Специфіка музичного мислення

Питання для самоконтролю

1. В чому полягають характерні особливості музичного мислення.

2.Що таке змістовна (моделююча) сторона мистецтва..

3. У чому полягає комунікативна функція мистецтва.

4.Основні прийоми, якими користуються у композиторській та виконавчій діяльності для полегшення процесу музикально-естетичної комунікації.

5.Навести приклади використання окремих засобів музичної виразності з метою адекватно організувати процес сприймання музики слухачем.

6.Що таке інерція сприймання, її роль у організації процесу сприймання музики.

7.Яким чином інерція сприймання пов’язана з стереотипізацією як необхідним елементом музичного мислення.

8.Навести конкретні приклади використання принципів слідування інерції сприймання та її порушення.

9.Прийоми, які стимулюють творчу активність дітей.

10.Ігрова ситуація як дієвий засіб впливу на психічну активність дітей.

. 11.Сутність дитячої імпровізації на уроці музики.

Педагогічний аспект. 1)Важливо розглянути на занятті педагогічні умови розвитку музичного мислення (зробити акцент на необхідності проведення грамотного аналізу музичних творів, відбору для прослуховування музичних пʼєс, доступних за змістом, на дотриманні принципу системності у підборі репертуару тощо).

2) Аргументувати необхідність створення у учнів відповідної установки на прослуховування (ставлення до музики лише як до розважального засобу дуже гальмує розвиток музичної культури школярів).

3)Виявити залежність аналітико-синтетичної діяльності людини від здатності диференціювати елементи музичної фактури, що, в свою чергу, залежить від ступеню розвитку перцептивних музичних здібностей (звуковисотного слуху, відчуття ладу, музикально-ритмічного відчуття, тембрового, гармонічного, динамічного слуху тощо).

3) Прояснити роль накопичення в процесі шкільного навчання різноманітного музичного матеріалу (адже основа музичного мислення – напрацювання відповідних стереотипів).

4)Приділити увагу особливостям процесу моделювання змісту музики на уроці.

Для самостійного опрацювання пропонується питання:

Розвиток проблеми музичного мислення (історичний аспект)

Рекомендована література:

1.Мазель Л А. Питання аналізу музики. – Москва, 1991.

2.Науменко С.І.Основи вікової музичної психології. – Київ, 1995.

3.Тєплов Б.М.Психологія музичних здібностей. – Москва, 1985.

Тестове завдання до практичної роботи «Діагностика рівня розвитку та умови формування музичних здібностей»

1. Здібність – це

а) індивідуально-психологічна характеристика особистості, яка визначає спроможність виконання певної діяльності;

б) сукупність знань, вмінь та навичок, притаманна даній персоні;

в) риса характеру людини, яка є необхідною передумовою досягнення певного результату в діяльності;

г) психологічна якість, притаманна виключно талановитим та геніальним людям.

2.Здібності

а) передаються через генотип людини;

б) формуються в процесі діяльності на основі задатків;

в) виникають і розвиваються під впливом зовнішнього середовища, і їх якість залежить виключно від характеру цього впливу (теорія «чистого аркушу»);

г) формуються виключно в процесі усвідомлення психологічних механізмів тієї або іншої діяльності.

2. Музикальність – це

а) вміння виконувати на музичних інструментах складні за фактурою музичні п’єси;

б) висока ерудованість в царині музичного мистецтва;

в) комплекс музичних здібностей, необхідних для занять музикою;

г) сукупність здібностей, які є необхідною передумовою здійснення музичної діяльності.

4. Амузія – це

а) здатність музикувати;

б) індивідуально-психологічна якість людини, яка характеризує її вибіркове ставлення до окремих музичних стилів;

в) вкрай низький рівень музичних здібностей;

г) відставання у музичному розвитку.

5. Звуковисотна чутливість – це

а) здатність чути дуже тихі звуки;

б) сила емоційного відгуку на мелодію, яка прослуховується;

в) здатність розрізняти і визначати інтервальні співвідношення у верхньому регістрі шкали;

г) характеристика музичного слуху, яка стосується здатності розрізняти близькі за висотою звуки.

6. Відчуття ладу – це

а) відчуття узгодженості між звучанням мелодії та акомпанементу;

б) здатність визначити, які інтервальні співвідношення існують між звуками, що утворюють мелодію;

в) вміння визначити тональність музичної пʼєси;

г) здібність, яка дозволяє емоційно розрізняти ладові функції звуків мелодії.

7. Гармонічний слух – це

а) музична здібність, яка проявляється в здатності розрізняти ладові функції акордів, що входять до структури музичного твору;

б) здатність оцінити сонористичні особливості вертикалі;

в) музичний слух, в якому добре збалансовані, гармонізовані окремі його компоненти;

г) здатність відчути консонантність або дисонантність співзвуч.

8.Субʼєктивне ритмізування – це

а) відтворення субʼєктом прослуханої ним певної ритмічної послідовності;

б) субʼєктивна оцінка ритмічного патерну;

в) сприймання серії монотонних, однакових за силою звуків як послідовності дводольних або тридольних тактів;

г) залежність характеру виконання ритмічної групи від контексту та стильових уподобань субʼєкта.

9. Allegro перекладається з італійської як

а) швидко;

б) помірно;

в) весело;

г) примхливо.

10. Абсолютний слух – це

а) вища ступінь розвитку музично-перцептивних здібностей;

б) здатність абсолютно точно визначати інтервальні співвідношення між звуками;

в) здатність визначати висоту звука без попередньої настройки у тональності;

г) здатність точно за висотою відтворити мелодію після її прослуховування.

Тестове завдання до практичної роботи «Специфіка музичного мислення. Еволюція поглядів на природу музичного мислення»

1. Музичне мислення за природою

а) образне;

б) наочно-дійове;

в) абстрактне;

г) включає механізми, які характеризують і образне, і абстрактне, і наочно-дійове мислення.

2. Адекватна музично-естетична оцінка музичного твору

а) обʼєктивна і не може включати довільні субʼєктивні судження;

б) субʼєктивна, оскільки художній твір відображає субʼєктивну позицію автора;

в) включає як обʼєктивний, так і субʼєктивний компоненти;

г) адекватно оцінити музичний твір взагалі неможливо.

3. Засоби музичної виразності

а) використовуються виключно для передачі певного музично- естетичного змісту;

б) застосовуються тільки для налаштування процесу музикально-естетичного спілкування (адже музика – це комунікативний процес);

в) моделюють зміст і одночасно виконують функцію оптимізації процесу комунікації;

г) як фактор зовнішнього формоутворення суперечать внутрішньому, глибинному змісту музичного твору.

4. Інерція сприймання – це

а) реакція на музично-акустичні подразники із деяким запізненням;

б) очікування тих або інших музичних подій під час прослуховування музичного твору;

в) недостатнє, неповне розуміння змісту твору;

г) нездатність сприймати музичні твори, які виконуються у швидких темпах.

5. Термін «музичне мислення» вперше у своїх наукових працях використав

а) Б.М.Тєплов;

б) Гуго Риман;

в) Іоганн Фрідріх Гербарт;

г) М.А.Римський-Корсаков.

6. Формування музично-естетичних стереотипів

а) перешкоджає розумінню змісту музичного твору;

б) є необхідною умовою повноцінного сприймання музики;

в) є результатом прослуховування музичних записів на високоякісній стереоапаратурі;

г) негативно впливає на процес асоціативного мислення.

7. Механізм антиципації у найбільшій мірі зумовлює процес сприймання й розуміння музики

а) на стадії сенсомоторного навчення;

б) на стадії перцептивних дій;

в) на стадії створення естетичних моделей;

г) на евристичній стадії.

8. Основною структурною одиницею музичної мови є

а) нотний знак;

б) окремий звук;

в) інтонація;

г) тональність.