Опорно-рухова система

Усі хребці за винятком першого і другого шийних мають загальний план будови. Вони складаються з тіла та дуг и. Тіло кожного хребця має два міжхребетні отвори, крізь які виходять спинномозкові нерви. Дуга утворює хребетний отвір (у сукупності вони формують хребетний канал, у якому знаходиться спинний мозок) і відростки: остистий (1), поперечні (2), верхні (2) та нижні (2). До відростків хребців прикріплюються м’язи спини.
Перший шийний хребець — атлант — не має тіла. У ньому розрізняють передні та задні дуги, якими він зчленовується з черепом. Другий шийний хребець — епістрофей — має довгий зубоподібний відросток, який утворює суглоб з атлантом. Навколо зубоподібного відростка обертається чере п. До тіла хребців грудного відділу прикріплюються ребра. Хребці поперекового відділу мають дуже масивні тіла. Куприк складається з 4—5 зрощених рудиментів хребців і часто зрощений з крижам и. Хребет має шийний, грудний, поперековий, крижовий вигин и.

Грудна клітка утворена грудниною, грудним відділом хребта та дванадцятьма парами ребер. Ребро має кісткову частину, якою з’єднується з хребцем, і хрящову частину. Перші сім пар ребер зчленовуються хрящовою частиною з груднино ю; восьма, дев’ята та десята пари ребер зчленовуються з хрящами вищерозташованих ребер; хрящові частини одинадцятої та дванадцятої пар ребер закінчуються в м’язах черевної стінки.
Череп складається з мозкового та лицьового відділів. Найбільшими кістками мозкового відділу є потилична, тім’яні, скроневі, лобова, а лицьового — верхньощелепна, нижньощелепна, носові, виличні. Кістки черепа сполучені між собою нерухомо за допомогою швів. Виняток складає нижня щелепа, яка утворює суглоб зі скроневою кісткою.
Пояс верхніх кінцівок (плечовий) складається з лопаток і ключиць. Ключиці з’єднуються з грудниною і лопатками, а останні утворюють суглоб з плечовою кісткою.
Пояс нижніх кінцівок (тазовий) представлений трьома парами зрощених тазових кісток — лонних (лобкових), клубових і сідничних. Зростаючись, ці кістки утворюють кульшову западину, куди входить головка стегнової кістки.
Верхня кінцівка складається з плечового відділу (плеча), представленого плечовою кісткою, передпліччям, утвореним ліктьовою та променевою кістками, кистю. Кисть сформована кістками зап’ястка (вісім кісток), п’ястковими кістками (п’ять) і кістками пальців (фаланги). Великий палець має дві фаланги, решта пальців — по три.
Нижня кінцівка складається із стегна, представленого стегновою кісткою, яка зчленовується з кістками тазу кулястим суглобом, гомілкою, утвореної великою і малою гомілковими кістками, стопою. У стопі розрізняють кістки передплесна (сім), плесна (п’ять) і фаланги пальців. Як і в кисті, великий палець має дві фаланги, інші — по три. У формуванні колінного суглоба бере участь ще одна кістка — надколінник (колінна чашечка).
Скелетні м’язи. Основна функція скелетних м’язів — рухова: під час скорочення кінці м’язів, прикріплені до кісток, зближуються, а кістки, сполучені суглобами, діють як важелі. М’язи беруть участь також у терморегуляції.
Структурною одиницею скелетних м’язів є м’язове волокн о. Волокна об’єднуються в пучки. Сукупність пучків утворює черевце м’яза. З обох кінців черевце переходить у сухожилк и, які прикріплюються до кісток, зростаючись з окістям. Сухожилок складається з паралельно розташованих колагенових волокон. Зовні м’язи вкриті сполучнотканинним чохлом — фасціє ю. Фасції відмежовують м’язи один від одного, зменшують їх тертя і перешкоджають перерозтягненню.
Скелетні м’язи класифікуються за рядом ознак. За розташуванням — поверхневі та глибокі (наприклад, поверхневі м’язи спини, глибокі м’язи шиї).
За формою — довгі (м’язи кінцівок), короткі (між хребцями), кругові (круговий м’яз рота, круговий м’яз ока).
За функцією — згиначі (біцепс), розгиначі (трицепс), сфінктери (сфінктер заднього проходу), відвідні (м’яз, що відводить мізинець), привідні (великий привідний м’яз стегна).
Якщо від кожного кінця черевця відхо­дить по одному сухожилку, м’яз називають простим, а якщо більше — складним (двоголовий, триголовий, чо­тири­головий).
М’язи, що виконують одні й ті ж самі функції, називають синергістам и, а м’язи, що беруть участь у протилежних діях,— антагоністами (наприклад згинач і розгинач).
/strong

Date: 2015-07-02; view: 304; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...