Спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 17 КАС України за правилами адміністративного судочинства суди розглядають спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму. До таких спорів належать справи:

1) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій;

2) щодо уточнення списку виборців;

3) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації; підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації, які порушують законодавство про вибори та референдум;

4) щодо оскарження дій або бездіяльності кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії (блоку місцевих організацій партій), їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, ініціативних груп референдуму, інших суб'єктів ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів від суб'єктів виборчого процесу;

5) щодо скасування реєстрації кандидата на пост Президента України.

Співвідношення адміністративної юрисдикції з іншими судовими юрисдикціями. Наслідки звернення до адміністративного суду з позовом, що не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства

Крім визначення змісту адміністративної юрисдикції необхідно також визначити її співвідношення з іншими судовими юрисдикціями, адже, як зазначалося вище, до адміністративної юрисдикції віднесено лише певні категорії публічно-правових спорів. Враховуючи те, що юрисдикція судів поширюється на усі правовідносини, що виникають в Україні деякі публічно-правові спори вирішуються у формі конституційного, цивільного, господарського, кримінального судочинства.

Конституційний Суд України вирішує публічно-правові спори щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим; щодо відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість; офіційного тлумачення Конституції та законів України (ст. 13 Закону України "Про Конституційний Суд України").

Цивільна юрисдикція поширюється не тільки на справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин. Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України, якщо розгляд справ, що виникають з інших правовідносин, не провадиться за правилами іншого судочинства, то такі справи також розглядаються у формі цивільного судочинства (наприклад, спори щодо нотаріальних дій чи відмови у їх вчиненні). Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України законом може бути передбачено розгляд окремих справ, у тому числі і публічно-правових спорів, за правилами цивільного судочинства (спори щодо надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку (п. 9 ч. 2 ст. 234 Цивільного процесуальною кодексу України), спори щодо обов'язкової госпіталізації до протитуберкульозного закладу (п. 10 ч. 2 ст. 234 Цивільного процесуального кодексу України), при цьому необхідно зазначити, що у юридичній науці існує думка, що у цих справах суд не вирішує правовий спір, а також спори щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, що мали місце під час виконання судового рішення ухваленого відповідно до Цивільного процесуального кодексу України (розділ VII Цивільного процесуального кодексу України)).

До юрисдикції господарських судів віднесено розгляд публічно-правових спорів щодо оскарження дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів (ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України), а також окремих спорів у інших випадках, передбачених законом (наприклад, ст. 60 Закону України „Про захист економічної конкуренції" встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення).

У порядку, що передбачений Кримінально-процесуальним кодексом України, судами розглядаються кримінальні справи, скарги на дії слідчого, органу дізнання, прокурора та ін.

Трапляються випадки, коли для захисту права особи необхідно винесення рішень судів в порядку різних видів судочинства. Об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, забороняється, крім випадків, встановлених законом. Так, відповідно до ч. 2 ст. 21 КАС України, якщо особа разом з вимогою щодо вирішення публічно-правового спору заявила в одному провадженні вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, то такі вимоги розглядаються адміністративним судом. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Також слід зазначити, що адміністративні суди не розглядають справи про адміністративні правопорушення. Адміністративні стягнення накладаються загальними судами та іншими вповноваженими органами відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Не підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства також справи щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції. Адже такі відносини хоча й пов'язані з управлінською діяльністю, але така діяльність не пов'язана із здійсненням публічної влади, тут мова йде про громадське управління.

Процесуальним наслідком звернення до адміністративного суду

з позовом щодо розгляду справи, на яку не поширюється адміністративна юрисдикція, буде: на стадії відкриття провадження у справі, відповідно до п. 1 ч. І ст. 109 КАС України, відмова у відкритті

провадження у справі, про що постановляється ухвала; якщо зазначена обставина встановлена на подальших стадіях адміністративного судочинства, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, провадження у справі закривається про що також постановляється ухвала, при цьому суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ. Повторне звернення у зазначених випадках до адміністративного суду з тією самою позовною заявою не допускається.