Пояснення. Молодь- це соціально-демографічна група, яка займає певне місце в соціальній структурі суспільства, характеризується процесом набуття соціального статусу в

Молодь - це соціально-демографічна група, яка займає певне місце в соціальній структурі суспільства, характеризується процесом набуття соціального статусу в різних соціальних підструктурах (професійно-трудовій, соціально-політичній, сімейно-побутовій).

Вікові межі молоді, пов'язані з ними соціальний статус та соціально-психологічні особливості молоді, мають соціально-історичну природу і залежать від суспільного устрою, культури та притаманних даному суспільству особливостей соціалізації його членів. Сьогодні в Україні вікові межі молоді коливаються від 14 до 28 років.

Соціалізація молоді відбувається в нестабільний період соціально-економічних змін в суспільстві, що, в свою чергу, породжує дві групи проблем. Соціальні молодіжні проблеми: визначення ролі та місця молоді в сучасному суспільстві; формування ціннісних орієнтацій молодих людей та їх моральних пріоритетів; становище на ринку праці; забезпечення молоді певного освітнього рівня; політичні орієнтації та електоральна поведінка молоді. Особистісні проблеми молодої людини: пошуки сенсу життя; професійне самовизначення; кохання; створення власної сім'ї; взаємостосунки з дорослими та однолітками; стан здоров'я.

Основними соціалізуючими чинниками молоді в Україні є: сім'я; групи ровесників; навчальні заклади різного типу; засоби масової інформації; трудова діяльність; громадські організації' різного спрямування (спортивного, політичного, релігійного, культурного тощо).

Одним з провідних чинників соціалізації молоді більшість науковців виокремлює групу однолітків. її соціалізуючими функціями перш за все є: задоволення потреби молодих людей у нерегламентованому спілкуванні; оволодіння навичками співжиття з іншими людьми; автономізація від дорослих; створення умов для самоствердження молодої людини; засвоєння певних статеворольових норм поведінки; залучення до окремих видів субкультури.

Поряд з групою однолітків, як провідний чинник соціалізації молоді, вчені також виокремлюють засоби масової інформації (ЗМІ). До них відносять кіно, радіо, телебачення, пресу, рекламу, комп'ютерну мережу. Вплив ЗМІ на поведінку молодих людей визначається такими обставинами: ЗМІ виконують рекреативну функцію, оскільки визначають зміст дозвілля як окремих груп людей, так і окремих особистостей; ЗМІ виступають як засіб релаксації для більшості молодих людей, тому що перегляд телепередач і відеопродукції, слухання аудіозаписів, робота в Інтернеті, а для деяких і читання періодичної преси, можуть бути певною компенсацією дефіциту міжособистісних контактів, засобом абстрагування від проблем з однолітками та дорослими; ЗМІ являють собою систему неформальної освіти, оскільки створюють своєрідний інформаційний світ, який впливає певним чином на людину, зокрема молоду, сприяє формуванню певного світогляду щодо способів і стилю життя, типів поведінки тощо. Подальший розвиток засобів зв'язку, підвищення ролі масової інформаційної індустрії, приводить до того, що молоді люди в усіх країнах світу є об'єктом для популяризації певних установок і цінностей, які можуть справляти руйнівний вплив на особистість.

Велике значення у формуванні способу життя юнацтва має молодіжна субкультура. її характерними ознаками є: специфічний набір ціннісних орієнтацій та норм поведінки; надання переваги певним джерелам інформації; своєрідні захоплення, смаки; специфічні способи проведення вільного часу; сленг; особливості одягу та зовнішності. Особливостями молодіжної субкультури сьогодні є: її розважально-рекреативна спрямованість (в організації дозвілля надається перевага слуханню музики, перегляду відеопродукції чи програм телебачення); надмірно-підкреслене слідування моді; передача інформації та вираження почуттів за допомогою сленгових слів і виразів; надання переваги "легкій" літературі (детективи, фантастика, амурні романи); орієнтація на зразки масової західної культури; домінування культу сили; нехтування цінностями національної культури.

Процес соціального становлення молоді сьогодні досліджується у різноманітних сферах її життєдіяльності: сім'ї, навчанні, праці, неформальних та формальних організаціях, під час дозвілля. Результати цих досліджень дозволяють стверджувати, що процес соціалізації молоді характеризується загостренням молодіжних проблем, про що свідчать: втрата ідеалів, життєвого оптимізму; посилення стану тривожності серед молоді, що пов'язано з падінням рівня та якості життя в суспільстві; нерівні можливості в одержанні освіти; збільшення числа молоді серед безробітних; значна економічна залежність від батьків; кризові явища у шлюбно-сімейних стосунках (високий рівень розлучень, сімейних конфліктів, обмежені можливості для поліпшення житлових умов); низький рівень загальної культури молодих людей; незадовільний стан здоров'я; зростання рівня соціальних відхилень (злочинності, пиятцтва, наркоманії, проституції).