Юридична природа процесуальних строків та їх види в адміністративному процесі

Надзвичайно вважливу роль у адміністративному процесі ві­діграють процесуальні строки, які перешкоджають безпідстав­ному затягуванню розгляду та вирішенню адміністративної справи, здійсненню адміністративного правосуддя, швидкому поновленню порушених прав, свобод та інтересів.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 99 КАС України).

Для захисту прав, свобод та інтересів особи КАС України та ІНШИМИ законами можуть бути встановлені інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановле­но інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повин­на була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інте­ресів.

Наприклад, якщо особа має намір оскаржити рішення, дії або бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій, то позовні заяви щодо таких рішень, дій чи бездіяльності можна подати до адміністративного суду у п ятиденний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності (ч. 6 ст. 172 КАС України).

Відтепер проаналізуємо особливості розподілу витрат під час розгляду та вирішення публічно-правового спору до постановлення відповідного рішення.

Своєю чергою, підставами для розподілу витрат під час розгляду та вирішення публічно-правового спору є: 1) відмова позивача від адміністративного позову та 2) примирення сторін..

Якщо законом встановлена можливість досудового порядку виріщення спору і позивач скористався цим порядком, то об­числення строку звернення до адміністративного суду почина­ється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта влад­них повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Наприклад, відповідно до п. 7.2. Наказу Міністерства внут­рішніх справ України "Про затвердження Положення про по­рядок роботи зі зверненнями громадян і організації їх особи­стого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ Украї­ни" від 10 жовтня 2004 року', скарга на дії чи рішення органу внутрішніх справ або посадової особи подається в порядку підлеглості вищому органу внутрішніх справ або посадовій особі відповідно до чинного законодавства, а в разі незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням — безпосеред­ньо до адміністративного суду.

Як визначено ст. 101 КАС України процесуальні стро­ки — це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Мусимо зазначити, що запропо­новане законодавцем поняття не досить чітко розкриває сут­ність категорії "процесуальний строк", оскільки сформульова­но через використання цього ж поняття.

Цією ж статтею, однак у ч. 2, закріплено, що процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також мо­жуть визначатися вказівкою на подію, яка має неминуче на­стати.

Нерідко у юридичній літературі можна спостерігати ото­тожнення понять "процесуальні строки" і "терміни". Відмін­ності між цими поняттями перш за все мають філологічну ос­нову, і мають різне змістовне навантаження.

Так, строкпе 1) установлений, визначений для кого-, чого-небудь відрізок часу; 2) установлений, призначений час, момент. Строк — це визначений період часу, із закінченням якого пов'язана дія чи подія, що має юридичне значення, тоб­то юридичне значення має саме сплив визначеного проміжку часу, внаслідок якого виникають, змінюються або припиняються процесуальні правовідносини^.

Натомість термін означає призначений, установлений мо­мент час виконання або настанші чого-небудь; дата.

відтак можемо запропонувати власне визначення процесу-альних строків — це встановлений процесуальним законом пе-іод у часі, який обрахов)>ється годинами, днями, місяцями і кроками та із завершенням якого для конкретної судової адмі­ністративної справи та її учасників настає певна юридично