Ознайомлення з дробами

У 4(3) класі актуалізують знання учнів про частини; їх утво­рення, позначення, знаходження частини числа та числа за його відомою частиною, вчать порівнювати частини.

Учні мають зрозуміти, що коли ціле поділити на рівні час­тини, то кожна частина буде менша від цього цілого; чим на більшу кількість частин поділено ціле, тим меншою буде кожна його частина.

Ми вже вміємо позначати цифрами одну частину числа. Яка частина першого круга заштрихована? (1/6). (Учитель записує це число на" дошці). Скільки таких шостих частин заштриховано у другому крузі? (2). Тобто заштриховано 2/6 частини. (Вчитель записує на дошці). Скільки таких шос­тих частин заштриховано у третьому крузі? І т.д.

Числа виду 1/2, 2/3, 3/4, 1/6, 2/3, 5/6 називаються дро­бовими числами. Число 5/6 — дріб, 5 — чисельник дробу, а 6 — знаменник дробу. Число під рискою дробу — знамен­ник дробу — показує, на скільки рівних частин поділено ці­ле. Число над рискою дробу — чисельник дробу — показує, скільки взято рівних частин цілого.

Для закріплення учні виконують такі вправи: 1) Запишіть дробом, яку частину прямокутника заштрихо­вано.

Здобуті знання про дроби та їх зображення використову­ють під час розв'язування задач на знаходження дробу від числа.

2. Бесіда в природі

Бесіда, особливості її використання на уроках природознав. Бесіда як метод навчання це цілеспрямований діалог вчителя і учнів, що підпорядковується спрямованій меті. Особливості бесіди: матеріал дається частково і тому увага учнів постійно переключається. Це дає змогу учителю одержувати зворотну інф-ю. Правильне поставлене запитання вимагає, щоб учні давали правильну розгорнуту відповідь. Значення бесіди: підводить учнів до вивченого матеріалу. Вчить учнів самостійно робити висновки на основі спостережень і власного досвіду. Дає змогу проводити систематичний повтор та закріплення пройденого матеріалу. Активізує навч.діяльність учнів. Допомагає здійснити диференційний підхід. Дає змогу поставити і розв’язати проблемне питання. Недоліки: правильне запитання потребує розгорнутої відповіді. Якщо ж її немає – не формуються предметні знання. Класифікації: за характером або за дидактичною метою (вступна – готує учнів до сприймання нового матеріалу; роз’яснювальна – проводиться у колі вивч нового матер і підводить учнів до висновків; контролююча – дає змогу контролювати як іде засвоєння нового матер; заключна – систематизує знання учнів). За характером пізнав діяльності: репродуктивна – система запитань, що спонукає на відтворення засвоєних знань, а також інф-ю з підручника, досвіду. Евристична – метод орг.-ї творчої діял-ті школярів. Викор. на етапі засвоєння нових знань. За способом мислення: індуктивна – вчитель ставить перед учнями частково питання. Будується принципом від часткового до загального. Дедуктивна – спирається на існуючі в учнів знання. В процесі дають заг.визначення, які повинні бути обдумані на основі опірних знань, а потім з них відокремлюють часткові. Викор.на підсумкових уроках. Підготовка вчителя до бесіди: прочитати текст, намітити місце і хар-р, продумати на що бесіда буде спиратися, приготувати наочність, продумати запитання, записати їх та відповіді на них у конспект, в ході підготовки передбачати які знання учні одержать у ході бесіди. Вимоги до запитання: точне і чітке, без зайвих слів, не повинне вимагати короткої відповіді,стилістично-грамотне, ставиться до всього класу, відповідає один учень. Вдало побудована Б.спонукає учнів до висловлення власних міркувань, оціночних суджень.. Основним інструментом у Б. є запитання. Від них залежить успіх Б.