Процесуальний порядок та підстави передачі адміністративної справи з одного суду до іншого

1. Підстави передачі адміністративної справи, виникнення яких обумовлено поведінкою чи певним станом суб'єктів ад­міністративних процесуальних правовідносин.

До цієї групи належать такі підстави передачі адміністра­тивної справи з одного адміністративного суду до іншого:

— п. 1 ч. і ст. 22 КАС України — задоволено клопотання відповідача, місце проживання (перебування) якого раніше не було відоме, про передачу справи за місцем його прожи­вання (перебування);

п. 4 ч. 1 ст. 22 КАС України — після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи;

— п. 5 ч. 1 ст. 22 КАС України — ліквідовано адміністратив­ний суд, який розглядав справу.

2. Підстави передачі адміністративної справи обумовлені не­дотриманням правш підсудності адміністративних справ. До цієї групи відносяться такі підстави передачі адміністра­тивної справи з одного адміністративного суду до іншого:

— п. 2 ч. І ст. 22 КАС України — після відкриття проваджен­ня у справі виявилося, шо провадження у справі відкрито без дотримання правил предметної підсудності.

Якщо суд відкрив провадження у справі без дотримання правил предметної підсудності, то він повинен передати її на розгляд відповідного адміністративного суду, незалежно від того на якому етапі провадження у першій інстанції виявлено порушення правил предметної підсудності, оскільки суд, який відкрив провадження у справі, не є компетентним у розгляді відповідної справи. У разі, коли порушення правил предметної підсудності виявлено в суді вищої інстанції, то рішення суду першої інстанції належить скасувати, а справу передати до компетентного суду'.

— п. з ч. 1 ст. 22 КАС України — після відкриття проваджен­ня у справі та до початку судового розгляду виявилося, що провадження у справі відкрито без дотримання правил те­риторіальної підсудності.

Порівняно з правилами предметної підсудності правила територіальної підсудності є менш жорсткими, оскільки вва­жається, що рівень суду є належним, але внаслідок порушення правил територіальної підсудності можуть створюватися до­даткові незручності, які однак зазвичай на зміст рішення об'­єктивно не впливають. Якщо порушення правил територіаль­ної підсудності виявлено ще до початку судового розгляду, то адміністративну справу також належить передати до належно­го суду.

Проте якщо порушення правил територіальної підсудності виявлено під час судового розгляду, суд повинен завершити розгляд та ухвалити судове рішення по суті спору. Недотри­мання лише правил територіальної підсудності не може мати наслідком скасування судового рішення у суді вищої інстанції. Проте якщо є об'єктивні передумови вважати, що рішення суду може бути неправосудним (наприклад, справу розглянуто за відсутності відповідача, який вказував на порушення правил підсудності і заявляв клопотання про передачу справи до на­лежного суду), його належить скасувати, а справу необхідно передати до належного суду'.

Питання про передачу адміністративної справи розглядаєть­ся судом у судовому засіданні з повідомленням осіб, які бе­руть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені (за правилами, передбаче­ними ст.ст. 33-40 КАС України), не перешкоджає розгляду цього питання.

Питання про передачу адміністративної справи суд вирішує ухвалою, яку може бути оскаржено.

Передача адміністративної справи з одного суду до іншого здійснюється після закінчення строку на оскарження ухвали суду", а в разі подання апеляційної скарги — після залишення її без задоволення.

З метою недопущення тяганини під час передачі адмініст­ративної справи, а відтак — задля запобігання безпідставному відкладенню постановлення рішення по цій справі, своєчасно­го й швидкого захисту і поновленню законних прав, свобод та інтересів фізичної чи юридичної особи, яка звернулась до адмі­ністративного суду, адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 22 КАС України, остаточно має бути вирішена по суті ад­міністративним судом, до якого вона надіслана.

Відповідно до обов'язку вирішити справу адміністративним судом, до якого вона надіслана, ч. 6 ст. 22 КАС України за­кріплено також правило, що спори між адміністративними судами щодо правомірності та обґрунтованості підсудності не допускаються.

Заборона спорів між адміністративними судами щодо пра­вильності передачі адміністративної справи також є додатко­вою гарантією оперативного здійснення адміністративного правосуддя по конкретному публічно-правовому спору.

Рекомендована література