою (див. рис. 4): розрахунку суми кредиту й порядку його повернення, довідки про цільове використання кредиту, довідки про забезпечення кредиту; документації фінансової звітності за формами 1, 2, 3, 4;

Ø перевірка банком кредитоспроможності позичальника.

При згоді банку на виділення кредиту оформляється договір, у якому визначаються обов'язки банку; обов'язки позичальника і відповідальність сторін.

Кредит може бути наданий шляхом перерахування коштів на рахунок підприємства або у вигляді зобов'язання банку оплачувати в межах ліміту кредиту розрахункові документи позичальника.

		Фінансові звіти за 2-3 останніх роки		Гарантії повернення
		Установчі				Спеціальні

	Заява Карточка зі зразками підписів перших осіб				Договір застави Гарантії-поручительс-тва 3-ьої сторони Договір страхування		Графік повернення кредиту і виплати процентів Дозволи і ліцензії Контракти на експорт-імпорт

Рис. 4 – Перелік документів для одержання кредиту

Механізм повернення кредиту.

У зазначені в кредитному договорі строки проценти за кредит і основна сума боргу має бути повернена банку. Однак механізм повернення кредиту означає, що він погашається не стільки у зв'язку з наявністю грошей на рахунку підприємства (це чисто технічна сторона справи), скільки з ліквідацією причин, що його спонукали. Наприклад, усунуті наднормативні запаси й залишки товарно-матеріальних цінностей, оплачені розрахункові документи.

Якщо ж залишити причини як вони є, а просто повернути кредит, то підприємство знову буде відчувати дефіцит грошових коштів, тому що кошти заблоковані в наднормативних запасах, дебіторській заборгованості.

Виходячи з вищесказаного, при одержанні кредиту підприємству треба мати план (механізм) його повернення.