Соціально-політичні та філософські погляди педагога

Влада та гроші створили нерівність, заявляв Руссо, ось чому люди на втратила свою свободу. "Людина народжується вільною, та все одно вона всюди у канделах", - писав він. Він вважав, що влада повинна належати самому народу, вимагав, щоб кожен працював. Він закликав, щоб іс­нувала лише дрібна власність, а власність дворян-феодалів була знищена. Це були революційні погляди, які Руссо поділяв разом з ремісниками, крі­паками. Розглядаючи питання сприймання оточуючого світу, Руссо мірку­вав як сенсуаліст: немає нічого в нашої свідомості, що не було б отримане через органи почуття. Він заперечував офіціальну релігію, а був прихиль­ником "релігії почуття", вважаючи, що кожна людина вільна вірити по своєму. За його словами "все добре, що виходить з рук творця всесвіту, все ви народжується в руках людини".

Людина, думав Руссо, зіпсована сучасним суспільством. Звідси ви­сновок: виховувати дитину слід як надалі від зіпсованого суспільства, далі від цивілізації.

Існування людей має підтримуватися власною працею людей. Без праці не може бути нормальне життя. Та в несправедливому, зіпсованому світі багато хто привласнюють результати чужої праці. Дійсно вільною являється людина, яка живе своєю працею. Руссо вважав, що завдання полягає в тому, щоб виховати таку людину, яка б не від кого не залежала, жила б плодами своєї праці, цінили б свою свободу і вміла б її захищати. Та людина, яка цінує свою свободу, звичайно, навчиться поважати свободу інших.

Руссо казав, що дітей працьовитих батьків виховувати не треба, вони вже виховані самим життям. Необхідно перевиховувати феодалів, арис­тократів, правильно виховувати їх дітей, і світ стане іншим. Ось чому геро­єм свого роману "Еміль, чи Про виховання" він робить Еміля, вихідця із знатної сім'ї. В результаті отриманого ім. Виховання він має стати вільно­думцем і жити власною працею.