Висновки

Актуальність.За сучасних умов, у суспільстві виникає дедалі більше інтересу до соціально-психологічного клімату в колективі. Цей інтерес викликаний, передусім, зростаючими вимогами до рівня психологічної включеності індивіда у його діяльність і ускладненням психічної життєдіяльності людей, а також постійним зростанням їх особистісних та професійних домагань. Тому темою нашої дипломної роботи є «Взаємозв’язок особливостей міжособистісних відносин у колективі із задоволеністю життям».

Об'єкт дослідження – міжособистісні стосунки у колективі.

Предмет дослідження – особливості взаємозв'язку міжособистісних відносин із задоволеністю життям.

Завдання:

1. Провести теоретично-аналітичний огляд літератури з теми дослідження;

2. Провести емпіричне дослідження особливостей психологічного клімату в трудовому колективі із задоволеністю життям;

3. Виявити характер взаємозв'язку між міжособистісними відносинами і задоволеністю життям та провести порівняльний аналіз отриманих результатів.

Методи дослыдження:

Методи дослідження:

1. Психолого-аналітичне дослідження;

2. Емпіричне дослідження:

– Тест: індекс життєвої задоволеності (ІЖЗ), адаптація Н. В. Паніної. Опитувальник загального психологічного стану людини;

– Методика виявлення ступеня інтеграції, «СПСК» – соціально-психологічна самооцінка колективу (методика О. Немова);

– Методика «Діагностика лідерських здібностей» (Е.Жариков, Е.Крушельницький);

– «Комунікативні та організаторські здібності», В.В. Синявський, В.А. Федорошин (КОЗ).

Проведено теоретичний аналіз, взаємозв’язку особливостей міжособистісних відносин у колективі із задоволеністю життям.

Соціально-психологічний клімат – це комплексний емоційно- психологічний стан професійного колективу, що відображає задоволення працівників різними чинниками життєдіяльності, висловлює загальне налаштування та вдоволення працівників організацією особистої праці, стосунки з іншими працівниками й загальним рівнем організованості у групі чи колективі.

Структура соціально-психологічного клімату визначається системою сформованих у колективі відносин між його членами та охарактеризована елементами, котрі представляють собою синтез суспільних соціальних і міжособистісних відносин. Через суспільні відносини розкривається соціальний зміст особистісних стосунків людей у колективі, адже це виробничі, політичні, правові, етичні, естетичні відносини.

Міжособистісні стосунки – це організаційно-технологічні взаємодії, статусно-рольовий взаємозв'язок, адміністративно-психологічний взаємовплив, емоційно-логічне взаємопізнання. Вони виникають з урахуванням предметно-практичної діяльності колективу, задаються матеріально-технічними, організаційно-управлінськими та інші умовами його життєдіяльності. Єдність змісту суспільних соціальних і міжособистісних відносин, вважає В.В. Бойко, постає як взаємовідносини людей (співробітництво, змагання, згуртованість, дружба, згода), від яких залежить психологічні особливості спілкування людей у колективі.

Проблеми міжособистісних взаємодій у колективі присвятили праці багато дослідників - психологів, серед яких: А.А. Бодальов, І.П. Волков, О.І. Зотова, Е.С. Кузьмін, Б.Д. Паригин, А.В. Петровський, К.К. Платонов, Л.І. Уманський та інші, що підтверджує актуальність порушеної теми.

Теоретичний аналіз проблеми вивчення феномену задоволеності життям показав доволі широкий спектр його тлумачення. Зокрема, у роботах зарубіжних дослідників задоволеність життям розглядається крізь призму медицини й стосується переважно стану здоров’я, впливу хвороби й процесу лікування на певні сторони життя пацієнта. Також вивчається питання об’єктивного благополуччя, його структури, впливу життєвих цілей на суб’єктивне благополуччя, гендерних особливостей у переживанні суб’єктивного благополуччя. Вітчизняна психологія до цієї проблематики звернулась зовсім недав. Теоретичні розробки також здійснювалися стосовно емоційного ставлення до свого життя, що є одним із провідних компонентів суб’єктивного благополуччя.

Індекс життєвої задоволеності – інтегративний показник, який включає в якості основного носія емоційну складову. Для володарів високого значення індексу характерні низький рівень емоційної напруженості, висока емоційна стійкість, низький рівень тривожності, психологічний комфорт, високий рівень задоволеності ситуацією і своєю роллю в ній.

Під категорією «життєва задоволеність» розуміється саме загальне уявлення людини про психологічний комфорт, яке включає в себе: інтерес до життя як протилежність апатії – відображає ступінь ентузіазму, захопленого ставлення до звичайного повсякденного життя; рішучість, цілеспрямованість, послідовність у досягненні життєвих цілей – високі показники за даною шкалою відображають такі особливості ставлення до життя, як рішучість, стійкість, спрямовані на досягнення цілей. Низька оцінка за цією шкалою відображає пасивне примирення з життєвими невдачами, покірне прийняття всього, що приносить життя; узгодженість між поставленими і реально досягнутими цілями – високі показники відображають переконаність людини в тому, що він досяг або здатний досягти тих цілей, які вважає для себе важливими; позитивна оцінка власних якостей і вчинків – сюди відноситься оцінка людиною своїх зовнішніх і внутрішніх якостей, високий бал відображає високу самооцінку; загальний фон настрою – шкала показує ступінь оптимізму, задоволення від життя.

З вище викладеного, було поставлено мета, виявити взаємозв'язок між взаємовідносинами у колективі і задоволеністю життя.

Мета – виявити взаємозв'язок між взаємовідносинами у колективі і задоволеністю життям.

Гіпотеза. Нами висунуто припущення у тому, що у вдоволення життям впливають різні чинники, серед яких психологічний клімат колективу та міжособистісні стосунки визначальні: що краще психологічна обстановка і міжособистісні стосунки, то вище задоволення життям;

– між задоволеністю життям та взаємовідносинами у колективі існує тісний взаємозв'язок.

ВИСНОВКИ

У результаті проведеного дослідження можна зробити наступні висновки:

1) Проведено теоретично-аналітичний огляд літератури з теми дослідження та визначено, що соціально-психологічний клімат – це комплексний емоційно- психологічний стан професійного колективу, що відображає задоволення працівників різними чинниками життєдіяльності, висловлює загальне налаштування та вдоволення працівників організацією особистої праці, стосунки з іншими працівниками й загальним рівнем організованості у групі чи колективі. Структура соціально-психологічного клімату визначається системою сформованих у колективі відносин між його членами та охарактеризована елементами, котрі представляють собою синтез суспільних соціальних і міжособистісних відносин. Міжособистісні стосунки – це організаційно-технологічні взаємодії, статусно-рольовий взаємозв'язок, адміністративно-психологічний взаємовплив, емоційно-логічне взаємопізнання.

2) Проведене емпіричне дослідження особливостей зв’язку психологічного клімату в трудовому колективі із задоволеністю життям, та виявлено характер взаємозв'язку між міжособистісними відносинами і задоволеністю життям.

3) Проведений порівняльний аналіз отриманих результатів дозволив визначити кореляційні зв’язки між досліджуваними показниками – зв'язок між показниками індексу життєвої задоволеності нашої вибірки із показниками соціально-психологічного клімату колективі: ІЖЗ – відповідальність (r = 0,42 при p ≤ 0,05), це говорить про те, що є тенденція зв’язку індексу життєвої задоволеності із відповідальністю, як якістю соціально-психологічного клімату колективу і характеристикою міжособистісних відносин, що відображає свідоме ставлення особистості до вимог суспільної необхідності, обов'язків, соціальних завдань, норм і цінностей; ІЖЗ – відкритість (r = 0,38 при p ≤ 0,10), це говорить про те що є можливість зв’язку індексу життєвої задоволеності і відкритості, як якістю соціально-психологічного клімату колективу і характеристикою міжособистісних відносин, що відображає готовність, бажання і здатність людини психологічно відчувати і розуміти іншого, дивитися на світ його очима, на час, забуваючи про своє сприйняття світу, про свою власну точку зору; ІЖЗ – контактність (r = 0,44 при p ≤ 0, 05), це говорить про те, що є значущий зв’язок індексу життєвої задоволеності і контактності, як якістю соціально-психологічного клімату колективу і характеристикою міжособистісних відносин, що відображає готовність та здатність людини до спілкування з іншими людьми, бажання йти на контакт з оточуючими. ІЖЗ – згуртованість (r = – 0,48 при p ≤ 0,05), це говорить про те, що від згуртованості не залежить індекс життєвої задоволеності, ці два показника мають зворотній зв'язок, що свідчить про те що індекс життєвої задоволеності не впливає на згуртованість у міжособистісних відносинах у колективі; лідерські якості – комунікативні здібності (r = 0,45 при p ≤ 0,05), лідерські якості – організаторські здібності (r = 0,45 при p ≤ 0,01).

Таким чином, можна зробити висновок, що у професіях, які за своїм змістом пов'язані з активною взаємодією людини з іншими людьми, в якості стрижневих виступають комунікативні та організаторські здібності, без яких не може бути забезпечений успіх в роботі.

Отримані результати дозволяють стверджувати, що особистісні якості, що у контексті нашого дослідження представлені індексом задоволення життя особистості, впливають на особливості міжособистісних відносин у колективі, проте не за всіма шкалами опитувальника СПК, значний влив визначено за такими шкалами як – відповідальність, відкритість, контактність, згуртованість. Хоча вони і мають різний напрямок та силу прояву.

На початку дослідження нами було висунуто припущення про те, що на задоволення життям впливають різні чинники, серед яких психологічний клімат колективу та міжособистісні стосунки визначальні. Отримані результати дозволяють засвідчити, що задоволеність трудовим колективом і діяльністю залежить від багатьох чинників, зокрема від психологічного клімату у колективі і міжособистісних відносин.

У перспективі подальшого дослідження рекомендується проведення тренінгового заняття «Взаємодія в групі», для підвищення міжособистісних відносин у колективі, а саме згуртування учасників, удосконалення спілкування у команді та для створення сприятливого соціально-психологічного клімату, та перевірки його ефективності.

2.3. Рекомендоване тренінгове заняття для підвищення міжособистісних відносин у колективі «Взаємодія в групі» [54, с.321]

Для продуктивності функцій колективу, для поліпшення його згуртованості пропонуємо програму тренінгу. Згуртованість – це розвиток і формування зв'язків у групі, які забезпечують перетворення зовні заданої структури на психологічну спільність людей, психологічний організм, який живе за своїми нормами і законами відповідно до своїх цілей і цінностей.

Мета: згуртування учасників, створення сприятливого соціально-психологічного клімату в групі, що сприяє ефективній роботі команди в реальних умовах і загальному організаційному розвитку.

В ході тренінгу вирішуються такі завдання:

1. Продемонструвати переваги командної роботи;

2. Удосконалити спілкування в команді;

3. Освоїти навички зворотного зв'язку;

4. Удосконалити процеси прийняття рішень в команді;

5. Отримати задоволення від спільної роботи.

Час проведення: 85 хвилин.

Отже, заняття передбачені програмою тренінгу сприятимуть згуртованості колективу, особистісній ефективній взаємодії у групі, трудовому чи навчальному колективі.

Практична значущість: матеріали даного дослідження можуть бути використані у роботі практичних психологів з метою розробки рекомендацій для взаємодії в групі, згуртування членів колективу, створення сприятливого соціально-психологічного клімату в групі, що сприяє ефективній роботі команди в реальних умовах і загальному організаційному розвитку.

Апробація дослідження: результати дослідження обговорювалися на засіданні кафедри загальної та соціальної психології від 27.03.2015 року (протокол № 10), представлені у статті «Особливості формування соціально-психологічного клімату у колективі» (збірник наукових праць студентів, викладачів та молодих вчених «Інсайт» випуск № 12).

Базою дослідження виступили: учительський колективспеціалізованої школи № 52, I – III ступенів, з поглибленим вивченням української мови, імені Т.Г. Шевченка Херсонської міської ради. Вибірка склала 23 працівника (18 жінок та 5 чоловіків), віком від 20 до 58 років.

Структура роботы: Дипломна робота складається з вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.