Невідкладна допомога

Додати|наділяти| піднесене положення|становище| дитини в ліжку, забезпечити доступ свіжого повітря (по можливості зволоженого). Оральна дезінтоксикація.|питво|

Відволікаючі процедури: гірчичники (при їх переносимості|переносимий|) на литкові м'язи, гарячі ножні або ручні ванни.

При I ступені|мірі| стенозу:

— у носові ходи закапати судинозвужувальні краплі|краплини| (0,05% розчин нафтизину або галазолину|);

— ультразвукові інгаляції з|із| 0,025% розчином нафтизину (1:10) 2—3 рази на добу, чередуючи їх при - набряклій|набряковій| формі з|із| інгаляціями з|із| соком подорожника (1:10) і/або розчином лазолвана| для інгаляцій (1:10), при обтураційній формі — з|із| гіпертонічним розчином натрію хлориду і соком подорожника.

При наростанні явищ стенозу (I—II| ступінь|міра|, II—III| ступінь|міра|):

— оксигенотерапія;

— ультразвукові інгаляції при I—II| ступені|міри| — 3 рази на день, при II—III| ступені|міри| — постійно в паракислородному| наметі: при набряклій|набряковій| формі проводити інгаляції аерозоля з|із| кортикостероїдами (гідрокортизон —12,5—25 мг|міліграм-еквівалент| в інгаляційному складі)|; при обтураційній формі — інгаляції з|із| гіпертонічним розчином натрію хлориду, за відсутності ефекту з|із| хімотрипсином;

— преднізолон в дозі 2—3 мг|міліграм-еквіваленти|/кг в/м;

— при явно вираженому|виказувати| неспокої|занепокоєнні| — 0,5% розчин седуксена| 0,05 мл|/кг (0,3 мг|міліграм-еквівалентів|/кг) в/м. При III—IV| ступені|міри| стенозу:

— оксигенотерапія в умовах паракислородного| намету;

— преднізолон в дозі 5—7 мг|міліграм-еквівалентів|/кг в/м або в/в;

— виклик реанімаційної бригади для проведення прямої ла­рингоскопии| і інтубації трахеї;

— за відсутності ефекту від вищевказаних заходів забезпечити ШВЛ.

Госпіталізація дітей з|із| ларинготрахеїтом обов’я­зкова|, після |потім| надання|виявлення| невідкладної допомоги: при I—II| ступені|міри| стенозу — в інфекційне відділення|відокремлення|, при III—IV| ступені|міри| — в реанімаційне відділення|відокремлення|.

Лихоманка — захисно-пристосовна реакція організму, що виникає у відповідь на дію патогенних подразників і характеризується перебудовою процесів терморегуляції, що приводить до підвищення температури тіла, стимулюючої природну реактивність організму.

Залежно від ступеню|міри| підвищення температури тіла у дитини|дитяти| виділяють: субфебрильну температуру — 37,2—38,0°С; фебрильну| — 38,1—39,0 °С; гіпертермічну — 39,1 °С і вище.

Гіпертермічний синдром слід вважати за патологічний варіант лихоманки|пропасниці|, при якому визначається швидке і неадекватне підвищення температури тіла, що супроводиться|супроводжується| порушенням мікроциркуляції, метаболічними розладами і прогресивно наростаючою дисфункцією життєво важливих|поважних| органів і систем.