Конструкторська частина

2.1 Розрахунок накопичувальних пристроїв

Накопичувальні пристрої бувають магазинні, бункерно-магазинні і бункерні (Рис.1). В залежності від конфігурації оброблюваних деталей вибирається відповідний накопичувальний пристрій. Розміри накопичу- вального пристрою залежать від розмірів заготовок та їх кількості в накопичувачі. Так, наприклад, об’єм бункера визначається необхідним запасом заготовок для забезпечення безперервної роботи завантажувального пристрою на протязі розрахункового періоду часу

де - об’єм бункера;

- об’єм заготовки;

Т – період часу безперервної роботи

завантажувального пристрою без його

дозавантаження (задається викладачем);

- час обробки заготовки на верстаті;

g – коефіцієнт об’ємного заповнення бункера

заготовками (0,4...0,6).

Згідно визначеного об’єму вибираються розміри бункера. Подібно визначаються параметри магазинних накопичу вальних пристроїв.

Рис.1

Типи накопичувальних пристроїв:

а) магазинні;

б) бункерно-магазинні;

в) бункерні.

2.2 Кінематичні розрахунки засобу автоматизації

Для виконання вказаних розрахунків необхідно розробити кінематичну схему механізмів (орієнтуючих, транспортуючих, живильних і т.п.) засобу автоматизації. В основу вибору кінематичних та геометричних параметрів покладена умова забезпечення необхідної продуктивності роботи верстату. Для магазинних та бункерно-магазинних пристроїв час роботи механізмів строго узгоджується з циклом роботи верстата. В бункерних пристроях середня продуктивність орієнтуючих механізмів повинна бути на 10...35% більша за продуктивність роботи верстата. Середня продуктивність механізмів орієнтації визначається за формулами:

- для механізмів з поштучною видачею деталей

Q_ср = k z n_ро (шт\хв)

- для механізмів з видачею заготовок порціями

Q_ср = k z m n_ро (шт\хв)

де k – коефіцієнт характеризуючий вірогідність

захоплення заготовки

механізмом орієнтації (k = 0,4...0,8);

z – число захватних органів;

n_ро- частота обертання чи подвійних рухів робочого

органу

орієнтуючого механізму;

m – максимальна кількість одночасно захоплюємих заготовок.

Таким чином, знаючи продуктивність роботи верстата та вибраний механізм орієнтації, визначаємо частоту обертання його робочого органу. По розробленій кінематичній схемі прийнятого механізму та розрахованій частоті робочого органу і прийнятій частоті ведучої ланки (частота обертання електродвигуна, подвійні рухи пневмоциліндра і ін.), визначаємо кінематичні та геометричні параметри передавальних ланок механізму. Приклад кінематичної схеми кишенькового механізму орієнтації наведено на Рис.2. Відповідно до розробленої схеми складається рівняння кінематичного руху

nдв iчп = nро

де nдв – частота обертання електродвигуна;

iчп – передавальне відношення черв'ячної передачі.

Вибираючи доцільну частоту nдв, вирішують наведене рівняння визначаючи передавальне відношення черв´ячної передачі.

Подібним чином розглядаються кінематичні розрахунки відсікаючих, живильних і ін. механізмів, визначаючи чи вибираючи величину та швидкість руху їх ланок. По цих величинах розраховують час спрацювання розглянутих механізмів для виконання одного циклу завантаження і розвантаження верстата.

Рис.2

Кінематична схема кишенькового механізму орієнтації