Дискурс і мовленнєвий жанр

Проблема співвідношення понять дискурсу і МЖ ос­таточно не розв'язана. Деякі дослідники (зокрема, М. Федосюк) вважають, що МЖ — це «відносно стійкі тематичні, композиційні та стилістичні типи текстів (мов­леннєвих утворень)». Інші, зокремаСт. Гайда, М. Сарнов-ський, пов'язують МЖ із текстом, вважаючи його взір­цем (зразком, моделлю) певного типу тексту, наголошу­ючи, що використання мови полягає у творенні тексту згідно з моделями. Однак текст, як зазначає російська дослідниця Т. Ніколаєва, — це передусім поєднана смис­ловим зв'язком послідовність знакових одиниць, основ­ними властивостями якої є зв'язність і цілісність, а не ко-мунікативність, тобто здатність слугувати засобами спіл­кування. Отже, у наведених концепціях радше йдеться не про тексти, а про дискурси, оскільки для їх авторів це розрізнення несуттєве.

М. Бахтін та його послідовниця Т. Шмельова тлума­чать МЖ як історично сформований дискурс, певну змістово-тематичну, композиційну та стилістичну єд­ність. Це дає змогу ієрархічно упорядкувати ці понят­тя, вважаючи дискурс або рівним одному МЖ (наприк­лад, коротко сформульоване питання перехожого «Як проїхати на вокзал?»), або єдністю МЖ (наприклад, ар­гументована емоційно насичена вимога надати слово для виступу на зборах, нараді тощо), у якій можуть бу­ти органічно поєднані такі МЖ, як прохання, вимога, аргументований виклад позиції, погроза, спроба пере­конання тощо.

Поняття мовленнєвого жанру залишається одним із найважливіших у сучасній комунікативній лінгвістиці, тим містком, який поєднує поняття дискурсу і мовлен­нєвого акту, виформовуючи зв'язки між ними.

Дискурс

•І-

Мовленнєвий жанр

4-Мовленнєвий акт

Отже, дискурс постає не як сукупність МА, а таке їх поєднання, яке створює тематичні, прагматичні, функ­ціональні «блоки», що впізнаються, ідентифікуються учасниками спілкування як, наприклад, привітання, прощання, докори, співчуття, освідчення в коханні та ін. У кожному дискурсі, що розгортається «тут і те­пер», виявляються лише окремі фрагменти конкрет­них МЖ. Інші ж, як цілісна функціонально-комуніка­тивна категорія, є певною абстракцією, яка може бути відтворена лише в результаті аналізу сукупності дис­курсів.