Світогляд Я.А. Коменського

Світогляд Я.Коменського був суперечливим. За релігійними поглядами він — протестант. В питаннях теорії пізнання, що має місце в його роботах, він виявляє значні матеріалістичні тенденції. У гносеологічному відношенні Я.Коменський — сенсуаліст. Він стверджує, що світ пізнається. Подібно до Аристотеля і Ф. Бекона, Я.Коменський заперечував можливість думки, знання, ідеї. Він стверджує, що розум є тільки «tabula rasa», або «чиста дошка», де ще нічого не написано, але на якій з часом може бути написано все.

Дидактичні праці Я.Коменського, особливо, «Велика дидактика», побудовані на основі сенсуалістичної гносеології. Значне місце в них відводиться індуктивному методу. На цей метод він звертає увагу також у підручниках «Видимий світ у малюнках», «Відкриті двері до мов» і деяких інших. Сенсуалістичний характер світогляду Я.Коменського виявився в його вченні про наочність. «Пансофія» Я.Коменського визначила вимоги всебічної і систематичної освіти і пізнання. Його ідея «всіх учити всьому» виникала із міркувань про те, що всі люди здібні до пізнання й освіти, простий народ повинен отримати доступ до знань, навчання всіх дітей є справою необхідною.

Великий педагог вважав виховання найважливішим засобом підготовки людини до діяльного, практичного життя, до пізнання реального світу. Я.Коменський доводив це положення, вказував, що цілі і завдання виховання повинні бути узгоджені з можливостями пізнання людини.

У відповідності з основною метою виховання Я. Коменський визначав суттєві елементи виховання: зробити людину володарем речей і самої себе, такою, щоб вона себе і все підводила до Бога, джерела всіх речей, мала здорове тіло. На думку вченого, цьому відповідає наукове виховання, доброчесність чи моральність, релігійність та фізичне виховання.

Принцип природовідповідності, вікова періодизація та система шкіл (за Я.А. Коменським)

Я.Коменський розробив періодизацію і систему шкільної освіти. Все життя дитини він поділив на чотири вікових періоди по 6 років в кожному. І для кожного періоду запропонував свою школу: дитинство — від народження до 6 років — материнська школа; отроцтво — від 6 до 12 років — школа рідної мови; юність — від 12 до 18 років — латинська школа чи гімназія; змужнілість — від 18 до 24 років — академія чи університет.

В системі Я.Коменського першим ступенем навчання є материнська школа — це сім'я, де проходить життя дитини від народження до 6 років. Вихованню дітей цього віку він присвятив роботу під назвою «Материнська школа». Головним призначенням цієї школи він вважав захист дитини від шкідливих впливів, а також створення твердої основи для всієї системи наступного навчання і виховання. Тут визначався зміст, організація, методи виховання дітей в сім'ї і обов'язки батьків. Головний обов'язок батьків полягає в тому, щоб турбуватися про здоров'я дітей, починаючи з процесу зачаття, для чого жінка повинна саме в цей період піклуватися про своє здоров'я, щоб не зашкодити майбутній дитині. Великого значення в материнській щколі надавали грі.

Я.Коменський пропонував у цьому віці здійснювати необхідний розумовий розвиток дитини. В той час існувала точка зору, що дитина від народження наділена такою ж душею, інтелектуальними якостями та іншими здібностями, що й доросла людина. При цьому не брали до уваги вікових особливостей духовного розвитку дитини. Я.Коменський обґрунтував у своїх роботах принцип природовідповідності, згідно з яким в навчальному процесі необхідно враховувати вікові особливості дитини.

Другим ступенем в системі освіти і виховання Я.Коменського була школа рідної мови, яка, на його думку, повинна бути в кожній общині, кожному населеному пункті. Навчання на цьому етапі повинно проводитись рідною мовою, причому учитися повинні всі діти обох статей, незалежно від станів, віросповідань і національності.

Третім ступенем навчання, яке запропонував Я. Коменський, була латинська школа, чи гімназія. На його думку, це повинна бути всезагальна школа, де навчалися б юнаки незалежно від їх майнового і станового положення. Такі гімназії треба відкривати в кожному місті повинні складатися з 6 чи 7 класів. Тут крім «семи вільних мистецтв» (граматика, діалектика, риторика, арифметика, геометрія, музика і астрономія) пропонувалось вивчати фізику, географію, історію і мораль.

Кожному з 6 класів гімназії давалась своя назва, і кожен клас вивчав історію як предмет і підпорядковував її викладання вивченню основної науки. Так, наприклад, 1-й клас — граматичний; 2-й клас — фізичний, де передбачалось вивчати історію природознавства; 3-й клас — математичний, де повинна була вивчатись історія мистецтв разом з історією різних винаходів; 4-й клас — етичний; в ньому повинні були вивчатись історія моралі і найкращі приклади добра; 5-й клас — діалектичний, передбачав для вивчення звичаї різних народів; 6-й клас — риторичний, предметом вивчення якого повинна бути загальна історія, тобто історія всієї землі і народів.

Встановлюючи таку послідовність вивчення основ наук, Я.Коменський виходив її із своїх філософських поглядів, а також із теорії сенсуалізму і був на той час педагогом-новатором.

Академія і подорож (18—24 р.) є останнім, вищим ступенем навчання в системі Я.Коменського. Це вік змужнілості чи зрілості. В часи Я.Коменського академія мала 3 традиційних факультети: богословський, юридичний і медичний. Великого значення надавалось забезпеченню вищої школи того часу висококваліфікованими вченими, необхідною літературою, приділялась велика увага комплектуванню добре підготовленими студентами. В систему занять поряд з лекціями входила обов'язково система самостійної роботи студентів, а також подорожі, які сприяють розширенню знань. До того ж подорожі вважались обов'язковою частиною вищої освіти.