Етіологія і патогенез ГКС

Найбільш важливим механізмом розвитку гострої коронарної недостатності, включаючи НС, є розрив бляшки в коронарній артерії із подальшим утворенням тромбу і посиленням тенденції до коронароспазму. Ризик розриву більшою мірою обумовлений не розміром бляшки, а її складом. Частіше розриваються бляшки з рихлим ядром, які містять велику кількість ліпідів, і мають тонким поверхневий шар.

Тромб може повністю закривати просвіт судини, приводячи до розвитку гострого Q-позитивного інфаркту міокарду, в інших випадках настає транзиторна оклюзія - виникає Q-негативний ІМ.

Якщо тромб, виступаючи в просвіт артерії, не визиває її повної оклюзії, кровотік знижується, що супроводитиметься супроводжуватиметься клінікою НС.

Тромби, як пристіночні, так і оклюзивні - динамічні, тому кровотік у відповідній судині може повторно поновлюватися і припинятися протягом короткого часу.

Діагноз ГКС на догоспітальному етапі базується на клінічних проявах (ангінозний статус) і ЕКГ-діагностиці.

При клінічній картині ГКС від наявності або відсутності підйомів сегменту ST залежить вибір основного методу лікування. Тому з практичної точки зору стало доцільним при першому контакті лікаря з хворим з ознаками ОКС виділяти наступні його форми: ГКС з підйомами сегменту ST і ГКС без підйомів сегменту ST.

Діагностика проводиться на підставі наявності ангінного болю в грудній клітці протягом 20 хвилин і більш, яка не купірується нітрогліцерином і іррадиірує в шию, нижню щелепу, ліву руку. В осіб літнього віку в клінічній картині може переважати не больовий синдром, а слабкість, задишка, втрата свідомості, артеріальна гіпотензія, порушення ритму серця, явища гострій серцевій недостатності.

Біль або інші неприємні відчуття (дискомфорт) в грудній клітці супроводиться стійкими підйомами сегменту ST або “новою” (що вперше виникла або імовірно вперше виникла) блокадою лівої ніжки пучка Гиса на ЕКГ.

Стійкі підйоми сегменту ST свідчать про гостру повну оклюзію коронарної артерії, можливо, в проксимальному відділі. Оскільки ризику пошкодження піддається велика площа міокарду лівого шлуночку, прогноз у цих пацієнтів найбільш неблагоприємний.

Метою лікування в даній ситуації є швидке відновлення прохідності судини. Для цього використовуються тромболітичні агенти (за відсутності протипоказань) або пряме черезшкірне коронарне втручання (за наявності технічних можливостей).