Розвиток

Розвиток гломерулонефриту пов'язаний з гострими і хронічними захворюваннями різних органів, головним чином стрептококової природи. Найбільш часто це ангіни, скарлатина, гнійні ураження шкіри (стрептодермії), пневмонії. Причиною розвитку гломерулонефриту може послужити і ГРВІ, кір, вітряна віспа.

Лікування гломерулонефриту у дітей

В активній фазі гострого гломерулонефриту необхідний строгий постільний режим протягом 4-6 тижнів. Кількість хлориду натрію, включаючи утримання його в харчових продуктах не повинен перевищувати 1 грама на добу. Вміст натрію в дієті поступово збільшуються до фізіологічної норми до кінця першого місяця від початку хвороби (загостренні) в тому випадку, якщо клініко-лабораторні дані вказують на ремісію.

У залежності від причин захворювання та особливостей клінічного перебігу можуть використовуватися антибіотики. Доцільно застосування препаратів, спрямованих проти стрептококової інфекції - пеніциліну, напівсинтетичних пеніцилінів. Обов'язковою є санація хронічних вогнищ інфекції (карієс зубів, хронічний тонзиліт).

При розвитку нефротичного синдрому призначають гормони кори надниркових залоз (кортикостероїди) - преднізолон. Лікування рекомендується продовжувати не менше 4 тижнів після настання повної ремісії.

Препарати з групи цитостатиків, які пригнічують активність імунопатологічних реакцій, використовують при відсутності ефекту від гормонів і при затяжному перебігу захворювання.

Ефективне застосування препаратів, що нормалізують процеси кровообігу в капілярах - антикоагулянти непрямої дії, гепарин та його аналоги, нестероїдні протизапальні засоби (індометацин).

Для нормалізації артеріального тиску використовують каптоприл, еналаприл та інші гіпотензивні засоби.

Симптоматичну терапію проводять у відповідності з наявністю тих чи інших скарг та клінічних особливостей. Призначають за свідченнями серцеві глікозиди, препарати теофіліну, аспаркам, сечогінні засоби, вітаміни.

Одним з найбільш ефективних методів лікування хронічної ниркової недостатності є гемодіаліз.