Методика роботи над творами в початкових класах

Процес роботи над текстом: синтез:

1.Первинний

- підгоготовка до сприймання;

- знайомство з твором;

- виразне читання вчителем.

2.Аналіз твору:

- перевірка сприймання тексту учнями;

- характеристика персонажів;

- характеристика вчинку, події; виділення художнього засобу.

3.Вторинний синтез:

- підготовка до виразного читання;

- читання по ролям, вибірково;

- переказ та інші творчі вправи.

Види опрацювання тексту:

1.словникова робота(підготовка до сприймання);

2.виразне читання вчителем (бажано напам’ять);

3.повторне читання для поглибленого осмислення(недочитувати чи робити помилки, щоб активізувати дітей);

4.аналіз зображуваних засобів з оцінкою дії героїв і подій (звертатися до досвіду дитини);

5.складання плану(поділ тексту на частини та виділення найсуттєвішого);

6.переказ(вибірковий, стислий, дослівний, творчий);

7.підсумкова бесіда для закріплення та розуміння ідеального змісту твору;

8.виразне читання;

9.творчі вправи: а як би ви продовжили? Змінити кінець. Інсценування.

Казка. При роботі з казкою вчитель не має права пояснювати добро і зло. Казка засуджує зло, прославляє добро. Казка передає красу, виховує любов до свого народу.

Задача вчителя – підвести учнів до образу героїв. Не варто говорити, що казка – це видум. У казці проявляються елементи історії. Перший раз казку читає вчитель, або розповідає. Народні казки мають особливість у композиції і казковий зачин, тричленність.

Байка. Віршований текст в основу якого покладена алегорія. Уперше з цим жанром діти знайомляться у 2-му класі.

Байка – невеликий сатиричний твір навчального характеру(персонажі у байках самі за себе говорять але дітей треба підвести до розумного характеру).

Методика роботи з байкою.

- вчитель починає роботу з байкою з пояснення;

- знайомство з байкою, перший раз читає вчитель (бажано на пам'ять) передає інтонацією.

Працюючи з байкою (аналіз) необхідно звертати увагу на мову, фразеологію,худ. засоби байки. Байку переважно заучують на пам'ять. Корисно байку читати в особах, відображувати в

малюнках діафільмах. Результат роботи над байкою є розкриття ідеї, моралі, алегорії. Байка ніколи не переказується.

Робота з віршем. Вірш впливає на емоції дитини, розвиває образне мислення, приваблює ритмічністю. Найважливішим моментом є голосне читання вірша. Вчитель повинен допомогти дітям зрозуміти зміст, худ.образи, ідею,значення кожного слова, виразу, епітету, слово вжитому у переносному значенні.

Аналіз вірша:

Первинне сприймання;

Аналіз вірша починається з правильно побудованих вчителем питань.

Прийоми заучування на пам”ять:

Часткове запам’ятовування;

Багаторазове заучування;

Асоціативний ряд;

Комбінований.

Малі жанри. Велику роль на уроках читання та укр..мови відіграють малі жанри усної народної творчості, які залучають дитину до краси народного слова, до мудрості. Вони приваблюють дітей суперечністю, прихованими запитаннями, таємницею.

Загадка – має величезний потенціал для розвитку пам’яті, мислення, уваги. Загадка допомагає здійснювати елементарні логічні прийоми.

Прислів’я – влучний образний вислів, часто ритмічний за будовою, який у стислій формі узагальнює різні явища життя. Має повчальний характер, допомагає узагальнювати матеріал на уроках,робити висновки.

Приказки – короткий віршований твір поширений у мовленні, влучний вислів близький до прислів’я, але без повчального характеру.

Скоромовка – невеликий прозовий або віршований твір побудований на алітерації для удосконалення правильної вимови звука, для розвивання навичок читання,швидкої вимови. Повинна використовуватись на кожному уроці навчання грамоти.

Методика роботи з скоромовкою:

Вчитель повільно, разом з учнями читає скоромовку,роблячи зупинку після кожного слова (окремі слова читає по складах).

Другий раз повільно прискорюємо швидкість читання до максимальної з вимогою ясно промовляти кожне слово (дотримуючись пауз, виразності, інтонацій).