Залози внутрішньої секреції та методи їх дослідження

ЕНДОКРИННА СИСТЕМА

Залози внутрішньої секреції не мають вивідних про­ток і виділяють свої секрети безпосередньо в кров. Ці за­лози називають ще ендокринними, тому що їх секрети є ін­кретами і виділяються, в середину кровоносного русла. Секрети цих залоз належать до біологічно активних речовин — гормонів. Назва походить від грецького horman, що означає збуджу­вати. Значення деяких ендокринних залоз було відоме з глибокої давнини. Про це свідчило застосування кастра­ції — видалення статевих залоз. У 1849 р. Бертольд, пере­садивши сім'яники кастрованій птиці, помітив швидкий розвиток вторинних статевих ознак, зокрема гребеня. Такаміне у 1901 р. з надниркових залоз виділив адреналін у чис­тому вигляді. Термін “гормон” був вперше застосований Байлісом і Старлінгом (1902—1903), які виділили з слизо­вої оболонки дванадцятипалої кишки секретин — гормон, що збуджує діяльність підшлункової залози.

До залоз внутрішньої секреції належать: гіпофіз, щитовидна, паращитовидні надниркові залози, інкреторні апа­рати підшлункової та статевих залоз (фолікули, жовте ті­ло яєчників, інтерстиціальна тканина сім'яників) і плаценти, а також епіфіз і тімус. Останнім часом до ендокринних залоз відносять гіпоталамус, який є важливою ділянкою головного мозку і, крім того, функціонує як залоза внутріш­ньої секреції, синтезуючи гормони та гормональні речови­ни. Крім гормонів, які виробляються в ендокринних зало­зах, є гормони, що синтезуються в деяких тканинах орга­нізму. Вони дістали назву тканинних гормонів.

Для вивчення значення ендокринних залоз застосову­ються такі методи.

1. Анатомо-гістологічний, за допомогою якого можна вивчити морфологічний аспект залози в цілому та будову секреторних клітин зокрема. Цей метод дозволяє шляхом порівняння довідатись про змі­ну будови ендокринної залози, вирізаної з трупа тварини, яка мала патологію цієї залози.

2. Метод екстирпації, тобто видалення залози з організму, та спостереження за змінами, що виникають після операції. Виключити функцію залози мо­жна введенням в організм спе­цифічних хімічних речовин, які руйнують секреторні клітини. Так, алоксан руйнує острівці Лангерганса підшлункової за­лози, внаслідок чого виникає алоксановий діабет.

3. Метод трансплантації за­лоз, тобто їх пересадки. Аутотрансплантація полягає в тому, що після видалення залоза знову повертається в той же організм, наприклад під шкіру. При цьому розлади, що мали місце після видалення залози, зникають. Гомотрансплантація полягає у пересадці залоз тваринам одного виду, гетеротрансплантація — різ­них видів. Гетеротрансплантація можлива, тому що біль­шість гормонів, як виявилось, видовонеспецифічні, тобто гормони коня діють в організмі корови, як її власні гормо­ни. Однак залоза при такій пересадці надовго не прижи­вається, відбувається відторгнення внаслідок імунобіологічної несумісності тканини.

4. Метод очищення екстрактів ендокринних залоз та введення їх в організм дослідних тварин з метою аналізу їх дії на різні органи та системи. Ці екстракти,) або чисті гор­мони, вводять здоровій тварині або тварині з відповідно ви­даленою залозою.

5. Метод дослідження вмісту крові, що відтікає від за­лоз, і порівняння його з складом крові, яка надходить до залози. Гормони виводяться з організму в основному через печінку та нирки, тому їх можна досліджувати у жовчі та сечі.

6. Метод кількісного дослідження гормонів у крові та спостереження за змінами при гіпер- чи гіпофункції залози.

7. Метод штучного та природного парабіозу, тобто су­місного життя двох організмів. Штучний парабіоз здійснюють зрощуванням двох мишей, кролів або пацюків. Під час операції черевні стінки двох тварин зшивають докупи. Згодом у них встановлюється загальний кровообіг, що за­безпечує перехід гормонів дорослої статевозрілої тварини до молодої, статевонезрілої. Як наслідок молода швидко стає статевозрілою. Якщо у однієї з цих тварин видалити якусь залозу, то відхилень від норми не спостерігається, бо відсутність залози компенсується гормонами іншої тварини. Прикладом природного парабіозу є сіамські близнята, а також самки, хворі на цукровий діабет, у яких під час вагітності хвороба зникає, оскільки інсулін, який виробляється у плода, задовольняє по­треби матері.

8. Метод клінічних спостережень за хворими на ендо­кринні залози. Цей метод суб'єктивний і має значення у комплексі з іншими методами дослідження.

9. Метод дослідження активності гормонів та стандар­тизації з метою визначення їх терапевтичної дії в міжна­родних одиницях.

10. Метод вироблення умовних рефлексів у тварин, по­збавлених тієї чи іншої залози, дозволяє вивчити вплив гормонів на вищу нервову діяльність.