Завдання №2. Вивчення перетравлювальної здатності фагоцитів

1. Провести фарбування мазків (лаб. роб. №5): зафіксувати клітини метанолом 1 – 2 хв, нанести 0,1-ий % спиртовий розчин нейтрального червоного індикатора на 20 – 30 хв, змити фарбу дист. водою, підсушити мазок на повітрі.

2. Облік отриманих результатів провести під світловим мікроскопом з використанням імерсійного об’єктиву ×90 і визначити 2 показники: вміст НСТ-позитивних нейтрофілів (з розрахунку на 100 клітин) та розрахувати середній цитохімічний коефіцієнт за формулою 5.2. В полі зору мікроскопа підрахувати 100 –200 клітин нейтрофільних лейкоцитів і визначити відсоток нейтрофілів, які містять в цитоплазмі темпі зерна диформазану та кількість утворених гранул за цитохімічним коефіцієнтом (для спонтанного НСТ-тесту та для стимульованого НСТ-тесту).

3. Оцiнку цитохiмiчної реакції провести загальноприйнятим напiвкiлькiсним методом з визначенням ступеня (0 – 4) забарвлення площі клітин i підрахуванням середнього цитохiмiчного коефiцiєнту (ЦХК).

Реакцію оцінюють за чотирма ступенями в залежності від кількості гранул, що утворились в нейтрофілах: I ступінь – одиничні гранули, II ступінь – гранули займають 1/3 цитоплазми клітини, III ступінь – гранули займають 2/3 цитоплазми клітини, IV ступінь – гранули займають всю цитоплазму клітини. Розрахунок проводять за формулою 5.2:

, у.о. де:

an₊ – кількість клітин, в яких гранули диформазану займають до 25%

цитоплазми;

bn₊₊ – кількість клітин,в яких гранули диформазану займають 25 – 50 %

цитоплазми;

cn₊₊₊ – кількість клітин, в яких 55 – 75% цитоплазми покрито гранулами

диформазану;

dn₊₊₊₊ – кількість клітин, в яких гранули покривають більше 75 % цитоплазми та ядро.

Приклад розрахунку. Відсоток нейтрофілів, що мають у цитоплазмі гранули, дорівнював 10. З них 5 клітин – I ступеня, 7 клітини – II ступеня, 4 клітини – III ступеня формування гранул. Цитохімічний коефіцієнт становить:

ЦХК дорівнює 0,31 у.о. Можна зробити висновок про добре виражену активізацію фагогоцитарної системи, що характерно для нормальної реакції. При ряді патологічних процесів відновлення нітросинього тетразолію в клітинах знижено і, що особливо важливо, немає активізації цих процесів під впливом стимулювальних агентів.

4. Оформити протокол заняття, зробити висновки.

Контрольні запитання:

1. Дайте визначення поняття «комплемент».

2. Чим відрізняється альтернативний шлях активації системи комплементу від класичного?

3. В якихреакціях реалізується біологічна активність комплементу?

4. Яку участь приймає комплемент у фагоцитарних реакціях організму?

5. Яку роль відіграють фагоцити в імунній відповіді?

6. Від чого залежить сила, напрям і ефективність імунної відповіді?

7. Що таке подвійне розпізнавання антигенного матеріалу і для чого воно існує?

8. За допомогою якого методу вивчають активність окисно-відновних процесів у нейтрофілах?

А. Реакція бласттрансформації.

Б. Метод розеткоутворення з еритроцитами миші.

В. НСТ-тест.

Г. Метод розеткоутворення з еритроцитами барана.

Відповідь: В.

Література:

1. Вершигора А.Ю., Пастер Є.У., Колибо Д.В., Позур В.К., Віхоть М.Є, Михальський Л.О., Швець Ю.В., Холодна Л.С., Моложава О.С. Імунологія. – К.: Вища шк., 2005. – 599 с.

2. Ярилин А.А. Основы иммунологии. – М.: Медицина, 1999. – 608 с.

3. Маянский А.Н. Лекции по иммунологии. – Нижний Новгород: изд-во Нижегородской государственной медицинской академии, 2003. – 272 с.

4. Беркало Л.В., Бобович О.В., Боброва Н.О. та ін. Методи клінічних та експериментальних досліджень в медицині. – Полтава: Полімет, 2003. – С.64 – 66.

5. Гаркава К.Г. Методи імунологічних досліджень: Конспект лекцій для студ. напряму підготовки 0929 «Біотехнологія» денної та заочної форми навчання. – К.: НУХТ, 2009. – 53 с. (Шифр 7363).