Творчість композиторів Д.Бортнянського, М.Березовського, А.Веделя

Бортнянський Дмитро Степанович

Дмитро́ Степа́нович Бортня́нський — видатний реформатор церковног оспіву, духовний композитор, диригент. Створив новий тип хорового концерту.

Походив з козацької родини. Навчався в глухівській співочій школі а згодом співав у придворній капелі в Петербурзі. Потім жив в Італії і працював там над удосконаленням свої майстерності. Згодом він очолює Петербурзьку придворну капелу д осамої смерті.

Музична спадщина Бортнянського досить велика. Як і більшість композиторів свого часу, він писав для придворного середовища: духовну музику — для Придворної співацької капели, світську — для «малого» двору в Павловську і Гатчині. Духовна музика Бортнянського охоплює 35 чотириголосних хорових концертів для різних складів, які називалися в його час псалмами, 10 двохорових концертів, 14 чотириголосних концертів «Тебе Бога хвалимо», 29 окремих літургійних співів, триголосну літургію, духовні твори для жіночого хору з рефреном мішаного хору, обробки давніх церковних київських та болгарських наспівів та багато інших. Бортнянському належать 6 опер, з яких перші три він створив в Італії на тексти італійською мовою, а останні три — в Росії на тексти французькою мовою. Із трьох італійських опер лише опера «Алкід» була надрукована, тоді як третя — «Квінт Фабій» — існує лише в рукописі, а перша — загублена.

Березовський Максим Созонтович — український композитор, диригент, співак. Класик європейської музики.

Народився в козацькій родині, вищу освіту здобував у КМА. Через виняткові вокальні дані був відряджений до Петербургу, де став солістом у Придворній капелі. Згодом навчався в Італії у Болонській філармонічній академії, де здобув славу. В росіїж він зіткнувся з байдужістю урядовців. Через постійні нестатки, неможливість знайти застосування своїм творчим силам, захворів на нервові недуги. А в 32 роки покінчив життя самогубством.

Березовський відомий як композитор, автор духовних концертів, що написані ним після повернення з Італії (найбільш популярний концерт «Не отвержи мене во время старости»). Він поєднав у своїй творчості тогочасний досвід західноєвропейської музичної культури з національними традиціями хорового мистецтва. Разом із Д. Бортнянським створив новий класичний тип хорового концерту. Духовні музичні твори Березовського охоплюють Літургію, причасні вірші, хвалебну пісню і ряд концертів, із яких збереглася лише невелика частина. Окрім церковнослов'янських текстів Березовський використовував також тексти англійською

Єдиним відомим інструментальним твором Березовського є Соната для скрипки і чембало, написана в Пізі. Рукопис цієї сонати зберігався в Паризькій національній бібліотеці.

Ведель Артем Лук'янович

Арте́м Лук'янович— український композитор, диригент, співак, скрипаль.

Навчався в КМА. Пройшов курс до класу філософії, де здобув й музичну освіту. Зазнав гонінь з боку влади (9 років утримання в психіатричній лікарні). Твори Веделя тривалий час були заборонені і поширювалися в рукописах, їх знали і викновали, незважаючи на заборону.

На сьогодні відомо близько 80 музичних творів. Серед них 31 хоровий концерт, 6 тріо, серед яких «Покаянія отверзи ми двери», 2 літургії Іоана Златоустого, Всеношна та один світський кант.

В Інституті рукописів НБУВ зберігаються рукописи неповної літургії Івана Златоустого і 12 духовних концертів.

Переважна більшість концертів Веделя написані на слова псалмів, переважно благального, скорботного характеру, в яких йдеться про досаджання людини злими силами. Три концерти написані на тексти псалмів історичного змісту і лише два— панегирічного.

Як і Березовський та Бортнянський, Ведель дотримувався традицій партесного співу. Концерти багаточастинні більшість з яких побудована за принципом темпового і тонального контрастів. Нерідко частини концертів мають 2-4 відносно самостійні розділи, що складаються з експозиційного викладу, розвитку і закінчення.