Передумови формування українського театру

Театралізація в організації та проведенні традиційних календарних свят і обрядів, ігрові ситуації, які були обов’язковим елементом, з часом трансформувались у сценічні рішення. Залежно від “сценарію”

дійство розгорталось у хаті або на вулиці, неодмінною його умовою була

масовість, глядачів як таких не було, кожен мав роль і виконував її. По-

пулярними були свята побутові (вечорниці, посиденьки, весілля), обря-

дові (різдво, колядування, щедрування, засівання, Івана Купала, зелені

свята, обжинки), ігрові та розважальні. Фантазія в ігрових ситуаціях не

знала меж, поряд з реальними персонажами господаря, господині вводи-

лись і діяли фантастичні — чорт, Смерть, Баба Яга, кикимора, а також

трансформовані з тваринного світу — коза, ведмідь, лелека та ін.

Багато свят тотожні у слов’янських народів; для них характерні

спільність тем, персонажів, ігрових ситуацій, час проведення, обов’яз-

кові елементи оформлення. Це підтверджує тезу про однокорінне по-

ходження слов’ян.

Трансформація театралізованих народних дійств у народну драму

відбувається в ХVІ–ХVII ст. Їх грали на ярмарках напівпрофесійні

трупи або учні. Розширюється коло сюжетів, вводяться сатиричні та

комедійні жанри. Як правило, вони будуються на протиставленні —

багатий — бідний, розумний — дурень; популярними стають напівфан-

тастичні герої — Цар Максиміліан, Александр Македонський, житій-

ний Цар Ірод та ін.

Особливої популярності зажили вертепні драми. Їх сюжети — жи-

тія святих, про козака Мамая — завжди діставали схвальний відгук

глядачів. Активними пропагандистами і шанувальниками вертепу були

студенти Києво-Могилянської академії.

Вертепні вистави Закарпаття дещо відрізнялися від традиційних,

вони супроводжувалися сценками ряджених, що по-своєму збагачувало

спектакль. Найшанованішими були “Віфлеємські ігри”, “Ясличка”,

“Австир”, “Віфлеєм”. У карпатському регіоні вертеп розвивався в тісно-

му зв’язку зі словацьким “бетліємом”, польськими “геродами”, білорусь-

кою “батлейкою”.

Народні театральні дійства, народна драма, вертеп стали переду-

мовою створення українського драматичного театру.