Теоретико-методичні основи ознайомлення учнів з першою простою текстовою задачею

Якщо вчитель відповідним чином провів підготовчу роботу до введення першої текстової задачі, то ознайомлення з нею буде проходити набагато легше. Теоретико-методичні основи цієї роботи вимагають від вчителя на уроці з теми «Задача» виконання наступних завдань: 1) ознайомлення учнів з поняттям «задача»; 2) формування уявлень про складові компоненти задачі: умова, запитання, розв’язання, відповідь; 3) доведення до свідомості дітей того факту, що без запитання немає задачі; 4) введення у свідомість школярів і закріплення там вторинних сигналів (математичні терміни та інші невідомі для них слова) до певних понять, які пов’язані із задачею: відповідь, розв’язання; 5) вироблення уміння бачити в задачі дані числа і шукане число; 6) навчити свідомо та обґрунтовано підбирати відповідні арифметичні дії для розв’язання задачі; 7) показати дітям відмінність прикладу від задачі, яка полягає в тому, що у прикладі вказано, яку арифметичну дію необхідно виконати, а в задачі потрібно обґрунтувати вибір саме цієї арифметичної дії. Отже, починаючи з цього уроку, вчитель приступає до систематичного формування у дітей поняття «задача» та уміння її розв'язувати, до ознайомлення учнів з способами розв'язування текстових задач.

Аналіз стабільних і альтернативних підручників з математики та методичних посібників для вчителів дає підстави для висновку про необхідність використання з метою ознайомлення з простою текстовою задачею обирають задачу на розкриття конкретного змісту дії додавання, тобто задачі на знаходження суми. Для ознайомлення дітей із текстовою задачею потрібно вибрати таку, яку легко практично проілюструвати. Причому наочність повинна бути використана так, щоб діти бачили доданки, але не могли підрахувати за допомогою лічби кінцевий результат.

Ознайомлення учнів з першою текстовою задачею можна провести приблизно так на прикладі такої задачі “Миколка зірвав 3 червоних і 2 жовтих яблука. Скільки всього яблук зірвав Миколка?”. На столі у вчителя лежать яблука і стоїть кошик, в який будуть складатися яблука (їх слід складати в кошик для того, щоб діти не могли визначити кількість елементів об’єднання множин лічбою!). Вчитель говорить учням: зараз я вам розповім задачу, слухайте уважно, щоб змогли повторити її. Після того, як кілька учнів повторить задачу, повідомляємо дітям: ви повторили задачу. Корисно після повторення дитиною запропонувати учням відповісти на запитання: що сказала Наталка? - задачу. Потім запитуємо: які фрукти є на столі? – червоні і жовті яблука. Скільки червоних яблук зірвав Миколка? – 3. Покладемо ці яблука в кошик. Скільки жовтих яблук зірвав Миколка? – 2. Покладемо їх в кошик. Що ж нам відомо в задачі? – що Миколка зірвав 3 червоних і 2 жовтих яблука. Те, що відомо в задачі називають умовою задачі. Повторіть умову задачу! Пропонуємо кільком учням спочатку повторити умову задачі, а потім в різнобій пропонуємо кільком учням повторити задачу чи умову задачі. Вчителеві необхідно слідкувати, щоб відповіді були такими: Миколка зірвав 3 червоних і 2 жовтих яблука. Скільки всього яблук зірвав Миколка – це задача; Миколка зірвав 3 червоних і 2 жовтих яблука – це умова задачі. Після того, як діти засвоять ці терміни, запитуємо їх: а що необхідно визначити в задачі? - скільки всього яблук зірвав Миколка. Те, що необхідно визначити в задачі називають запитанням задачі. Пропонуємо кільком учням повторити запитання задачі, а потім в різнобій пропонуємо школярам повторити задачу, умову задачі чи запитання задачі. При виконанні цих завдань особливу увагу слід звертати на правильність виконання дітьми вказаних завдань.

Після цього повідомляємо учням, щоб дати відповідь на запитання задачі це означає розв’язати задачу. Чи дали ми відповідь на запитання задачі? – ні, бо не визначили скільки всього яблук зірвав Миколка. Чи можемо ми визначити скільки яблук зірвав Миколка? Якщо вчитель отримає від деяких учнів правильну відповідь, то все одно слід провести з рештою школярів аналіз цієї задачі: скільки червоних яблук ми поклали у кошик? – 3. Скільки жовтих яблук ми поклали у кошик? – 2. Більше чи менше стало яблук у кошику, після того, як ми поклали туди і червоні, і жовті яблука? – більше. Скільки ж там стало яблук? – 3 та ще 2. Якою ж дією можна знайти скільки всього яблук стало у кошику? – додаванням. Як це записати прикладом? - 3+2=5 (ябл.). Те, що ми записали на дошці називають розв’язанням задачі. Прочитайте розв’язання задачі! Чи дали ми відповідь на запитання задачі? – так, бо визначили, що Миколка всього зірвав 5 яблук. Оскільки ми дали відповідь на запитання задачі, то ми розв’язали задачу. Кількість яблук, яку зірвав Миколка, називають відповіддю до задачі і записують це так: “Відповідь: 5 яблук”. Після цього аналогічно розглядається ще кілька задач, причому ці задачі читає вчитель, бо діти, ще не володіють навичками читання. Читаючи задачу, вчитель повинен робити це методично правильно.

Оскільки формування уявлень дітей про текстову задачу та її елементи проходить відповідно до індивідуальних особливостей по-різному, то з метою особистісної орієнтації навчального процесу слід використовувати такі вправи: 1) послухайте тексти і доведіть, чому лише два з них можна вважати задачею: а) “Вчителька попросила Марійку полити 2 кімнатні рослини, а Віру – 4. Дівчатка виконали завдання. “Молодці, дівчатка! Дякую”, - сказала їм вчителька”; б) “Вчителька попросила Марійку полити 2 кімнатні рослини, а Віру – 4. Скільки всього кімнатних рослин полили дівчатка?”; в) “Вчителька попросила Марійку полити 2 кімнатні рослини, а Віру – стільки ж. Скільки всього кімнатних рослин полили дівчатка?”; 2) представлення тексту задачі з підкресленим опорним словом (наприклад: “У Миколки було 5 яблук. 2 яблука він з’їв. Скільки яблук залишилося у Миколки?”); 3) складання задач і порівняння їхнього розв’язання (приклад таких задач представлено у таблиці № 8):

Таблиця № 8.

Задача № 1.	Задача № 2.
Беріз - 8   Кленів -? на 1 менше, ніж	Беріз - 8 ? д. Кленів - 1

З допомогою наведених у таблиці № 9 пам’яток поетапно формуються уміння учнів вичленовувати числові дані, запитання, добирати арифметичні дії та обґрунтовувати їх, записувати розв’язання та відповідь, переказувати їх. Першу пам’ятку доцільно використовувати при роботі над простими задачами. Другу пам’ятку можна використовувати як при розв’язуванні простих, так і при навчанні учнів розв'язуванню складених задач. При розв’язуванні простих задач пам’ятка використовується, починаючи з пункту 1, а коли учні навчаться розрізняти умову і запитання, то роботу слід розпочинати з пункту 4.

Таблиця № 9.