Білет 21

1.Методика вивчення морфемної будови слова Оволодіння знаннями морфемної будови слова забезпечує учням початкових класів практичне уявлення про основу і закінчення, вміння виділяти значущі частини основи (корінь, префікс, суфікс), розрізняти явища словозміни і добору до слова споріднених (спільнокореневих) слів. Завданнявивчення морфемної будови слова полягає у формуванні в учнів понять: основа, закінчення, корінь, суфікс, префікс; в усвідомленні їх ролі у мовленні,За програмою розділ “Будова слова” вивчається у другому класі, але перше ознайомлення з морфемною будовою слова відбувається у першому класі (пропедевтичний етап), Отже, етапи вивчення розділу “Будова слова” такі: 1) пропедевтичний –підготовча робота до ознайомлення із значущими частинами слова (спостереження за спорідненими словами, добір спільнокореневих слів і побудова речень); 2) ознайомлення із специфікою морфем у слові та з однокореневими словами; 3) закріплення і поглиблення знань про морфемну будову слова, які пов’язуються із формуванням мовленнєвих і правописних навичок. Система вивчення морфемної будови слова визначає: а)місце морфемної будови слова в загальній системі вивчення програмового матеріалу з мови; б)послідовність роботи над поняттями корінь, суфікс, закінчення, префікс; в) взаємозв¢язок між вивченням морфемного складу слова і його лексичним значеннямЗа видами діяльності вправи поділяються на такі типи:1) на спостереження за роллю морфем у слові:.2) на заміну морфем у слові: у поданих словах замініть суфікс -ик суфіксом – ищ-. Яке значення мають утворені вами слова?;.3) на добір слів: доберіть спільнокореневі до слова, які.4 ) морфемний розбір передбачає аналіз слова за його будовою. Розуміння основи слова неможливе без усвідомлення няття закінчення. Діти мають засвоїти такі його ознаки: закінчення Внаслідок вивчення теми "Час і його вимірювання" в учнів мають бути сформовані певні уявлення про такі одиниці вимі­рювання часу, як століття, рік, місяць, тиждень, доба, година, хви­лина, секунда. Учні повинні знати таблицю мір часу, порядок днів тижня і місяців у році; вміти перетворювати іменовані чис­ла, виражені мірами часу, та виконувати дії додавання й відні­мання над ними; вміти визначати час за годинником, використо­вувати табель-календар та модель годинника. Важливо навчити учнів розв'язувати задачі, пов'язані з визначенням тривалості події, її початку або кінця а межах доби, місяця і року.Конкретне уявлення про добу, годину і хвилину формуєть­ся в учнів на основі власних спостережень і їх практичної діяльності. Година — це приблизно тривалість уроку і перерви. Хвили­на — це час, протягом якого, наприклад, можна назвати 60 дво­цифрових чисел, чи прочитати певну кількість слів, або пройти певну відстань. Такі завдання вчитель пропонує з метою відчути час, наприклад, тривалістю в 1 хв. На цьому ж уроці учні запису­ють співвідношення між одиницями вимірювання часу. т доба = 24 год, 1 год = 60 хв, 1 хв = 60 с Виконуючи практичні вправи з моделями годинника, учні навчаються визначати час за годинником. З допомогою мо­делі годинника виконують завдання: читають по-різному час, який зображено на моделі; розміщують годинну і хвилинну стрілки за вказівками вчителя, розв'язують задачі на час.

Почати роботу з формування в учнів уявлень про рік і місяць доцільно з повідомлення про те, що одиниці вимірю­вання часу пов'язані з рухом планети Земля навколо Сонця, рухом Місяця навколо Землі, обертанням Землі навколо влас­ної осі. Земля робить оберт навколо Сонця приблизно за 365 днів і 6 год. Для зручності лічби з давніх часів прийняли З роки називати простими, по 365 днів у кожному, а четвер­тий — високосним. У високосному році 366 днів. За час, про­тягом якого Земля робить оберт навколо Сонця 1 раз, Мі­сяць навколо Землі робить 12 обертів. Тому рік поділяють ма 12 проміжків — 12 місяців. Проміжок часу обертання Землі н.школо своєї осі — доба — ділиться на 24 рівні частини — години. 1 год— це 1/24 доби. Година поділяється на 60 рівних частин — хвилин, а хвилина — на 60 секунд, 1 с — це 1/60 хвилини.

Вивчені учнями одиниці вимірювання часу систематизуються у вигляді таблиці (табл. 37), яка складається самими учнями під безпосереднім керівництвом вчителя.

Перші вправи на перетворення іменованих чисел, вираже­них учитель.

Наприклад, 187 с подати у хвилинах і секундах.

Задачі на час. Підготовчі вправи такі: Який час показує годинник? Який час покаже цей годинник рез 15 хв? Який час показував годинник 30 хв тому?Перші задачі на час розв'язуються за допомогою годин­никового циферблата.

Задача. Магазин відкривається о 8 год, а закривається о 9 год вечора. Скільки годин працює магазин, якщо обідня перерва триває одну годину?

Учні на годинниковому циферблаті показують, що від 8 до 12 год минуло 4 год. Від 12 до 9 вечора — ще 9 год. Усього минуло 13 год. Перерва триває 1 год, отже, магазин працює 12 год.

Для опрацювання на одному уроці всіх трьох типів задач можна взяти такі:

3) Перерва розпочалася о 9 год 15 хв і тривала 10 хв. Коли закінчилася перерва?

4) Перерва тривала ЗО хв і закінчилася о 10 год 35 хв. Коли розпочалася перерва?

5) Перерва розпочалася о 10 год 10 хв і закінчилася.о 10 год 30 хв. Скільки часу тривала перерва?

Під час фронтальної роботи учні розв'язують задачі за допомогою арифметичних дій, а перевірку правильності від­повіді виконують практично на циферблаті.

Зразок запису розв'язання третьої задачі:

10 год 30 хв — 10 год 10 хв = 20 хв

Якщо в задачі числове значення подається з вказівкою про частину доби, то обчислення варто практикувати двома способами.

Задача. На шкільному городі учні почали копати кар­топлю об 11 год 25 хв, а закінчили працювати о 1 год 40 хв дня. Скільки часу учні копали картоплю?

Перший спосіб

12 год — 11 год 25 хв = 35 хв

35 хв + 1 год 40 хв = 2 год 15 хв.

Другий спосіб

1 год 40 хв дня — це 13 год 40 хв

13 год 40 хв — 11 год 25 хв = 2 год 15 хв
Розв'язування задач у межах року здійснюється на основі табеля-календаря.

Задача. Яра пшениця достигає за 90 днів. Пшеницю по­сіяли на полі 12 травня. Коли треба буде збирати врожай з цього поля?

Розв'язання.

У травні: 31 — 12=19 (днів).

У червні і в липні: 30 + 31 = 61 (день).

Усього за травень — липень минуло: 61 + 19 = 80 (днів). Залишилося у серпні 10 днів.

Відповідь. Збирати врожай можна починати 11 серпня.