Схема 3

Типи волосся у свійських тварин

Довге волосся, порівняно товсте і грубе, зустрічається в певних місцях тіла (волосся чубка, гриви, щітки в коня та волосся хвоста у великої рогатої худоби).

Чутливе (синуозне) волосся товсте, порівняно довге, характеризується наявністю заповнених кров’ю синусів у волосяній сумці. Воно дуже багате нервовими закінченнями, завдяки чому його називають «чутливе волосся». Лежить не лише у власне шкірі, а й в підшкірній основі, розвинуте на губах, щоках, підборідді та навколо очей, росте постійно, не випадає.

По досягненні певного ступеню зрілості волосся старіє і випадає, а на його місці виростає нове. Цей процес зміни волосся називається линяння. Линяння може відбуватися в певні сезони – весною й взимку (в диких тварин) і визначається як періодичне (сезонне). Линяння, що відбувається в невизначений час, по мірі старіння волосяної цибулини, визначається як перманентне (постійне) ( довге волосся в коня, щетинисте – в свині, шерстне – у вівці, волосся голови – в людини). Линяння на певних частинах тіла починається в різний час і відбувається з різною швидкістю. В першу чергу линяють ділянки спини, шиї, лопаток, крижів та нижньої частини кінцівок, потім – ділянка пахвин і останніми – ділянки живота і голови. Ювенільне линяння характеризується поступовою зміною волосся ембріонального типу на постійне, від сезону не залежить. Найбільш інтенсивно відбувається в молочний період, продовжується до періоду статевої зрілості.

Далі, слідуючи за схемою 4, розгляньте залозисті похідні шкіри.