ЕКГ-ДІАГНОСТИКА ГКС з підйомом сегменту ST

· Елевація сегменту ST на 0,2 мВ у відведеннях V₁-V₃ або на 0,1 мВ в інших відведеннях.

· Наявність будь-якого зубця Q у відведеннях V₁-V₃ або зубця Q у відведеннях I, avL, avF, V₄-V₆.

· Гостро виникла блокада лівої ніжки пучка Гиса.

·

ГКС без підйому сегменту ST|

ЕКГ-ознаки цього варіанту ГКС – депресія сегменту ST і зміни зубця Т. Вірогідність цього синдрому найбільш велика при поєднанні клінічної картини із депресією сегменту ST, що перевищує 1 мм в двох суміжних відведеннях з переважаючим зубцем R. Нормальна ЕКГ у хворих з симптомами, характерними для ГКС, не виключає його наявності. При цьому необхідно виключити інші можливі причини скарг пацієнта.

Залежно від особливостей симптоматики ІМ можуть бути виділені наступні клінічні варіанти: больовий (status anginosus); астматичний (status astmaticus); абдомінальний (status abdominalis); аритмічний; цереброваскулярний; безсимптомний.

Больовий варіант початку інфаркту міокарду є типовим.

Астматичний варіант. ІМ починається з приступу серцевої астми, або набряку легенів. У таких випадках раптово з'являється задишка з кашлем і подальшим рясним | відхожденням біло-рожевої пінистої мокроти. Дихання прискорене, таке, що клекоче. Пацієнт приймає напівсидяче положення, з'являється акроціаноз. Над легенями вислуховується значна кількість дрібнопухирчатих хрипів. Тони серця дуже глухі, часто не прослуховуються із-за великої кількості хрипів в легенях, з'являється ритм галопу.

Астматичний варіантспостерігається у 10 - 20% хворих інфарктом міокарду, частіше він зустрічається в літньому віці, при повторному інфаркті міокарду. При цьому кардіалгії можуть бути відсутніми і приступ гострої лівошлуночкової недостатності є єдиним клінічним симптомом ІМ.

Абдомінальний (гастралгічний|) варіант.

Для цього варіанту розвитку інфаркту міокарду характерне поєднання болю у верхніх відділах живота із диспепсичними розладами (нудотою, неодноразовою блювотою, що майже не приносить полегшення, гикавкою, відрижкою повітрям), парезом шлунково-кишкового тракту із різким здуттям живота, спочатку можлива повторна дефекація. Біль може віддавати в лопатки, міжлопаткову зону, передні відділи грудної клітки. Рідше інфаркт міокарду виявляється блювотою без супутнього болю в епігастрії. Черевна стінка у верхніх відділах живота зазвичай напружена і нерідко болюча при пальпації. При гострій атонії шлунку він вибухає в осібіз слабкою черевною стінкою) до такої міри, що стають видні і чітко визначаються при поверхневій пальпації розміри органу. Визначається високе стояння діафрагми, перистальтика відсутня. Можливе виникнення ерозій і гострих виразок в застійній слизовій оболонці шлунку і кишечника з кровотечами із них. Абдомінальний варіант найчастіше виникає у хворих із заднє -діафрагмальним інфарктом міокарду і, має місце в 0,8 – 2 % хворих інфарктом міокарду. Клінічна картина вражаюче нагадує гострий гастрит в внаслідок харчової інтоксикації, особливо при анамнезі, що вводить в оману.