Экстренная регистрация коли-инфекции обязательна. Для прекращения изоляции необходимо по крайней мере два отрицательных бактериологических анализа кала

2.Меню для дитини 5 міс.

У віці п'яти місяців дитина їсть п'ять разів на день. Прийоми їжі починаються о 6 годині ранку і закінчуються о 10 годині вечора. Варто обмовитися, що це стосується дітей, які перебувають на штучному вигодовуванні. Грудні малюки їдять на вимогу в будь-який час доби, якщо тільки мама не дотримується принципу годування за графіком.

Дозволені продукти для дитини в 5 місяців, їх норми і час прийому:

1. 6:00 - 200 мл грудного молока або суміші;

2. 10:00 - 1/2 жовтка курячого яйця, потім докорм 200 мл грудного молока або суміші;

3. 13:00 - 150 грамів овочевого пюре, потім докорм 50 мл грудного молока або суміші;

4. 18:00 - 50 грамів фруктового пюре, потім докорм 150 мл грудного молока або суміші;

5. 22:00 - 200 мл грудного молока або суміші.

3.Дітям люмбальная пункція призначається при:

• підозрах на менінгіт, щоб визначити, яка інфекція (вірусна, бактеріальна) викликала захворювання;

• необхідності визначення обсягу білка і червоних кров'яних тілець - недостатній вміст може викликати інфекційні захворювання різної складності.

Протипоказання для проведення процедури

Алгоритм проведення спинномозкової пункції

Люмбальна пункція здійснюється кваліфікованим лікарем з присутністю медичної сестри.

медсестра:

• готує набір для спинномозкової пункції (він складається із стерильної вати, йодного розчину 3 - відсоткового, 0.5- процентного розчину новокаїну, спеціальної голки, спирту, рукавичок стерильних, пробірок);

• здійснює підготовку пацієнта до процедури;

• надає допомогу лікаря в процесі проведення маніпуляцій;

• здійснює необхідний догляд за пацієнтом після закінчення процедури.

Техніка люмбальної пункції

Як правило, спинномозкова пункція здійснюється в стаціонарних умовах наступним чином:

• Визначається зона пункції. Вона знаходиться між, 3-4 або 4-5 хребцями попереку.

• Прилегла область обробляється 3 -ох процентним йодом і 70 -ти відсотковим етиловим спиртом (від центру - до периферії).

• Вводиться знеболюючий розчин (достатньо 5-6 мл). В якості анестезії частіше застосовується новокаїн.

• Між відростками осістие, дотримуючись середній лінії, вводиться голка «Біра» з невеликим ухилом.

• Голка повинна потрапити в подпаутинное область (відчувається провал голки на глибині 5-6 см).

• Коли витягується Мандер, ліквор повинен спливати. Це підтверджує правильність здійснення процедури. Для точного аналізу необхідно зібрати близько 120 мл ліквору.

• Зібравши ліквор, необхідно виміряти тиск у пацієнта.

• Місце вкола обробляється антисептичним розчином.

• Накладається стерильна пов'язка.

Догляд за хворим після проведення маніпуляції

По завершенню спинномозкової пункції пацієнтам:

• прописується постільний режим на протяг протягом доби (іноді постільний режим прописується до 3 -ох днів - якщо в субарахноїдальний область вводяться певні лікарські препарати).

• необхідно прийняти горизонтальне положення і лежати на животі;

• потрібно створити умови спокою, надати рясне пиття (не холодне);

• ввести внутрішньовенно плазмозамінники (при необхідності).

норма:

• Колір спинномозкової рідини: прозорий

• Вміст білка: 150 - 450 мг / л

• Обсяг глюкози: від 60 % в крові

• Атипові клітини: немає

• Лейкоцити: до 5 мм3

• Нейтрофіли: немає

• Еритроцити: немає

• Норма лікворного тиску - 150-200 вод. ст. або 1.5 - 1.9 кПа.

4.Шигельоз (дизентерія)

госпіталізація в інфекційний стаціонар, жарознижуючі, оральна дегідратація методика проведення), термінове повідомлення в СЕС, спостереження за контактними

Білет 12.

1.Розвиток - це якісні зміни, що сприяють формуванню дитячого організму чи різних його частин і органів. Розвиток у широкому розумінні – це якісні зміни, що сприяють до підвищенню рівнів складності організації і взаємодії всіх його систем, а також вдосконаленню їх нейрогуморальної регуляції і взаємодії з навколишнім середовищем. Розвиток передбачає три основні процеси: 1) ріст – збільшення числа клітин (у кістках та інших органах), або збільшення розмірів клітин (у м‘язах і нервовій тканині, тобто кількісний процес); 2) диференціацію органів і тканин; 3)формоутворення, тобто якісні зміни. Ці процеси взаємозалежні та взаємозумовлені. Фізичний розвиток – це комплекс морфологічних і функціональних властивостей організму, який визначає масу, щільність і форму тіла, а у дітей і підлітків процеси росту.

Однією з основних фізіологічних особливостей процесу розвитку дитячого організму є ріст, як кількісний процес, пов’язаний зі збільшенням маси організму за рахунок безперервного зростання кількості клітин або їх розмірів. Ріст проявляється збільшенням кількості клітин, тілесної маси й антропометричних показників.

В одних органах, таких як кістки, легені ріст здійснюється переважно за рахунок збільшення кількості клітин, в інших (м’язи, нервова тканина) переважають процеси збільшення розмірів самих клітин. Таке визначення процесу росту виключають ті зміни маси та розмірів тіла, що можуть бути обумовлені жировідкладенням або затримкою води в організмі.

Найінтенсивніший ріст спостерігається у перший рік життя, коли довжина тіла дитини збільшується приблизно на 23-25 см. На другому році життя темп росту уповільнюється, але залишається ще високим – 10-11 см за рік, на третьому році 8 см. У період від 4 до 7 років ріст дитини збільшується на 5-7 см за рік. У молодшому шкільному віці спостерігається уповільнення темпу росту до 4-5 смна рік. Особливо відзначаютьперіод статевого дозрівання (так званий перехідний, або пубертатний період (від грецьк. пубертіс – оперення)), який маєпередпубертатний період 11-12 років, І фазу пубертата – хлопчики 13-15 років і дівчатка 11-13 років, ІІ фазу пубертата – хлопчики 15-17 років і дівчатка 13-15. У цей період відбувається суттєва гормональна перебудова в організмі, розвиток вторинних статевих ознак, помітне погіршення умовно рефлекторної діяльності рухових навичок, збільшуються вегетативні зміни при навантаженнях, зростає втома. Помітним є пубертатний скачок росту. З 11-12 років у дівчаток і 13-14 років у хлопчиків до 16-17-и річного віку спостерігається значний приріст (до 7-10 см на рік). Крім того, ріст має і свої індивідуальні особливості. Найбільший приріст довжини тіла у дівчаток має місце між 11-12 роками, у хлопчиків найбільший приріст - між 13 і 14 роками.

Особливо велика швидкість росту довжини тіла у хлопчиків і як результат те, що у 13,5-14 років вони випереджають за довжиною тіла (рис. 1). Подібна закономірність спостерігається і в збільшенні ваги тіла. На 5-му місяці життя вона подвоюється, до року – збільшується у тричі, після двох років – уповільнюється. З 11-12 років у дівчаток темп росту маси тіла прискорюється, після 15 років хлопці випереджають дівчат за цими ж показниками і це випереджання зберігається і надалі.

Догляд за шкірою та загартовування дитини.

Ванночка (краще емальована), водний термометр, емальована кружка або глечик, дитяче мило, пелюшка, простирадло, чистий одяг, охолоджена та гаряча переварена вода.

Вимий руки! Одягни фартух. Вимий ванночку з милом, змий гарячою водою. Поклади на дно ванночки чисту пелюшку.

Налий в ванночку води, виміряй температуру.

Роздягни дитину, візьми на руки та обережно занурити у воду.

Однією рукою підтримуй голову дитини, а вільною рукою обмий волосяну частину голови, шию, тулуб, кінцівки. Обличчя водою з ванни не мий!

Вийми дитину з води, облий чистою теплою водою з глечика, температура якої на 1 градус нижче ніж температура води гігієнічної ванни. Загорни в простирадло.

Просуши шкіру обережними промокуючими рухами, не розтираючи її.

Одягни або сповий дитину.

В умовах стаціонару після проведення гігієнічної ванни знезараж фартух, ванночку 3% розчином хлораміну.

УВАГА!

Ванночку використовують тільки для купання дитини.

Температура води 36-37°С.

Вперше новонароджену дитину купають через 1-2 дні після виписування з пологового будинку. 3 цього часу і до 6 місяців дитину купають щоденно. 3 6 до 12 місяців через день, до 2 років - 2 рази на

тиждень. Дитячим милом користуються з 3-4 тижня життя.

М'якою мочалкою - після року. Тривалість купання для дітей до одного року - 5-7 хв., на другому році життя - 8-10 хв.,

для старших дітей -10-20хв.

3 метою загартовування облий дитину водою, температура якої на 1оС нижче, ніж температура гігієнічної ванни.

Увага!

Для новонароджених дітей використовують тільки переварену воду! У перші місяці життя дітей можна занурювати у воду в пелюшці.

2.Клінічна картина, класифікація та діагностичні критерії

З точки зору надання допомоги та оцінки прогнозу гострі алергічні захворювання можна класифікувати наступнимчином:

Легкі - алергічний риніт (Цілорічний або сезонний), алергічний кон'юнктивіт (Цілорічний або сезонний), кропив'янка.

Середньої тяжкості і важкі генералізована кропив'янка, набряк Квінке, гострийстеноз гортані, среднетяжелое загострення бронхіальної астми, анафілактичний шок.

Найбільшу настороженість при наданні медичної допомоги на догоспітальному етапі повинні викликати прогностично несприятливі випадки розвитку у пацієнтів жізнеугрожающіх станів: важкий приступ астми (status asthmaticus), анафілактичний шок, набряк Квінке в області гортані, гострий стеноз гортані.

При початковому огляді слід оцінити наявність: стридора, диспное, свистячого дихання, задишки або апное; гіпотензії або синкопе; змін на шкірі (висипань по типу Кропив'янки, Набряків Квінке, гіперемії, свербежу); гастроінтестинальних проявів (нудоти, болю в животі, діареї); змін свідомості. Якщоу хворого стридор, виражена задишка, гіпотензія, аритмія, судоми, втрата свідомості або шок, то даний стан розглядається як жізнеугрожающих.

Лікування гострих алергічних захворювань

При гострих алергічних захворюваннях на догоспітальному етапі невідкладна терапія будується за напрямками: Припинення подальшого надходження в організм передбачуваного алергену. Наприклад, у випадку реакції на лікарський препарат, введений парентерально або при укусі /ужалении комах накладення джгута вище місця ін'єкції або укусу на 25 хв (кожні 10 хвилин необхідно послаблювати джгут на 12 хвилини); до місця ін'єкції або укусу лід або грілка з холодною водою на 15 хв; обколювання в 5-6 точках і інфільтрація місця ін'єкції або укусу 03-05 мл 01% розчином адреналіну з 45 мл ізотонічного розчину хлориду натрію.

Антиалергійна терапія (антигістамінні препарати або глюкортікостероіди). Введення антигістамінних препаратів показане при алергічному риніті, алергічному кон'юнктивіті, крапівініце. Терапію глюкокортикоїдами (ГКС) проводять при анафілактичному шоці і при набряку Квінке (в останньому випадку препарат вибору): внутрішньовенно вводять. преднізолон (Дорослим 60-150 мг, дітям з розрахунку 2 мг на 1 кгмаси тіла). При генералізованої кропив'янці або при поєднанні кропив'янки з набряком Квінке високоефективний бетаметазон 12 мл внутрішньом'язово. При набряку Квінке для попередження впливу на тканини гістаміну необхідно комбінувати антигістамінні препарати нового покоління (лоратадин) з глюкокортикоїдами.

Симптоматична терапія. При розвитку бронхоспазму показано інгаляційневведення b 2. агоністів та інших бронхолітичних та протизапальних препаратів через небулайзер. Корекцію артеріальної гіпотонії і заповнення об'єму циркулюючої крові проводять за допомогою введення сольових і колоїдних розчинів (ізотонічного розчину хлориду натрію 500-1000 мл, гідроксіетильованого крохмалю 500 мл, поліглюкіну 400 мл). Застосовувати вазопресорні аміни (допамін 400 мг на 500 мл 5% глюкози, норадреналін 02-2 мл на 500 мл 5% розчинуглюкози; доза титрується до досягнення рівня систолічного тиску 90 мм рт.ст.) можна тільки після поповнення обсягу циркулюючої крові. При брадикардії можливе введення атропіну в дозі 03-05 мг підшкірно (при необхідності введення повторюють кожні 10 хвилин). При наявності ціанозу, диспное, сухих хрипів показана також киснева терапія.

Протишокові заходи: Прианафілактичному шоці хворого слідукласти (голова нижче ніг), повернути голову в бік (щоб уникнути аспірації блювотних мас), висунути нижню щелепу, видалити зйомні зубні протези. Підшкірно вводять епінефрин в дозі 01-05 мл 01% розчину (препарат вибору), при необхідності ін'єкції повторюють кожні 20 хвилин протягом години під контролем рівня артеріального тиску. При нестабільній гемодинаміці з розвитком безпосередньої загрози для життя можливо внутрішньовенне введення епінефрину. При цьому 1 мл 01% розчину адреналіну розводиться в 100 млізотонічного розчину хлориду натрію і вводиться з початковою швидкістю 1 мкг /хв (1 мл в хв). При необхідності швидкість може бути збільшена до 2-10 мкг /хв. Внутрішньовенне введення епінефрину проводиться під контролем частоти серцевих скорочень, дихання, рівня артеріального тиску (систолічний артеріальний тиск необхідно підтримувати на рівні більше 100 мм рт.ст. у дорослих і> 50 мм рт.ст. у дітей).

3.Омфаліт

Проста форма омфаліту - це мокнучий пупок. Пупкова ранка починає мокнути, іноді бувають серозні або серозно-гнійні виділення. На дні ранки іноді можна спостерігати маленькі горбки. Шкіра біля ранки стає червоною і набряклою. Загальний стан дитини не страждає. При такій формі рекомендують регулярну обробку пупка 3% розчином перекису водню, а потім 2% розчином діамантового зеленого. Також бажано вітамінотерапія та ультрафіолетове опромінення пупка.

Більш важкі форми омфаліту виникають, коли цей процес переходить безпосередньо на область пупка. Шкіра стає сильно почервоною і набряклою. Пупкова область набухає над поверхнею живота. З пупкової ранки з'являються серозно-гнійні або гнійні виділення. Ранка може кровоточити, а на її дні може з'явитися виразка з білуватим нальотом. Вище і нижче пупка прощупуються ущільнення. У дитини підвищується температура тіла, дитина стає млявою, погано смокче, часто відригує і втрачає масу тіла. Ця форма омфаліту небезпечна ускладненнями. Діти обов'язково госпіталізуються.

Некротична форма омфаліту зустрічається дуже рідко і зазвичай тільки у дітей з низьким імунітетом. Такий омфаліт супроводжується гнійними ускладненнями. Діти лікуються в лікарні, у важких випадках можливе оперативне втручання.

4.

Білет 13.