Забезпечення адміністративного позову

⇐ ПредыдущаяСтр 62 из 106Следующая ⇒

Вимоги заявлені у формі адміністративного позову, враховуючи ряд фактичних життєвих обставин, не завжди можуть бути задоволені адміністративним судом.

Рішенням про задоволення заявленого позову процес захисту порушеного суб'єктивного права не завершується. Його поновлення досягається лише тоді, коли це рішення буде виконано. Проте виконання залежить не лише від дій позивача, суду та інших учасників процесу, а й від інших причин, пов'язаних, зокрема, із наявністю у відповідача майна, на яке може бути звернено стягнення, із добросовісністю поведінки відповідача.

Так, можливі ситуації, коли зволікання з вирішенням адміністративної справи може завдати непоправної шкоди позивачеві. Наприклад, рішення органу місцевого самоврядування про знесення житлового будинку може позбавити особу права на житло. Під час оскарження цього рішення до суду воно може бути виконане. Якшо рішення про знесення будинку згодом адміністративний суд визнає незаконним, повноцінне поновлення права на житло буде ускладненим. У зв'язку із цим у процесуальному законодавстві багатьох країн існує інститут попереднього судового захисту, який дає можливість суду до ухвалення рішення по суті справи вжити заходів щодо забезпечення позовних вимог, зокрема, якщо існує небезпека суттєвого заподіяння шкоди інтересам позивача, або якщо внаслідок невжиття цих заходів захист прав особи стане утрудненим або неможливим. Йдеться передусім про зупинення на час судового розгляду дії правового акта, який оскаржується'.

Тому, у разі залежності задоволення вимог позивача, викладених у позові, від певних фактів (подій або дій) адміністративним судом може бути прийнято рішення про забезпечення адміністративного позову^. Таке забезпечення на стадії підготовки адміністративної справи до судового розгляду здійснюється відповідно до ст.ст. 117, 118 КАС України.

Із забезпеченням адміністративного позову нерозривно пов'язані такі категорії, як:

1) підстави забезпечення адміністративного позову — дає відповідь на запитання, за яких саме умов, обставин виникає можливість чи необхідність такого забезпечення;

2) ініціатор забезпечення адміністративного суду — особа, яка відповідно до процесуального законодавства вправі порушити питання про забезпечення адміністративного позову;

3) засоби забезпечення адміністративного позову — сукупність процесуальних дій суду, завдяки яким і забезпечується адміністративний позов.

Отже, надалі розглянемо зміст цих категорій. Відповідно до вказаних положень КАС України підставами забезпечення позову можуть бути:

існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі;

неможливість захисту прав, свобод та інтересш позивача після набрання законної сили рішення адміністративного суду;

— необхідність докладання значних зусиль та витрат для вщ-новлення прав, свобод та інтересів позивача після постановлення рішення адміністративного суду;

— очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Ініціатором забезпечення адміністративного позову, як правило, може виступати 1) суд (першої або апеляційної інстанції) або ж 2) позивач.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.

Засоби забезпечення адміністративного позову представлені двома такими основними способами як (ч.ч. З, 4 ст. 118 КАС України):

1) можливість суду відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Така ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання;

2) адміністративний позов може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії. Однак не допускається забезпечення позову шляхом зупинення рішень Національного банку України щодо призначення та здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони проводити певні дії тимчасовому адміністратору, ліквідатору банку або Національному банку України при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку Отже, забезпечення позову — це застосування судом, у провадженні якого знаходиться адміністративна справа, процесуально-правових заходів охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують виконання прийнятого на його користь рішення, постановленого у зв'язку із поданим позовом'.

Оскільки забезпечення адміністративного позову являє сукупність послідовно змінюваних дій, то варто зупинитись на аналізі порядку його проведення (ст. 118 КАС України).

Клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його отримання і у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідач або інша особа, яка бере участь у справі, у будь-який час має право заявити клопотання про заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим або скасування заходів забезпечення адміністративного позову. Таке клопотання розглядається не пізніше наступного дня після його отримання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення позивача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Питання про забезпечення адміністративного позову, про заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим або про скасування заходів забезпечення адміністративного позову, крім випадків, встановлених ч.ч. 1, 2 ст. 118 КАС України, вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду таких питань.

Якщо у задоволенні вимог позивачеві буде відмовлено, вжиті заходи забезпечення адміністративного позову зберігаються до набрання постановою суду законної сили. Проте суд може одночасно з прийняттям постанови або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення адміністративного позову або заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим.

' Штефан М. Й. Цивільне процесуальне право України: Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. — К., 2005. — С. 357-358.

ііністративний процес УкраТни

Виконання ухвал з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Рекомендована література

Нормативно-правові акти, судова практика І Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня

2005 року // Урядовий кур'єр. — 2005.—Х9 153-154. 2. Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина" від ЗО травня 1997 року № 7 // Вісник Верховного Суду України.— 1997.—№ 2.

Навчальна та наукова література

1. Кодекс адміністративного судочинства України: Науково-практичний коментар / Ківалов С. В., Харитонова О. І.. Пасенюк О. М., Аракелян М. Р. та ін. — X.: ТОВ "Одіссей". 2005. — 552 с.

2. Стефанюк В. С. Судовий адміністративний процес: Монографія.— X.: Фірма "Консум". 2003. — 464 с.

Питання для самоконтролю

1. За наявності яких юридичних фактів відбувається порушення адміністративної справи?

2. У якій формі до адміністративного суду подається адміністративний позов?

3. Які дані мають бути зазначені у позовній заяві?

4. З яких частин складається позовна заява?

5. Назвіть засоби забезпечення адміністративного позову.

Глава 16. ПІДГОТОВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ

§ 1. Поняття і ознаки стадії підготовки справи до судового розгляду та її роль у адміністративному процесі

У разі порушення адміністративної справи (відкриття провадження в адміністративній справі) суд переходить до наступної, другої обов'язкової стадії адміністративного процесу — підготовки справи до судового розгляду. Правове закріплення ЦЯ стадія отримала у ст.ст. і)0-і2і Глави 2 "Підготовче провадження" Розділу ІЛ "Провадження в суді першої інстанції' КАС України. Як видно із назви розділу стадія підготовки справи до судового розгляду отримала назву підготовчого провадження.

Виходячи із аналізу ч. 2 ст. 110 КАС України, метою зазначеної стадії можна вважати всебічний та об'єктивний розгляд і вирішення справи в одному судовому засіданні протягом розумного строку.

Відповідно до мети стадії підготовки справи до судового розгляду її завданнями є: визначити спірні питання між сторонами та можливості щодо примирення, а при відсутності у сторін бажання примиритися — зібрати увесь доказовий матеріал, який слід дослідити на стадії судового розгляду, з тим, щоб розглянути і вирішити справу в одному судовому засіданні протягом розумного строку'.

Отже, для того щоб адміністративна справа була обґрунтовано вирішена в першому судовому засіданні без невиправданих, неодноразових призначень нових строків її розгляду, її належить старанно підготувати до судового розгляду. У цьому і полягає значення цієї стадії адміністративного процесу — підготовки справи до судового розгляду.

Стадію підготовки адміністративної справи до судового розгляду характеризують такі сім ознак.

1. Стадія підготовки адміністративної справи до судового розгляду є обов'язковою стадією, наступною після порушення адміністративної справи. Обов'язковий характер стади підготовки означає, що суд не може одразу після порушення адміністративної справи приступити до її судового розгляду та вирішення. Невиконання адміністративним судом підготовчих дій буде вважатися порушенням вимог процесуального закону.

Тому, чим би не закінчувалась адміністративна справа — постановленням рішення, закриттям провадження, залишенням заяви без розгляду — суддя зобов'язаний провести підготовку справи''.

Однак у судовій практиці нерідким є спрощений (формальний) підхід до стадії підготовки адміністративної справи до судового розгляду. Так, судді самостійно вирішують, коли необхідно проводити підготовку, а коли достатньо обмежитись формальним виконанням закону, відобразивши факт проведення цієї стадії в матеріалах справи, але фактично не займаючись нею. Це порушує принцип законності в адміністративному процесі, обумовлює судову тяганину та судовий бюрократизм'.

2. Сутність та цільове призначення стадії підготовки адміністративної справи до судового розгляду обумовлюються: необхідністю всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення публічно-правового спору в одному судовому засіданні та потребою з'ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду справи.

3. Підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі (ч. І ст. 110 КАС України). Отже, основним і єдиним суб'єктом, на якого покладається обов'язок здійснювати стадію підготовки справи до судового розгляду, є адміністративний суд. Усі інші майбутні учасники адміністративного процесу лише підкоряються законним розпорядженням та вимогам адміністративного суду, сприяючи своїми діями у здійсненні підготовчих дій.

Завдання, які має виконати суддя на стадії підготовки адміністративної справи до судового розгляду, такі:

а) необхідно уточнити обставини, які мають значення для правильного вирішення публічно-правового спору. Якщо сторонам достеменно не відомо про сукупність фактів, які слід довести у судовому засіданні, то суддя на основі норм матеріального права, котрі належить застосувати, роз'яснює їм, які саме факти мають значення для справи та хто їх має доводити.

б) слід визначити обсяг фактів, які мають бути доведені та кваліфікувати спірні відносини, що виникли між сторонами.

в) має бути визначено повний склад учасників адміністративного процесу.

4. Строк проведення підготовчих дій у КАС України не закріплено, але ст. 122 цього кодексу визначено, що адміністративна справа має бути розглянута і виріщена протягом розумного строку, але не більше, як через два місяці з дня відкриття провадження у справі. Виходячи із положень вказаної процесуальної норми права, можна зробити висновок, що підготовче провадження здійснюється судом у межах розумного (двомісячного) строку, починаючи із моменту відкриття провадження у справі. Отже, чим щвидще суддя проведе підготовку адміністративної справи до судового розгляду, тим більше часу у нього залишиться на розгляд та вирішення цієї справи по суті.

5. Зміст стадії підготовки справи до судового розгляду утворює чітко визначений процесуальним законодавством перелік процесуальних дій. Однак суддя може вчиняти й інші дії, необхідні для підготовки справи до судового розгляду.

6. Стадія підготовки справи до судового розгляду складається із сукупності процесуальних дій, які утворюють такі дві основні частини цієї стадії: 1) власне підготовка справи до судового розгляду та 2) попереднє судове засідання'.

7. Підсумком стадії підготовки адміністративної справи до судового рішення є постановлення адміністративним судом відповідного рішення.

Отже, підготовка справи до судового розгляду — сукупність однорідних процесуальних дій адміністративного суду, спрямованих на: 1) забезпечення швидкого, своєчасного, об'єктивного та повного вирішення публічно-правового спору по суті, 2) захист й поновлення законних прав, свобод та інтересів фізичних і юридичних осіб, які є сторонами адміністративного процесу та 3) з'ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду справи.

⇐ Предыдущая 57 58 59 60 616263 64 65 66 Следующая ⇒
Date: 2015-07-22; view: 548; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...

mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.005 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию