Вимоги та порядок пред’явлення та забезпечення позову

Право на пред'явлення позову — це надана і забезпечена заінтересованим особам можливість звернутися до суду першої інстанції з вимогою про розгляд і вирішення цивільно-правового спору з метою захисту суб'єктивних майнових та особистих немайнових прав і охоронюваних законом інтересів.

Правом на пред'явлення позову наділені всі громадяни, підприємства, установи, організації, а також іноземні громадяни, особи без громадянства, іноземні підприємства і організації, Прокурор, органи держави, органи місцевого самоврядування. Право на пред'явлення позову є складовою передбаченого ст. 3 ЦПК права кожної особи на звернення до суду за захистом. Цьому праву відповідає обов'язок суду вирішити питання про прийняття до свого розгляду звернену до нього заяву і відкрити провадження у справі.

Реалізація права на пред'явлення позову. Для реалізації цього права треба: а) наявність чи відсутність певних обставин (умов); б) додержання встановленого законом порядку пред'явлення позову.

Умови реалізації права на пред'явлення позову:

при відсутності умови суд відмовляє у прийнятті позовної заяви та відкритті провадження у справі в суді (ч. 2 ст. 122 ЦПК).

а) наявність цивільної процесуальної правоздатності (тобто здатності мати цивільні процесуальні права і обов'язки), яка визнається за всіма громадянами і юридичними особами, та вони можуть бути сторонами у справі. Цивільна процесуальна правоздатність тісно пов'язана з цивільною, трудовою тощо, але має самостійний галузевий характер. На відміну від цивільної правоздатності, яка у певних випадках може бути обмежена за вироком суду, обмеження і позбавлення цивільної процесуальної правоздатності судом не передбачено, і відмова від права на звернення до суду, від права на пред’явлення позову є недійсною. Але сторони за взаємною згодою можуть це зробити, передавши розгляд спору на вирішення третейського суду. При пред'явленні позову перевірка цивільної процесуаль­ної правоздатності сторін виникає тільки щодо підприємств, установ і організацій шляхом встановлення наявності у них статусу юридичної особи.

б) наявність спору про право цивільне (з цивільних, сімейних, трудових, кооперативних
правовідносин). Спір про право характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між
суб'єктами правовідносин з приводу їхніх прав і обов'язків та неможливістю їх здійснення без
усунення перешкод у судовому порядку, коли на шляху здійснення особою права виникають
перешкоди.

в) підвідомчість справи суду. Це означає, що тільки суд, а не інший юрисдикційний орган має
право вирішувати спір у конкретній справі.

г) відсутність рішення суду, що набрало законної сили, ухваленого у тотожній справі,
ґ) відсутність рішення третейського суду, за цією справою;

д) смерть фізичної особи, а також припинення юридичної особи, які є однією зі сторін у справі,
якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

До встановленого законом процесуального порядку пред'явлення позову належить:

а) додержання процесуальної форми вираження позову, якою є письмова позовна заява.

б) оплата позовної заяви державним митом (збором)

в) дієздатність особи, яка подає позовну заяву

г) наявність повноваження на ведення справи у представника, який пред'являє заяву від імені
позивача.

ґ) подання позовної заяви з додержанням правил про підсудність

Забезпечення позову— це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом про присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Воно спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Ним усуваються утруднення і неможливості виконання рішення. Порушити перед судом вимогу про забезпечення позову має право позивач шляхом включення її до змісту позовної заяви або подання про це самостійної заяви. Звернутися до суду із заявою про забезпечення позову можуть також усі інші особи, які беруть участь у справі.

Способи забезпечення позову:

а) накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві і знаходяться у
нього або в інших осіб. Але не дозволяється накладення арешту на заробітну плату, пенсію та
стипендію, допомогу по соціальному страхуванню, крім позовів про стягнення аліментів, про відшкодування
шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника, про відшкодування
збитків, заподіяних злочином.

б) забороною провадити певні дії, а саме: виготовлення, продаж, здавання у майновий найм.

в) встановленням обов'язку вчинити певні дії;

г) забороною іншим особам провадити платежі або передавати майно відповідачеві;

Ґ) зупиненням продажу описаного майна, якщо подано позов про право власності на дане майно або про виключення його з опису;

д) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, коли боржник оспорює цей
документ у позовному порядку;

є) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам,