Зовнішнє акушерське дослідження за допомогою прийомів Леопольда-Левицького

При зовнішньому обстеженні вагітних і роділь для визна­чення розташування плоду в матці застосовується пальпація, яку проводять послідовно, використовуючи 4 прийоми, запро­поновані Леопольдом і Левицьким.

Вагітна лежить на твердій кушетці на спині. Лікар чи аку­шерка стає (або сідає) праворуч від вагітної обличчям до її обличчя.

Рис. 25. Зовнішнє акушерське дослідження прийомами Леопольда-Левицького.

Перший прийом.Долоні обох рук кладуть горизонтально, в ділянці дна матки, щільно охоплюючи її (пальці при цьому збли­жені). Обережно натискують на дно. Визначають при цьому рівень стояння дна матки і частину плоду, розташовану в дні.

Другий прийом. Обидві руки розміщують на бокових повер­хнях матки на рівні пупка. Почергово правою і лівою рукою проводять пальпацію частин плоду. Обережно натискаючи долонями і пальцями рук на бічні поверхні матки, визначають з одного боку щільну, гладеньку, широку частину - спинку пло­ду, з протилежного - дрібні частини (ручки, ніжки).

Цим прийомом визначають положення, позицію, вид, а та­кож тонус матки, кількість вод і рухи плода.

Третій прийом. Правою рукою охоплюють передлеглу час­тину плоду (великий палець з одного боку і чотири - з проти­лежного боку нижнього сегмента матки). Визначають харак­тер передлеглої частини і її відношення до входу в малий таз. Голівка при цьому пальпується у вигляді щільного кулеподібно­го утвору з чіткими контурами. Намагаються змістити голівку праворуч і ліворуч. Якщо голівка ще не вставилася в малий таз, вона легко переміщується, "балотує". При тазовому пе-редлежанні визначається об'ємна частина м'якуватої консис­тенції, не здатна до балотування. При поперечному і косому положенні плоду передлегла частина не пальпується.

Четвертий прийом. Застосовується для визначення відно­шення передлеглої частини до площин малого тазу. Для про­ведення четвертого прийому за Леопольдом-Левицьким лікар чи акушерка стає праворуч від вагітної обличчям до її ніг. До­лоні обох рук кладе на бокові поверхні нижнього сегменту мат­ки і обережно кінчиками пальців намагається проникнути між передлеглою частиною і боковими відділами входу в малий таз. Якщо при цьому пальці рук підводяться під голівку, то вона знаходиться над входом у малий таз. Якщо це не вдається -голівка фіксована у вході в малий таз малим або великим сег­ментом.

Вислуховування серцебиття плода (аускультація)

Вислуховування серцевих тонів з допомогою ультразвуко­вого апарату стає можливим після 8 тижня вагітності. Акушер­ським стетоскопом серцева діяльність плоду визначається з початком другої половини вагітності (інколи з 18-19 тижня).

Вагітна займає положення, лежачи на кушетці на спині з витягнутими ногами та оголеним животом. Стетоскоп ставить­ся у місце найбільш чіткого вислуховування серцебиття плоду перпендикулярно до передньої черевної стінки. Один кінець лійки стетоскопа щільно притиснутий до живота вагітної, до другого кінця стетоскопа обстежувач прикладає вушну рако­вину (в момент вислухо­вування стетоскоп рука­ми не тримати).

Серцебиття найви­разніше прослуховується з боку спинки плоду, а при лицевому передле-жанні - з боку грудної клітки (ліворуч - при першій позиції, праворуч

- при другій позиції, при головному передлежанні

- нижче пупка, при тазо­вому — вище пупка).

Частота серцевих скорочень плоду - 120-140 уд/хв. Тони серця подвійні, ритмічні, не співпадають з пуль­сом вагітної.