Патологія водної оболонки

Багатоводдя. Багатоводдям вважають кількість навколоп-лодових вод більшу за 1-1,5 л. Часто багатоводдя з'являється у вагітних, що перенесли гострі інфекційні захворювання чи мають джерела хронічної інфекції в організмі - пієлонефрит, респіраторні захворювання, специфічні інфекції (сифіліс, хла-міодіоз, мікоплазмоз). При цій патології у багатьох випадках діагностують вади розвитку плоду.

Розрізняють гостре та хронічне багатоводдя. При гостро­му багатоводді за короткий проміжок часу виникає значне збільшення кількості навколоплодових вод, різко збільшуєть­ся об'єм матки, тому вагітна скаржиться на неприємні відчут­тя у животі та попереку, задишку, серцебиття, зумовлені висо­ким стоянням діафрагми. При хронічному багатоводді нако­пичення рідини відбувається поступово, вагітна встигає адап­туватися, тому симптоматика не так різко виражена.

Діагностика грунтується на оцінці суб'єктивних відчуттів, висоти стояння дна матки та обводу живота в динаміці, даних сонографічного дослідження. При зовнішньому акушерському обстеженні виявляють, що матка більша, ніж повинна бути при даному терміні вагітності, напружена, при пальпації визнача­ється флюктуація. Положення плоду нестійке, серцебиття прос­лухати важко. При вагінальному дослідженні - шийка матки вкорочена, внутрішнє вічко пропускає палець або більше (внас­лідок механічного розтягнення), визначається напружений плодовий міхур.

Діагноз потребує уточнення шляхом ультразвукового дос­лідження, при якому визначають масу плоду, кількість навко­лоплодових вод, виявляють вади розвитку плоду.

При багатоводді часто трапляється передчасне перериван­ня вагітності, зумовлене розривом плодових оболонок внаслі­док їх дегенеративних змін на грунті високого внутрішньомат-кового тиску. Вилиття навколоплодових вод при нестійкому положенні плоду може супроводжуватись випадінням пупови­ни, дрібних частин плоду, що дуже ускладнює прогноз пологів.

Ведення вагітності і пологів. Вагітні з багатоводдям повинні бути госпіталізовані у відділення патології вагітних для уточ­нення причин захворювання та проведення відповідного ліку­вання.

Якщо в процесі обстеження були виявлені вади розвитку плоду, несумісні з життям, жінку готують до переривання ва­гітності через природні родові шляхи. При виявлення інфекції проводять антибактеріальну терапію, враховуючи чутливість збудника до обраного антибіотика. З огляду на можливий те-ратогенний ефект багатьох антибіотиків для лікування вагіт­них використувують переважно препарати групи напівсинте­тичних пеніцілінів та цефалоспорини.

У деяких випадках для зменшення кількості навколопло­дових вод вдаються до амніоцентезу з евакуацією зайвої ріди­ни.

Пологи при багатоводді проходять із значними відхилення­ми від нормального перебігу. Надмірна кількість вод призво­дить до перерозтягнення матки і зниження скоротливої здат­ності міометрію, тому у першому та другому періоді пологів буває слабкість пологової діяльності, а у третьому - кровотеча. У першому періоді пологів показана амніотомія. Якщо впро­довж 2 годин після неї не розвинеться родова діяльність, слід розпочати введення утеротонічної суміші. З метою профілак­тики кровотечі в третьому періоді пологів в кінці другого пері­оду необхідно у вену ввести метилергометрин або окситоцин.

Маловоддя. Якщо кількість навколоплодових вод не пере­вищує 500 мл, такий стан вважають маловоддям. Захворюван­ня трапляється рідко, проте серйозно впливає на стан плоду. Часто маловоддя поєднується з гіпотрофією плоду. Враховую­чи участь плоду в утворенні навколоплодових вод, не позбав­лена сенсу гіпотеза про те, що функція нирок гіпотрофічного плоду недостатня, тому знижений діурез, а відтак і кількість амніотичної рідини.

Зменшений об'єм вод не дозволяє їм повною мірою вико­нувати свої функції, тому ріст та розвиток плоду затруднюєть-ся, обмежені його рухи, це призводить до викривлення хребта і кінцівок плоду, появи зрощень між амніоном та шкірою пло­ду, амніотичних тяжів. Під час пологів плодовий міхур не фор­мується, оболонки, натягнуті на голівці плоду, не виконують функції гідравлічного клину і перешкоджають просуванню пе-редлеглої частини. Акушерська допомога починається з амні-отомії. При недостатній силі перейм призначають стимулюю­чу терапію.