Інтерпретація результатів

Аналізуючи результати ми змогли визначити, що більшість ВІЛ-позитивних, а саме 86% має екстернальний локус (шкала І заг) контролю. Вони не бачать зв’язку між своїми діями і значущими для них подіями,не вважають себе здатними контролювати їх розвиток і впевнені, що більшість подій є результатом випадку чи дій інших людей. Тим не менш, 16% ВІЛ-позитивних підлітків вважають, що більшість важливих подій у їх житті були результатом власних дій, що вони можуть ними керувати,відчувають власну відповідальність за ці події, а також за те, як складається їх життя взагалі.

За шкалою інтернальностіу сфері навчання (шкала Ів) ми бачимо, що більшість ВІЛ-позитивних підлітків, а саме 92%, має екстернальний локус контролю. Це свідчить про те, що більшістьне вважають себе відповідальними за успіхи у навчальній діяльності. Серед опитаних 8% ВІЛ-позитивних підлітків вважає свої дії важливим фактором в організації власної навчальної чи трудової діяльності, у стосунках у колективі, у своєму просуванні.

Аналізуючи результати по шкалі інтернальності у сімейних стосунках (шкала Іс) можна зробити висновок, що більшість ВІЛ-позитивних, а саме 68%, має екстернальний локус контролю.Такий результатговорить про те, що людинавважає не себе самого,а інших членів родинні причиною виникнення складних ситуацій. 32% опитаних ВІЛ-позитивних підлітків вважає себе відповідальною за події сімейного життя.

Обробляючи результати опитування по шкалі інтернальності стосовно здоров`я і хвороби (шкала Із) ми бачимо, що більшість ВІЛ-позитивних, а саме 80%, вважає здоров’я і хворобу результатом випадку і сподівається на те, що інші люди,зокрема лікарі, сприятимуть її видужанню.

В той час, меншість, 20%, свідчать що здебільшого вважає себе відповідальним за своє здоров’я: якщо він хворий, то звинувачує самого себе і вважає, що видужання залежить цілком від його дій.

Аналізуючи результати за шкалою інтернальності стосовно міжособистісних стосунків (шкала Ім) відсотки розділилися майже порівну. Трохи більше половини опитаних ВІЛ-позитивних підлітків, а саме 56% схильні вважати, що вона може контролювати свої неформальні стосунки з іншими людьми, викликати до себе повагу і симпатію. Трохи мене за половину, 44%, вказують на те, що вони не вважають себе здатними активно формувати своє коло спілкування і схильні вважати свої стосунки результатом дій своїх партнерів.

Аналізуючи результати за шкалою інтернальності у сфері досягнень (шкала Ід) 60 % ВІЛ-позитивних підлітків вважає що всього хорошого що було в їхньому житті, вони досягли самі і здатні успішно досягати своєї мети в майбутньому. Решта, 40%, схильні приписувати свої успіхи, досягнення і радощі зовнішнім обставинам, щасливій долі, допомозі інших людей.

Необхідно звернути увагу, на ситуацію, яка склалася серед опитаних ВІЛ-позитивних підлітків. Більшість з них мають екстернальний локус контролю та вважають себе не власними над своїм життям. Більшою мірою вони намагаються взяти під свій контроль власні досягнення, які вони трактують для себе як емоційно позитивні та сферу міжособистісних стосунків. Вони відчувають потребу у близьких по духу людей.

В той ж час серед опитаних ВІЛ-позитивних підлітків існують сумніви щодо можливості взяти під свій контроль сферу навчання. Також, вони відносяться і до можливості контролювати власне тіло. 80% опитаних не беруть на себе відповідальність за своє здоров’я. Можна припустити, що такий результат обумовлений їх спадковим захворюванням на ВІЛ.

Підводячи підсумок, важливо відмітити, що більшість опитаних ВІЛ-позитивних підлітків схильні не розуміти свій вплив на навколишнє середовище. (86% опитаних) та на власну діяльність (92% опитаних). Вони вважають себе не здатними контролювати власний розвиток та досягати високих успіхів у навчальній діяльності.

В той же час більше половини опитаних ВІЛ-позитивних підлітків схильні брати на себе відповідальність за позитивні події, які відбуваються в їхньому житті (60% опитаних), а також за налагодження міжособистісних стосунків (56% опитаних).

Результати діагностики дають нам змогу підтвердити уявлення, що більшість ВІЛ-позитивних підлітків не вважають себе здатним контролювати розвиток власного життя.