Розділ ІІІ Поняття локусу контролю в теорії Дж. Роттера

Головним внеском ДжуліанаРоттера в сучасну психологію стали формули, на підставі яких можливо прогнозувати людську поведінку. Дж. Роттер стверджував, що ключем до прогнозування поведінки є наші знання, минула історія та очікування, і наполягав на тому, що людську поведінку найкраще можна передбачити, розглядаючи взаємини людини зі значущим для неї оточенням. У центрі уваги теорії Дж. Роттера лежить прогноз поведінки людини в складних ситуаціях.Для прогнозування аналізується взаємодія чотирьох змінних: потенціалу поведінки, очікування, цінності підкріплення і психологічної ситуації. [9, 341]

Ключове поняття теорії Дж. Роттера - "локус контролю". Поняття "локус контролю", введене в психологію в середині 60-х рр. XX ст., описує деяке узагальнене представлення людини про те, що є причиною подій його життя і хто несе за них відповідальність.

Поняття базується на двох основних положеннях:

1. Люди розрізняються за тим, як і де вони локалізують контроль над значущими для себе подіями. Виділено два полярні типи такої локалізації –екстернальнийта інтернальний.

2. Локус контролю, характерний для певної особистості, надситуативний і універсальний. Один і той же тип контролю характеризує поведінку даної особистості як під час невдач, так і в разі досягнень.

Локус контролю - якість, що характеризує схильність людини приписувати відповідальність за результати своєї діяльності зовнішнім силам або власним здібностям і зусиллям. Це стійка властивість індивіда, що формується в процесі його соціалізації. [11, 214]Він є центральним конструктом теорії соціального навчання, локус контролю являє собою узагальнене очікування того, в якій мірі люди контролюють підкріплення в своєму житті. Локус контролю можна представити двома полюсами: екстернальний і інтернальний. Люди з екстернальним локусом контролю (екстернали) вважають, що їх успіхи та невдачі регулюються зовнішніми факторами, такими як доля, удача, щасливий випадок, впливові люди і передбачувані сили оточення. Люди з інтернальним локусом контролю (інтернали) вірять у те, що успіхи і невдачі визначаються їх власними діями і здібностями - внутрішніми, або особистісними факторами. Тому інтернали відчувають, що вони в більшій мірі впливають на підкріплення, ніж люди з екстернальний орієнтацією локусу контролю. Однак люди не належать до якогось одного типу, навпаки, поєднують в собі обидві риси, перебуваючи ближче до одного з полюсів.[7, 162]

Було проведено безліч досліджень, що дозволяють виділити характерні риси екстерналів та інтерналів. Поведінка інтерналів направлена на послідовне досягнення успіху шляхом розвитку навичок і більш глибокої обробки інформації, постановки все зростаючих по своїй складності завдань. Їх потреба в досягненні має тенденцію до підвищення, пов'язану зі збільшенням значень особистісної та реактивної тривожності, що є передумовою для можливої більшою розгубленості і меншою стресостійкістю у випадках серйозних невдач. Проте в цілому, в реальному житті, у поведінці, яку ми спостерігаємо, інтернали справляють враження досить упевнених у собі людей; в житті вони частіше займають більш високе суспільне становище, ніж екстернали. Для екстерналів властива зовні спрямована захисна поведінка, в якості атрибуції ситуації вони воліють мати шанс на успіх. У загальному плані це вказує на те, що будь-яка ситуація екстерналу бажана як така, що стимулюється ззовні.[3, 47]Крім того, у людей з екстернальним локусом контролю частіше бувають психологічні проблеми. У плані міжособистісних відносин було встановлено, що екстернали набагато сильніше піддаються соціальному впливу, ніж інтернали. Навпаки, інтернали не тільки чинять опір сторонньому впливу, але й намагаються контролювати поведінку інших, коли з’являється можливість. [7, 184]

Локус контролю може змінюватися з плином часу, особливо це стосується дітей.Так в ході вивчення локусу контролю особистості в асоціальних підліткових групах було з'ясовано, що для більш молодого віку в більшою мірою характерна екстернальність, яка з часом зменшується, поступаючись місцем інтернальності.Також були встановлені незначні гендерні відмінності за цим параметром серед підлітків: збільшення показника екстернальності у дівчаток і відносне зниження його у хлопчиків.Крім того, в осіб з екстернальним локусом контролю відзначалася більша схильність до асоціальної поведінки, ніж в осіб з інтернальним локусом контролю, що підтверджує той факт, що інтернали краще адаптуються в суспільстві, ніж екстернали.[1, 15-17]

Для виміру локусу контролю, або, як його інколи називають, рівня суб'єктивного контролю, використовується «Шкала інтернальності –екстернальності» Дж.Роттера. [2, 53]

За даними психологів, якщо людина виражений інтернал, тобто вважає себе відповідальним за всі події, що з ним відбуваються, та для нього, як правило, характерна віра у свої сили, задоволеність працею, як сферою додатка своїх сил. Він більш відповідальний, витривалий, послідовний, емоційно стабільний, схильний до лідерства, у нього висока готовність до самоосвіти і самовдосконалення. Така людина може відрізнятися деякою категоричністю і бути недостатньо сприйнятливим до навколишнього середовища.Інтернальна особистість оцінює всі значимі події, що відбуваються з нею, як результат її власної діяльності. Інтернал вважає, що може впливати на події свого життя, керувати ними і, отже, нести відповідальність за них і за своє життя в цілому.

Екстернали - вбачають джерело невдач і двигун успіху поза собою. Для цих людей характерні такі особливості: несхильність до самокритики і самовдосконалення, гостре відчування соціальної ситуації, зміни в ній, сприйнятливість до середовища. На їхню думку, у їхнє діяльності велику роль грають зовнішні обставини (доля, випадок, люди), вони схильні до тривожності, прислухаються до чужої думки, не уникають обману як тактики самовиправдання.Екстернальна особистість, навпаки, інтерпретує усі відбуваються в її житті події як залежні не від її, а від якихось інших сил (Бога, інших людей, долі і т.д.). Оскільки екстернал не почуває себе здатним або впливати на своє життя, контролювати розвиток подій. Він знімає із себе усяку відповідальність за все що з ним відбувається.

Між інтернальними і екстернальними особистостями є й інші відмінності, що можуть виявитися істотними з погляду їхньої професійної діяльності. Так, приміром, екстернали характеризуються більшої конформністю, тобто схильністю підкорятися тиску групи, що проявляється у її поведінці та установках відповідно до позиції більшості, схильністю до маніпуляцій, вони більш поступливі і чуттєві до думки й оцінок інших. У цілому, екстернальні особистості виявляються гарними виконавцями, що ефективно працюють під контролем інших людей. [7, 169]

Інтернали, на відміну від екстерналів, продуктивніше працюють не в команді, а на самоті. Вони більш активні в пошуку інформації. Крім того, інтернальні особистості краще справляються з роботою, що вимагає прояву ініціативи. Вони більш рішучі, упевнені в собі, принципові в міжособистісних відносинах, не бояться ризикувати. Дослідження показують, що інтернальние керівники здатні успішно здійснювати директивне керівництво.

Інтернальні та екстернальні особистості розрізняються й іншими особливостями, наприклад, самооцінкою. Люди з інтернальним локусом контролю думають про себе як про добрі, товариські, дружелюбні, рішучі, незворушні, чесні, самостійні особистості. А люди з екстернальним локусом контролю вважають себе несамостійними, дратівливими, залежними, егоїстичними, нерішучими, невпевненими в собі, ворожими оточенню.

Лонгітюдне дослідження більш 3000 дорослих чоловіків, проведене в США, показало, що локус контролю значимо корелює з індексом професійного успіху (успіх у роботі зв'язаний з інтернальним локусом). [7, 205]

Описані характеристики особистості можна діагностувати за допомогою опитувальника РСК (чи Шкали локусу контролю). Автор опитувальника – Дж. Роттер (J. B. Rotter) – створив його в 1966 році. Російською мовою опитувальник РСК був вперше опублікований Е. Бажиним зі співавторами в 1984 році.

Розроблено варіанти цього тесту для дорослих, школярів і навіть для дошкільників. Також є версія для національних меншостей. Усі ці варіанти при своєму створенні проходили ретельну психометричну перевірку. [13, 169]

Для оригінальної версії перевірка надійності проводилася методом розщеплення тесту і методом повторного його виконання через 2 місяці. Ця перевірка показала, що тест досить надійний.

Таким чином, ми бачимо що узагальнений образ інтеріала-екстеріала допоможе прогнозувати труднощі і проблеми того й іншого типу людей, більш точно визначати особливості і мотиви поведінки, прогнозувати особливості вибору професії і професійного розвитку особистості.