Аграмматизм

алексія

До видів зовнішнього мовлення не належить:

монолог

діалог

сприйняття

писемне мовлення

Для організаційного етапу фронтального логопедичного заняття рекомендовано застосувати:

засоби дисциплінарного характеру

бесіду

вправи з розвитку уваги, активізації пізнавальної діяльності

артикуляційну гімнастику

Визначте найбільш точне судження з ряду пропонованих:

«при перших ознаках втоми дітей варто використати фізкультхвилинку»

«при перших ознаках втоми дітей варто змінити вид діяльності»

«при перших ознаках втоми дітей варто застосувати рухові ігри»

«при перших ознаках втоми дітей варто припинити заняття»

Наочність та ігровий прийом на логопедичному занятті покликані:

забезпечити розважальний фон роботи

активізувати інтелектуальний компонент процесу навчання

забезпечити мотивацію пізнавальної діяльності дітей

надати дітям перепочинок на занятті

Індивідуальні заняття – одна з організаційних форм, що забезпечує, переважно, корекцію:

звуковимови, голосу

діамонологічного мовлення

поведінки

емоційно-вольової сфери

На етапі формування у дитини первинних звуковимовних умінь та навичок досягається мета:

безпомилково використовувати звуки мовлення в усіх ситуаціях спілкування

навчити вимовляти звук у відповідності з нормою на спеціально підібраному мовленнєвому матеріалі

формування довільних форм діяльності та свідомого ставлення до занять

розвитку артикуляційної моторики

В одній групі корекції ЗНМ можуть одночасно отримувати логопедичну допомогу діти з різними клініко-педагогічними діагнозами, за виключенням:

алалії

ринолалії

дизартрії

заїкання

В спеціальну мовленнєву школу не зараховують дітей із:

сенсорною алалією

моторною алалією

туговухістю

екстрапірамідною дизартрією

Визначте неправильну відповідь: «Використання бесіди в логопедичній роботі повинно відповідати наступним умовам:

запитання дітям повинні вимагати однозначної відповіді

знаходитись у зоні «актуального розвитку»

спиратися на достатній рівень уявлень, мовленнєвих умінь, знаходитись у «зоні найближчого розвитку»

активізувати мисленнєву діяльність дітей, використовуючи навідні питання

До практичних методів логопедичного впливу не належать:

вправи

моделювання

бесіда

ігри

Логопедія, як наука про порушення мовлення та методи їх попередження, виявлення та усунення засобами спеціального навчання та виховання, є галуззю:

психології

соціальної педагогіки

корекційної педагогіки

спеціальної психології

Мета логопедичного впливу:

корекція звуковимовної сторони мовлення

корекція мовленнєвих розладів засобами спеціально організованого навчання та виховання

корекція фонематичного слуху та звуковимови

корекція лексико-граматичної сторони мовлення

Принцип системного підходу в корекції мовленнєвих розладів передбачає:

систематичність у проведенні корекційних занять

корекційний вплив на усі компоненти мовлення при усуненні мовленнєвих розладів

проведення мовленнєвих вправ на фоні психотерапевтичного впливу

наступність корекційних заходів у дошкільному та молодшому шкільному віці

Підпорядкування онтогенетичному принципу зобов’язує здійснювати логопедичний вплив:

з урахуванням первинного та вторинного дефектів

з урахуванням закономірностей та послідовності формування різних форм та функцій мовлення

з урахуванням вікових особливостей дитини

з урахуванням індивідуальних особливостей дитини

Система логопедичної роботи з розвитку в дітей здібності диференціювати фонеми (за Н. О. Чевельовою) умовно розподіляється на шість етапів. На якому етапі організовується діяльність дітей з розрізнення слів, близьких за звуковим складом:

на І

на ІІ

на ІІІ

на ІV

Система логопедичної роботи з розвитку в дітей здібності диференціювати фонеми (за Н. О. Чевельовою) умовно розподіляється на шість етапів. На якому етапі організовується діяльність дітей з упізнавання немовленнєвих звуків:

на І

на ІІ

на ІІІ

на ІV

Який вид діяльності є найскладнішим і складає зміст шостого, останнього етапу логопедичної роботи з формування умінь диференціації фонем:

диференціація складів

розрізнення висоти, сили, тембру голосу на матеріалі однакових звуків, сполучень слів та фраз

розвиток навичок елементарного звукового аналізу

диференціація фонем

Що таке розпад мовлення?

втрата сформованих писемних навичок внаслідок нерегулярного навчання

втрата сформованих лінгвістичних знань

втрата сформованих лінгвістичних умінь

втрата сформованих мовленнєвих навичок й комунікативних умінь внаслідок уражень головного мозку

Що таке мова?

система символічних умовних знаків, створених з метою спілкування

система слів, створених для спілкування

набір умовних знаків слів, фонем, морфем

набір букв алфавіту

Галузь спеціальної психології, в якій вивчається психічний розвиток осіб з порушеннями мовлення

логотерапія

логопсихологія

логодидактика

лінгвопсихологія

Голосові реакції дитини на позитивні подразнення; виявляються у вигляді різноманітних нескладних звукових комплексів і поступово ускладнюється (багаторазове повторення складів); при мовленнєвих вадах з`являється у дітей із запізненням

гуління

лепет

голосіння

гомоніння

Який із зазначених негативних факторів ризику у розвитку дитини не належить до біологічних:

хромосомні та генні мутації

вірусні, ендокринні захворювання матері під час вагітності

сенсорно збіднене навколишнє середовище

токсикози матері та гіпоксичні стани

Найтяжчий недорозвиток психічних функцій виникає унаслідок шкідливого впливу в період:

раннього ембріогенезу

пренатальний

натальний

постнатальний

Яка з визначених О.Р.Лурією умов нормального психічного розвитку є соціально-культурною:

збереженість структур і функцій ЦНС

збереженість аналізаторних систем

збереженість мовленнєвих систем

адекватне вікові навчання та виховання

Які порушення не мають безпосереднього зв’язку із первинно ушкодженою функцією:

ядерні

вторинні

третинні

системні

Яке з понять на означення дизонтогенезу на сьогодні закріпилось у вітчизняній спеціальній психології та корекційній педагогіці:

діти з обмеженими можливостями у розвитку

діти з проблемами у розвитку

діти з особливостями психофізичного розвитку

діти з особливим розвитком

За Л.С. Виготським, «…основний об’єкт психологічного вивчення і корекції аномального розвитку», це:

первинний дефект

вторинний дефект

третинний дефект

усі дефекти

Процес розвитку індивідуального організму, тобто сукупність морфологічних, фізіологічних та біохімічних перетворень організму від його зародження до кінця життя:

патогенез

онтогенез

філогенез

дизонтогенез

Порушення мовленнєвого висловлювання, що виявляється у неправильному вживанні звуків чи слів в усному і писемному мовленні (заміна звуків, заміна слів близькими за звучанням або за змістом):

персеверація

контамінація

асиміляція

парафазія

Слухове або зорове наслідування:

імітація

асиміляція

персеверація

контамінація

Які вікові межі визначаються як кризовий період у розвитку мовлення дитини

3 рік життя

12 рік життя

8-9 рік життя

усі запропоновані варіанти

Процес первинної слухової диференціації звуків мовлення є завершеним у віці

9-10 міс.

6-7 міс.

3-4 роки

5-6 років

До фонологічного компоненту мовної компетенції не належить

навичка проводити звуковий аналіз слова

оволодіння узагальненими звукотипами (фонемами мови)

упізнавання слів у мовленні оточуючих

усі запропоновані варіанти

Сформованість фонематичного аналізу звукового складу слова у зовнішньому і внутрішньому планах

з 5 років

з 3 років

з 4 років

з 6 років

Симптоми порушень фонематичних уявлень належать до лінгвопатологічних синдромів

імпресивного рівня

експресивного рівня

регуляційного рівня

всі запропоновані варіанти

До симптомів ініціального періоду мовленнєвого онтогенезу належать

відхилення домовленнєвого розвитку звуконаслідувань

поява перших слів у віці після 1 року 4 місяців

артикуляційна диспраксія

усі запропоновані варіанти

Наявність певного запасу слів у межах вікового періоду, доречне вживання образних виразів, фразеологічних зворотів

лексична компетенція

фонетична компетенція

граматична компетенція

діамонологічна компетенція

В онтогенезі внутрішнє мовлення формується у дитини

на основі зовнішнього мовлення

одночасно із зовнішнім мовленням

на основі монологічного мовлення

на основі писемного мовлення

Мова – це …

система об’єктивно існуючих, соціально закріплених знаків, що співвідносить понятійний зміст і типове звучання, а також система правил їхнього застосування і співвідношення

здатність до вимовляння та сприйняття звуків мови

послідовно пов’язане викладення однією особою виділеної системи знань або події

сукупність навичок та умінь, що сформувались на основі природжених психофізіологічних особливостей людини під впливом мовленнєвого спілкування

Процес слухової диференціації всіх звуків рідної мови є завершеним у віці

3-4 роки

6-7 міс

9-10 міс

4-5 років

Сформованість перцептивного рівня сприйняття мовлення – розрізнення звуків мовлення за узагальненими (смислорозрізнювальними) ознаками в онтогенезі відзначається у дитини

з 2 р. 8 міс.

з 1 р. 8 міс.

з 3 р. 8 міс.

з 4 р. 8 міс.

Сформованість фонематичних уявлень, що відповідають мовним нормам, сприйнятим з мовлення оточуючих в онтогенезі відзначається у дитини

з 4 р.

з 5 р.

з 6 р.

з 7 років

Сформованість фонематичного аналізу звукового складу слова в зовнішньому і внутрішньому планах в онтогенезі відзначається у дитини

з 4 р.

з 8 р.

з 6 р.

з 3 р.

Який із зазначених прийомів спрямований на корекцію фонематичного розвитку:

формування сенсорного і перцептивного рівнів слухового сприймання

активізація словникового запасу

мотивація до самостійних висловлювань

утворення зменшувально-пестливої форми слів (м’яч – м’ячик)

Фонема – це …

найкоротша, мінімальна одиниця звукового складу мови, що слугує для впізнання і розрізнення мовних знаків

коливання пружного середовища, що поширюється у вигляді хвиль та сприймається органами чуттів людини

об'єктивне фізичне явище, коливальний процес, який породжує в пружному середовищі швидко поширювані хвилі

суб'єктивне психологічне явище, що було сприйняте слухом і відбилося в свідомості у вигляді особливого психічного образу

Показником нормативного мовленнєвого розвитку є сформованість сенсорного рівня сприймання мовлення: розрізнення звуків за фізичними, акустичними ознаками і поява на цій основі лепету

6–8 міс.

2-3 міс

9 -12 міс.

12 -14 міс

Показником нормативного мовленнєвого розвитку є сформованість перцептивного рівня сприйняття мовлення – розрізнення звуків мовлення за смислорозрізнювальними ознаками, що зумовлює стабілізацію звукового складу слова, на цій основі формується зв'язок між звучанням слова і його значенням

з 1 р. 8 міс.

з 8 років

з 6 років

з 8 міс.

Показником нормативного мовленнєвого розвитку є сформованість фонематичного аналізу звукового складу слова: визначення кількості і послідовності звуків у слові в зовнішньому і внутрішньому планах

з 4 р.

з 8 років

з 6 років

з 8 міс.

Аналізатор, що забезпечує сприймання та аналіз інформації від органів мовлення, зокрема від м’язів, що змінюють напруження, органів дихання, голосоутворення та артикуляції

мовноруховий аналізатор

мовнослуховий аналізатор

кінетичний аналізатор

кінематичний аналізатор

Порушення довільних цілеспрямованих рухів і дій, що не є наслідком паралічів і парезів, а належать до розладів вищого рівня організації рухових актів

апраксія

апоплексія

аплазія

апатія

Розлад координації рухів, що спостерігається за різних захворювань головного мозку

атаксія

апатія

аплазія

амузія

Надмірні мимовільні рухи, що виникають за порушень нервової системи

гіперкінези

геміанопсії

геміплегії

гіпоксії

Підвищена чутливість до тихих звуків, які байдуже сприймають оточуючі; спостерігається при сенсорній алалії

гіперакузія

гіперкінезія

геміанопсія

геміплегія

Порушення формування зв’язку між звуковою оболонкою слова та його значенням при алалії

замикальна акупатія

змикальна судома

замикальна апатія

змикальна атаксія

Порушення розуміння граматичних засобів мови

імпресивний аграматизм

експресивний аграматизм

інтенсивний аграматизм

ініціальний аграматизм

Зміна голосу, що настає внаслідок вікових змін у голосовому апараті (13-15 років)

мутація голосу

мікрогносія голосу

модуляція голосу

обертони голосу

Які особливості мовленнєвої моторики свідчать про гіпертонус артикуляційних м’язів

напруженість усіх м’язів артикуляційного апарату

слабкість, млявість м’язів артикуляційного апарату

руховий неспокій язика

порушення переключення рухів

Які особливості мовленнєвої моторики свідчать про гіпотонус артикуляційних м’язів

слабкість, млявість м’язів артикуляційного апарату

напруженість усіх м’язів артикуляційного апарату

руховий неспокій язика

порушення переключення рухів

Уранопластика – це хірургічне оперативне втручання з усунення незрощення

піднебіння

верхньої губи

нижньої губи

зубного ряду

Хірургічне оперативне втручання з усунення незрощення твердого піднебіння має назву

уранопластика

хейлопластика

хордектомія

назоектомія

Хейлопластика – це хірургічне оперативне втручання з усунення незрощення

губи (губ)

твердого піднебіння

м’якого піднебіння

зубного ряду

Які розлади належать до порушень темпу мовлення?

брадилалія, тахілалія

афазія, алалія

афонія, дислалія

ринолалія, дисфонія

При якій з форм афазії центральним порушенням є розуміння мовлення, унаслідок звуження об’єму оперативної пам’яті

акустико-мнестична афазія

акустико-гностична афазія

аферентна кінестетична моторна афазія

еферентна моторна афазія

При якій з форм афазії центральним механізмом є порушення засвоєння та відтворення рухової програми

еферентна моторна афазія

акустико-мнестична афазія

акустико-гностична афазія

аферентна кінестетична моторна афазія

Центральним симптомоутворювальним механізмом якої форми алалії є оральна кінестетична апраксія

моторної аферентної алалії

моторної еферентної алалії

сенсорної алалії з переважним порушенням сенсорного рівня слухового сприймання

сенсорної алалії з переважним порушенням перцептивного рівня слухового сприймання

Центральним симптомоутворювальним механізмом якої форми алалії є кінетична (динамічна) апраксія

моторної еферентної алалії

моторної аферентної алалії

сенсорної алалії з переважним порушенням сенсорного рівня слухового сприймання

сенсорної алалії з переважним порушенням перцептивного рівня слухового сприймання

Школярі із порушеннями мовленнєвого розвитку отримують логопедичну допомогу

на шкільних логопунктах системи освіти

у спеціальних класах для дітей із порушеннями мовленнєвого розвитку

у спеціальних групах для дітей із порушеннями мовленнєвого розвитку

у спеціальних позашкільних закладах для дітей із порушеннями мовленнєвого розвитку

Дослідження закономірностей розвитку і навчання дитини із порушеннями мовленнєвого розвитку є предметом вивчення

логодидактики

логопатології

логопсихології

йоготерапії

Як визначається стан мовленнєвого розвитку дитини до 2 років 5 місяців за умов наявності окремих лепетних слів та ускладненнями органічного характеру за анамнестичними відомостями

затримка мовленнєвого розвитку

відсутність мовленнєвого розвитку

слухонімота

глухонімота

Для диференціальної діагностики сенсорної алалії та порушення слуху важливим необхідним обстеженням є

аудіограма

рентгенографія

рентгенотомографія

спірометрія

Несформованість вимови шиплячих звуків у дитини 3 року життя визначається як

умовно лінгвопатологічний симптом експресивного рівня

лінгвопатологічний симптом експресивного рівня

умовно лінгвопатологічний симптом імпресивного рівня

лінгвопатологічний симптом імпресивного рівня

Система музично-рухових, мовнорухових, музично-мовленнєвих вправ, здійснюваних з метою логопедичної корекції це –

сугестивна терапія

логоритміка

арттерапія

фізіотерапія

Індивідуалізація і колективність; систематичність і послідовність, усвідомлена активність; наочність – це:

методи корекції заїкання

етапи корекції заїкання

принципи корекції заїкання

напрямки корекції заїкання

В залежності від ступеня самостійності мовлення, який з етапів є початковим в корекції заїкання

спонтанне мовлення

відображене мовлення

сумісне мовлення

відповіді на запитання

В залежності від рівня підготовленості мовлення, які вправи із проговорюванням текстів є початковими в корекції заїкання

експромт

мисленнєво продуманий текст

завчений текст

відрепетируваний вголос

Відповідно до принципу «від легкого до складного», визначте, при виконанні яких вправ найменша вірогідність виникнення судом у мовленнєвому апараті

промовляння звичним голосом

пошепки

голосно

тихо

З яких вправ починають виховання плавності й ритмічності мовлення у тих, хто заїкається

ритмізоване мовлення (вірші) без рухів

ритмізоване мовлення у супроводі рухів

спів

спів з рухами

Вимова якої мовленнєвої одиниці є найскладнішою для дитини із заїканням

початок фрази

слово

склад

голосний звук

В якій обстановці процес тренування правильного мовлення є найскладнішим для дитини із заїканням

в знайомій

звичній

в малознайомій

незнайомій

В якому випадку якість мовлення дитини із заїканням буде найкращою, в залежності від відношення моменту мовлення до часу тих подій про які повідомляється

опис того, що є зараз

опис того, що було

опис того, що буде

опис того, що планується здійснити

Який етап у підготовчому періоді корекції заїкання розпочинає курс логопедичних занять

сумісне мовлення

мовленнєво-ручний режим

відображене мовлення

мовчання

Яке із завдань НЕ розв’язується у підготовчий період корекції заїкання

створення оберігаючого режиму

підготовка дитини до занять

показ зразків правильного мовлення

формування навичок вільного мовлення в різних мовленнєвих ситуаціях

Який із заходів НЕ становить зміст оберігаючого режиму підготовчого періоду корекції заїкання

проведення спокійних ручних занять

обмеження мовленнєвої активності

проведення шумних рухливих ігор

демонстрування записів мовлення дітей після успішного проведення ними курсу занять

Заходи підготовчого періоду корекції заїкання спрямовані на

формування навичок плавного мовлення

автоматизацію вільної поведінки в різних мовленнєвих ситуаціях

мотивацію до проведення логопедичних занять

усвідомлення свого дефекту

Яке із завдань НЕ розв’язується у тренувальний період корекції заїкання

формування предметної діяльності при дотриманні режиму мовчання

формування сумісного з логопедом мовлення

формування відображеного мовлення

формування навичок вільного мовлення в різних мовленнєвих ситуаціях

Яким прийомом доцільно розпочинати етап питань-відповідей тренувального періоду корекції заїкання

спонукання дитини до відповіді на питання про минулі події

спонукання дитини до відповіді на питання про події, що відбуваються зараз її очах

спонукання дитини до відповіді на питання про плановані події

повторення дитиною вимовленої логопедом відповіді на своє ж запитання

Який факт свідчить про успішність проведеного заняття з корекції заїкання

підвищений емоційний стан дитини

збільшення запитань дитини до логопеда

повна відсутність судом у дитини

велика кількість виконаних дидактичних вправ

Яким прийомом доцільно здійснити перехід від етапу питань-відповідей тренувального періоду корекції заїкання до самостійного мовлення дитини

переказ добре знайомого тексту

переказ тільки почутого тексту

переказ улюбленої казки

складання та вимова дитиною самостійної фрази по картинці

Яке завдання в корекції заїкання розв’язується шляхом проведенням занять поза кабінетом логопеда

виховання спокійного реагування дитини на зміну звичної обстановки та правильної відповіді на запитання логопеда

створення підвищеного емоційного настрою дитини

загартовування та зміцнення фізичного стану дитини

виховання пізнавальних інтересів дитини

У завдання закріплювального періоду корекції заїкання НЕ входить

автоматизація отриманих навичок правильного мовлення в різних ситуаціях спілкування

автоматизація отриманих навичок мовленнєвої поведінки в різних ситуаціях спілкування

автоматизація отриманих навичок правильного мовлення в різних видах діяльності

формування тривалого видиху для виключення вірогідності рецидивів судом

З нижче перерахованих назв поетапності роботи виключіть таку, що НЕ належить до назв структурних частин заняття з корекції заїкання

підготовча

основна

диференціації

заключна

Яке змістове наповнення корекційного впливу НЕ належить до підготовчої частини логопедичного заняття з корекції заїкання

організація дитячого колективу

бесіди психологічного характеру

мовленнєві зарядки

підсумки роботи дітей

Яке змістове наповнення корекційного впливу НЕ належить до заключної частини логопедичного заняття з корекції заїкання

організація дитячого колективу

підсумки роботи дітей

надання порад та завдань

закріплення нового матеріалу

Яке змістове наповнення корекційного впливу є обов’язковим в основній частині логопедичного заняття з корекції заїкання

організація дитячого колективу

новий вид мовленнєвих вправ

підсумки роботи дітей

надання порад та завдань

До дидактичних посібників, які використовується на логопедичних заняттях з корекції заїкання НЕ належить

маски

настільні ігри

ляльковий та пальчиковий театр

апарат звукопосилення

До спеціальних технічних засобів, які використовується на логопедичних заняттях з корекції заїкання НЕ належить

коректофон Деражне

апарат «АІР-2

маски

апарат звукопосилення

На якому ефекті будується використання специфічного звукозаглушуючого апарату Деражне

виключення слухового контролю за мовленням

виключення кінестетичного контролю за мовленням

виключення кінетичного контролю за мовленням

виключення зорового контролю за мовленням

З якою метою в корекційній роботі НЕ використовується запис підготовленого мовлення дитини із заїканням на звукозаписуючі носії з подальшим його прослуховуванням

з психотерапевтичною метою

з метою керування мовленнєвою поведінкою, темпом, плавністю мовлення

з метою наслідування майстрам художнього слова, акторам

з метою розслаблення

З якою метою використовується на заняттях ефект посилення мовлення дитини із заїканням через звукопосилюючі апарати

з метою розслаблення

з метою меншого напруження мовленнєвої мускулатури та використання м’якої атаки голосу

з метою наслідування майстрам художнього слова

виключення зорового контролю за мовленням

Який вид мовлення у методиці Н. Власової та О. Рау в порядку поступовості слід застосовувати першим на заняттях з дітьми–дошкільниками

відповіді на запитання по знайомій картинці

сумісне мовлення

відображене мовлення

самостійний опис знайомих картинок

Який вид мовлення із пропонованих нижче є найлегшим за визначенням Н. Власової та О. Рау, і в порядку поступовості його слід застосовувати першим на заняттях з дітьми–дошкільниками

нормальне мовлення (бесіди, прохання)

спонтанне мовлення (оповідання по незнайомим картинкам)

самостійний опис знайомих картинок

переказ прослуханого невеликого оповідання

Який основний принцип покладено в основу поетапної послідовності мовленнєвих вправ методик корекції заїкання Н. Власової та О. Рау

урахування різного ступеня мовленнєвої самостійності дітей

урахування форми мовленнєвих судом

урахування місця локалізації судом

урахування ставлення дитини із заїканням до свого дефекту

При розробці методики корекції заїкання Н. Чевельова виходила з психологічної концепції про розвиток зв’язного мовлення від легких наочних форм мовлення до контекстних складних. Опора на яку із зазначених нижче форм мовлення НЕ має відношення до методики Н. Чевельової

супроводжуюче мовлення

завершувальне мовлення

попереднє мовлення

писемне мовлення

Методика корекції заїкання Н. Чевельової складається з 5 періодів, кожний з яких має свої завдання. Яке із завдань НЕ розв’язується у пропедевтичний період

сформувати навички організованої поведінки

розвити уміння користуватись мовленням без наочної опори

навчити вслуховуватись у небагатослівне чітке мовлення логопеда

обмежити мовлення самих дітей

Методика корекції заїкання Н. Чевельової складається з 5 періодів, кожний з яких має свої завдання. Яке із завдань є пріоритетним у період супроводжуючого мовлення

формування власного мовлення дітей з наочною опорою з приводу дій, які ними виконуються

формування навичок організованої поведінки

формування мовлення з використанням фраз складної конструкції

формування у дитини навичок побудови розповіді про послідовність процесу виготовлення саморобки

Методика корекції заїкання Н. Чевельової складається з 5 періодів, кожний з яких має свої завдання. Яке із завдань є пріоритетним у період завершувального мовлення

формування власного мовлення дітей з наочною опорою з приводу дій, які ними виконуються у даний момент

формування навичок опису вже виконаної роботи дитиною

формування мовлення з використанням фраз складної конструкції

розвиток довільного вслуховування у небагатослівне чітке мовлення логопеда

Методика корекції заїкання Н. Чевельової складається з 5 періодів, кожний з яких має свої завдання. Яке із завдань є пріоритетним у період попереднього мовлення

формування власного мовлення дітей з наочною опорою з приводу дій, які ними виконуються у даний момент

формування навичок опису вже виконаної роботи дитиною

формування умінь розповідати про наміри та планування попередньої роботи

розвиток довільного вслуховування у небагатослівне чітке мовлення логопеда

Методика корекції заїкання Н. Чевельової складається з 5 періодів, кожний з яких має свої завдання. Яке із завдань НЕ є пріоритетним у період закріплення навичок самостійного мовлення

формування у дитини навичок побудови розповідей про увесь процес виготовлення певної саморобки

формування навичок організованої поведінки

формулювання запитань та відповідей про свою діяльність

формування навичок побудови висловлювань за власним бажанням

Вчення про мовлення як складну психофізіологічну функцію та другу сигнальну систему започатковано у працях

І. Сеченова

І. Павлова

О. Лурії

Л. Виготського

Виділення у діяльності мозку3 функціональних блоків, кожний з яких виконує специфічно визначені операції у мовленнєвій діяльності, належить

І. Сеченову

І. Павлову

О. Лурії

Л. Виготському

Рух від думки до слова: мотив – думка – внутрішнє мовлення – зовнішнє мовлення уперше висвітлено у працях:

І. Сеченова

І. Павлова

О. Лурії

Л. Виготського

Який із зазначених процесів НЕ є специфічною функцією ІІІ функціонального блоку в діяльності мозку (за О. Лурія):

переробка чуттєвої інформації

контроль поведінки

програмування діяльності

регуляція діяльності підкіркових утворень мозку

Який із зазначених процесів НЕ є специфічною функцією ІІ функціонального блоку в діяльності мозку (за О. Лурія):

приймання чуттєвої інформації від органів чуття

аналіз збуджень, які приймають первинні проекційні зони кори ГМ

аналіз, синтез, інтеграція чуттєвої інформації різних модальностей*підтримання нормального тонусу кори ГМ

Один з специфічних симптомів порушення артикуляторних та акустичних ознак звуків мовлення при ринолалії

назалізація

палаталізація

оглушення

вокалізація

Форми ринолалії виділяють в залежності від характеру порушення якої фізіологічної функції?

щільності змикання голосових зв’язок

типу дихання

піднебінно-глоткового затвору

артикулювання звуків

Яка із зазначених причин відкритої ринолалії НЕ є набутою органічною причиною

перфорація твердого й м’якого піднебіння

стан після видалення аденоїдних розрощень

рубцеві зміни твердого й м’якого піднебіння унаслідок травматизації

парези й паралічі язикоглоткового та блукаючого нервів унаслідок дегенеративних процесів, пухлин

Який період вагітності є критичним для ураження верхньої губи та піднебіння

2–3 тиждень ембріогенезу

6–7 тиждень ембріогенезу

9–10 тиждень ембріогенезу

14–15 тиждень ембріогенезу

Хто з вчених першим розробив прийоми формування артикулем в методиці доопераційного корекційного впливу при ринолалії

О. Рау

А. Іпполітова

С. Конопляста

О. Єрмакова

Хто з вчених в методиці корекції ринолалії розробив прийоми розвитку рухової функції м’якого піднебіння та попередження його скорочення після хірургічного впливу

О. Рау

А. Іпполітова

С. Конопляста

О. Єрмакова

Хто з вчених розробив систему профілактичних заходів з попередження мовленнєвих порушень у дітей з вродженими незрощеннями губи та піднебіння

О. Рау

А. Іпполітова

С. Конопляста

О. Єрмакова

Перед корекцією якого мовленнєвого дефекту важливим є здійснення рентгенограм з їх аналізом на предмет рухомості м’якого піднебіння й задньої стінки глотки, відстані між м’яким піднебінням та задньою стінкою глотки й від її ширини

дислалії

ринолалії

дизартрії

алалії

При якому дефекті система корекції з розвитку фонетично правильного мовлення передбачає наступні розділи: розвиток рухів м’якого піднебіння; усунення назального відтінку; постановка звуків; розвиток фонематичного сприйняття

дислалії

ринолалії

дизартрії

алалії

З якою метою логопед проводить масаж м’якого піднебіння та імітацію ковтання після уранопластики

для згладжування рубців й більшої еластичності м’якого піднебіння

для активізації функції задньої стінки глотки

для формування тривалого ротового видиху

для розвитку артикуляційної моторики

Який із симптомів НЕ є типовим для ринолалії

надмірно високе піднесення кореня язика

недостатність губної артикуляції

малорухомість кінчика язика

гіперсаливація

Специфічне в корекційній роботі з усунення ринолалії виконання вправ з артикуляції голосних звуків без участі голосу призначене для

усунення компенсаторних додаткових рухів м’язів обличчя та гримас

для активізації функції задньої стінки глотки

для формування тривалого ротового видиху

для розвитку артикуляційної моторики

Закрита форма ринолалії утворюється при

зниженому фізіологічному носовому резонансі під час вимови звуків мовлення

зниженому фізіологічному ротовому резонансі під час вимови звуків мовлення

підвищенні резонаторних властивостей глотки

усіх зазначених вище факторах

Яка із причин НЕ викликає органічну закриту форму ринолалії

органічні зміни у носовому просторі

непрохідність носових порожнин

органічні зміни, при яких утруднене носове дихання

готична форма піднебіння

Передня органічна закрита ринолалія НЕ спостерігається при

хронічній гіпертрофії слизової носу

полипах носової порожнини

викривленні перегородки носу

рубцевих змінах губи після хейлопластики

Задня органічна закрита ринолалія НЕ спостерігається при

носоглоткових полипах

аденоїдних розрощеннях

аденоїдних пухлинах

прогенії

Функціональна закрита форма ринолалії зумовлюється

органічними змінами у носовому просторі

органічними змінами, при яких утруднене носове дихання

пухлинами носової порожнини

невротичних розладах

Провідна функція кінестетичного апарату мовнорухового аналізатору:

організація моторних програм мовленнєвого акту

здійснення аналізу кінестетичних відчуттів, що надходять від м'язів мовленнєвого апарату

виділення та диференціація значущих акустичних ознак мовлення

створення серії нервових імпульсів, що забезпечують перехід від одного руху до іншого

Центральний параліч або парез характерний для:

бульбарної дизартрії

мозочкової дизартрії

псевдобульбарної дизартрії

екстрапірамідної дизартрії

Мовлення уповільнене, нерозбірливе при підвищенні тонусу артикуляційних м’язів характерне для:

бульбарної дизартрії

псевдобульбарної дизартрії

мозочкової дизартрії

екстрапірамідної дизартрії

Причиною порушень звуковимови при дизартрії найчастіше є:

органічне ураження органів артикуляційного апарату

наслідування неправильної вимови

психологічні травми дитини

ураження ЦНС дитини у перинатальний період

У синдромі ДЦП найчастіше спостерігається:

дизартрія

алалія

дислалія

ринолалія

Неможливість формування мовнорухових навичок:

апраксія

амімія

алексія

аграфія

Порушення м’язового тонусу за типом спастичності (напружений стан мовленнєвих органів) спостерігається у симптомокомплексі:

бульбарної дизартрії

мозочкової дизартрії

псевдобульбарної дизартрії

екстрапірамідної дизартрії

Порушення узгодження, координації в роботі артикуляційної, дихальної та фонаційної мускулатури, скандоване мовлення спостерігається у симптомокомплексі:

бульбарної дизартрії

мозочкової дизартрії

псевдобульбарної дизартрії

екстрапірамідної дизартрії

Надмірні мимовільні рухи, що виникають за порушень екстрапірамідної нервової системи та перешкоджають фонації:

геміплегія

гіперкінези

гіпертонія

дистонія

Органічні периферичні порушення голосу не виникають унаслідок:

гострого та хронічного ларингіту

внаслідок психічних розладів

центрального паралічу голосових складок

спастичної дисфонії

Функціональні порушення голосу виникають унаслідок:

перевтоми голосового апарату

гострого та хронічного ларингіту

паралічу голосових складок (периферичний, центральний)

спастичної дисфонії

До логопедичних методів запобігання вад голосу належать:

голосовий режим (без зайвих напружень, відповідно до віку, статі, тощо)

усунення шкідливих звичок (паління тютюну, зловживання алкоголем)

поліпшення умов життя та праці

усунення соматичних хвороб

Механізм порушення при відкритій периферичній органічній ринолалії визначається:

зміною місця та способу артикуляції звуків

порушеннями чутливості артикуляційного апарату

зміною місця, способу артикуляції звуків та тембру внаслідок анатомо-фізіологічних дефектів периферичного відділу мовленнєвого апарату

порушеннями іннервації артикуляційного апарату

Функціональна відкрита ринолалія зумовлена:

незрощеннями піднебіння

наслідками видалення аденоїдних розрощень та інших пухлин

незрощеннями верхньої губи

субмукозними розщілинами піднебіння

Порушення писемного мовлення при ринолалії відбуваються:

завжди

не відбуваються

виключно при закритій органічній ринолалії

часто

Порушення мовлення, що виявляється у мимовільному повторенні окремих звуків, складів або цілих фраз, неприродному розтягуванні звуків, мовчанні, викликаних судомами м’язів:

тахілілія

браділалія

заїкання

баттаризм

До симптоматики заїкання належать:

судоми

парези та паралічі

контамінації

антиципації

За локалізацією виділяють судоми:

голосові

експіраторні

клонічні

тонічні

Провідним завданням психологічного обстеження при заїканні є:

визначення форми судом

супутні мовленнєві та немовленнєві порушення

визначення локалізації судом

ставлення дитини до свого порушення

Комплексний характер корекції заїкання передбачає застосування:

зоотерапії

психотерапії

механотерапії

йоготерапії

Центральним механізмом розладів при аферентній моторній афазії є:

порушення кінетичного праксису

порушення тонусу м’язів

порушення кінестетичних відчуттів

усі вищезазначені варіанти.

Порушення засвоєння та відтворення рухової програми (кінетична апраксія) є центральним механізмом розладів при:

акустико-гностичній афазії

акустико-мнестичній афазії

динамічній афазії

еферентній моторній афазії

Мовленнєвий дефект при моторній алалії характеризується:

порушеннями фонематичного сприйняття

порушеннями операцій із мовними знаками

порушеннями артикуляційного праксису

усіма вищезазначеними варіантами

Порушення мовнослухової пам’яті є первинним у механізмі:

аферентної моторної афазії

акустико-мнестичної афазії

динамічної афазії

еферентної моторної афазії

Недостатня сформованість акустико-фонематичних уявлень спричиняє:

артикуляторно-фонетичну дислалію

акустико-фонематичну дислалію

артикуляторно-фонематичну дислалію

усі запропоновані варіанти

Заміни та взаємозаміни звуків, близьких за артикуляцією – симптоми:

акустико-фонематичної дислаліії

артикуляторно-фонетичної дислалії

артикуляторно-фонематичної дислалії

усі запропоновані варіанти

Невідповідність вимови звуків фонетичній нормі мови при сформованості системи фонем спостерігається при:

артикуляторно-фонетичній дислалію

артикуляторно-фонематичній дислалії

акустико-фонематичній дислалії

усі запропоновані варіанти.

Самий низький рівень порушення вимови звуків:

правильна вимова ізольованого звуку при порушенні його вимови у спонтанному мовленні

невміння правильно вимовляти групу звуків, їх відсутність

недостатня диференціація звуків, близьких акустично або артикулярно, при умінні правильно вимовляти ці звуки ізольовано

усі запропоновані варіанти

Який стан мовленнєвої функції при алалії:

викривлений

спотворений

пошкоджений

недорозвиток

У дітей з алалією спостерігається:

тимчасова затримка мовленнєвого розвитку

уповільнення темпу мовленнєвого розвитку

системний недорозвиток мовлення

вторинне порушення мовлення

Структура мовленнєвого дефекту при алалії:

порушення звуковимови та зв’язного мовлення

несформованість лексико-граматичних та фонетико-фонематичних засобів мовлення

порушення застосування паралінгвістичних засобів та комунікативної функції

недорозвиток фонематичних процесів

Уповільнення темпу розвитку мовлення:

недорозвиток

затримка

розпад

порушення

Провідними етіопатогенетичними чинниками при афазії найчастіше є:

запальні процеси ЛОР-органів

недозрілість клітин кори головного мозку

локальні ураження кори головного мозку

порушення інервації мовленнєвого апарату

До фонологічного компоненту мовної компетенції не належить:

оволодіння фонемами

упізнавання слів у мовленні оточуючих

навичка проводити звуковий аналіз слова

повторення серій складів

Яке з понять характеризує надсегментний (просодичний) рівень мовлення:

слово

речення

темп

морфема

Викривлення звукових характеристик мовлення у дітей із дизартрією має характер:

вибірковий

сегментарний

тотальний

надсегментарний

Ураження центральних рухових нейронів у будь-якій ділянці пірамідного шляху клінічно зумовлює центральний параліч, ознаками якого є:

спастичність

атрофія

дистрофія

гіперкінезія

При ураженні передньої мовленнєвої зони первинно порушуються процеси:

програмування мовленнєвого висловлювання

вибору слова

фонематичного сприйняття

вибору фонеми.

Дефект плавного перемикання з одної артикуляції на іншу в серійній організації мовлення має місце при формі афазії:

еферентній

аферентній

сенсорній

динамічній

Процеси психологічного внутрішньомовленнєвого програмування висловлювання порушуються при формі афазії:

динамічній

акустико-гностичній

акустико-мнестичній

семантичній

Який рівень породження мовленнєвого висловлювання порушений при динамічній афазії:

програмування висловлювання

сенсомоторний

мотиваційний

реалізації мовленнєвого висловлювання

3

Який вид усного мовлення найбільш збережений при динамічній афазії:

повторюване

продуктивне

спонтанне

монологічне

Ураження яких відділів кори мозку спричинюють аферентну форму афазії:

нижньотім'яних

лобових

скроневих

потиличних

Провідний симптом порушення мовлення при аферентній афазії:

порушення позицій органів артикуляції при вимові звуків

порушення переключень з однієї серії артикуляторних рухів на іншу

програмування

фонематичне сприйняття

3

Механізм порушення при акустико-мнестичній формі афазії:

порушення оперативної слухомовленнєвої пам'яті

порушення фонематичного сприйняття

порушення програмування висловлювання

порушення внутрішнього мовлення

Вкажіть форму афазії, при якій первинно порушуються фонематичні процеси:

акустико-гностична

аферентна моторна

еферентна моторна

семантична

Дефекти просторового сприйняття та симультанних синтезів лежать в основі афазії:

семантичної

акустико-мнестичної

сенсорної

еферентної моторної

Механізм сенсорної алалії – порушення:

фонематичного слуху

фізіологічного слуху

програмування висловлювання

реалізації висловлювання

Вкажіть найбільш збережену сторону мовлення при сенсорній алалії:

інтонаційна

фонематична

лексична

граматична

Оберіть правильну відповідь: «Найменшою одиницею усного мовлення є:

склад

словосполучення

фонема

слово

Помилкове відтворення слів, що полягає в об’єднанні в одне слово складів, що відносяться до різних слів