Діагностика вагітності ранніх термінів

У ранні терміни діагноз вагітності встановлюють на основі оцінки комплексу сумнівних та ймовірних ознак.

Сумнівні (гадані) ознаки з'являються у вагітних у зв'язку із загальними змінами в організмі і проявляються суб'єктивни­ми відчуттями.

До них належать:

1) зміни смаку (відраза до певних видів страв - жирних, м'яс­них тощо, підвищена схильність до споживання кислої та со­лоної їжі);

2) диспептичні розлади (нудота, частіше зранку, блюван­ня);

3) зміни нюху (відраза до запаху парфумів, тютюнового диму тощо);

4) емоційна лабільність (зміни настрою, дратівливість, збуд­ження, депресія);

5) пігментація шкіри обличчя, білої лінії живота, сосків, нав­колососкових ділянок.

Такі симптоми бувають не лише у вагітних, але й при іншій патології, тому за ними можна тільки припустити про наявність вагітності.

Ймовірні (вірогідні) ознаки - це об'єктивні зміни з боку ста­тевих органів і молочних залоз. До них належать:

1) припинення менструації;

2) збільшення молочних залоз і виділення молозива із сосків;

3) ціаноз слизової оболонки піхви і шийки матки;

4) збільшення матки, розм'якшення в ділянці перешийка, ущільнення матки під впливом механічного подразнення, аси­метрія (що зумовлено імплантацією плідного яйця).

Серед додаткових методів діагностики вагітності ранніх термінів розрізняють біологічні, імунологічні, ехографічні та інші.

Суть біологічних та імунологічних методів полягає у визна­ченні в біологічному матеріалі (плазмі крові та сечі) речовин, специфічних для вагітності - зокрема гормону білкової приро­ди, що синтезується хоріоном - хоріонічного гонадотропіну (ХГ). Специфічна для вагітності бета - субодиниця ХГ з'яв­ляється в крові в день імплантації бластоцисти, приблизно на 8-й день після овуляції. Кількість гормону досягає максимуму в крові на 60-70 день вагітності.

Біологічні методи:

1. Діагностика вагітності на нестатевозрілих мишах за Ашгеймом-Цондеком. Базується на здатності ХГ викликати дозрівання фолікулів в яєчниках нестатевозрілих мишей.

2. Діагностика вагітності на жабах-самцях за Галлі-Майніні, оскільки ХГ має здатність стимулювати сперматогенез.

3. Імунологічні методи: грунтуються на реєстрації імуно­логічних реакцій in vitro (фіксації комплемента, преципітації, гальмуванні гемаглютинації) при взаємодії антигену (ХГ) з антитілом (середовища із специфічними антитілами). Основ­ними є:

1) тест із затримкою аглютинації;

2) радіоімунний аналіз;

3) ферментозв'язаний імуносорбентний аналіз.

Ультразвукове дослідження (УЗД)

Вагітність можна визначити на 5-6 -й тиждень від 1-го дня останньої менструації або з 4-го тижня при трансабдомінальній і з 3-го при трансвагінальній ехоскопії.

Діагностична здатність УЗД в ранні терміни:

1) встановлення факту вагітності;

2) локалізація - маткова, позаматкова;

3) гестаційний вік плоду;

4) реєстрація серцевої діяльності плоду - з 4-го тижня;

5) рухова активність - з 8-го тижня;

6) розміри, об'єм плоду;

7) вагітність, що не розвивається;

8) двійня;

9) загроза переривання вагітності;

10) міхуровий занесок.

Інші методи діагностики ранніх термінів вагітності поля­гають у визначенні тих змін в ор­ганізмі жінки, які виникають під впливом прогестерону.

Дослідження базальної темпе­ратури. Базується на впливі про­гестерону на центр терморегуляції гіпоталамусу (гіпертермічний ефект).

Температура в прямій кишці вимірюється зранку натще в ліжку одним і тим же термометром про­тягом 5 хв. Якщо базальна темпе­ратура стійко тримається в межах 37,2 -37,9"С 18 днів і більше чи 7 днів після затримки менструації, а мен­струальний цикл до цього був ре­гулярним, можна думати про на­стання вагітності. При неусклад-неній вагітності базальна темпера­тура у перші 4-й місяці продовжує залишатися підвищеною. Зни­ження температури часто вказує на загрозу переривання вагітності.